Аудіоогляд додатка до журналу «Охорона праці» № 7/2026

Сьогодні говоримо про додаток до журналу «Охорона праці» № 7 за 2026 рік – практичний випуск із серії «На допомогу спеціалісту з охорони праці».

Цей додаток об’єднує теми, які сьогодні особливо важливі для фахівців з безпеки праці: зміни законодавства, використання штучного інтелекту, нові ризики війни, хімічна безпека, міжнародний досвід соціального страхування та психосоціальна підтримка працівників.

Починається випуск із моніторингу законодавства, який сформував Сергій Колесник. У цьому блоці зібрано важливі нормативні зміни, що можуть впливати на роботу підприємств, служб охорони праці, кадрових і юридичних підрозділів. Серед тем – оновлення у сфері метрології, енергетичного нагляду, ідентифікації об’єктів підвищеної небезпеки, нова редакція Правил улаштування електроустановок, а також інші зміни, які потребують уваги роботодавців.

Далі – інформаційні повідомлення, які також підготував Сергій Колесник. Тут зібрано короткі повідомлення про набрання чинності новими документами, зокрема щодо контролю за виконанням нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю, змін у роботі Пенсійного фонду, нових будівельних норм, небезпечних відходів та ініціатив щодо психологічного розвантаження працівників.

Один із центральних матеріалів додатка – стаття Віталія Цопи, Анатолія Севрука та Миколи Федоренка «Використання ШІ в розслідуванні нещасних випадків. Приклад № 1. НВ під час вивантаження шин».

Автори показують, як штучний інтелект може допомагати під час аналізу нещасного випадку: систематизувати факти, виявляти причинно-наслідкові зв’язки, формулювати основну та супутні причини, перевіряти логіку висновків і пропонувати запобіжні заходи. Важливий акцент матеріалу – ШІ не замінює комісію з розслідування, але може бути корисним інструментом підтримки рішень.

Наступний блок – ризики війни.

Віталій Цопа у статті «Нові небезпеки та їх ризики в агросекторі України в умовах воєнного стану» аналізує, як війна змінила підходи до охорони праці в сільському господарстві. Для агросектору сьогодні актуальні не лише традиційні ризики, пов’язані з технікою, сезонними роботами чи пожежною безпекою. До них додалися мінна небезпека, вибухонебезпечні предмети, робота на територіях із невизначеним рівнем безпеки, пошкоджена інфраструктура та складні рішення щодо допуску працівників до робіт.

У блоці шкідливих чинників Анатолій Севрук розглядає тему «Хімічні ризики в діяльності клінінгових компаній».

Це дуже практичний матеріал, адже працівники клінінгових компаній щодня контактують із мийними, дезінфекційними та іншими хімічними засобами. Автор пояснює, чому навіть звичайні, на перший погляд, засоби можуть створювати ризики для здоров’я, якщо немає належного маркування, інструкцій, навчання, засобів індивідуального захисту та процедур безпечного використання. Матеріал також пов’язаний із новими вимогами Закону №2804-IX щодо управління хімічними ризиками.

У розділі міжнародного досвіду Віталій Цопа аналізує німецьку модель соціального страхування від нещасних випадків.

Автор порівнює українську та німецьку системи соціального страхування від нещасних випадків на виробництві. Головна цінність цього матеріалу – показати, що страхування професійних ризиків може бути не лише механізмом компенсації після травми, а й потужним інструментом профілактики. У німецькій моделі значну роль відіграють галузевий підхід, профілактична робота, навчання, експертна підтримка підприємств і зацікавленість у зниженні травматизму.

Завершує основний тематичний блок додатка матеріал Олени Пищикової «Психосоціальна підтримка на робочому місці: системний погляд».

Авторка розглядає психосоціальну підтримку як частину сучасної системи безпеки та здоров’я працівників на роботі. У центрі уваги – не лише психологічна допомога окремій людині, а створення системи, яка допомагає роботодавцю виявляти психосоціальні ризики, підтримувати працівників, запобігати вигоранню, конфліктам, стресу та втраті працездатності. Окремо матеріал пов’язаний із новим професійним стандартом «Менеджер (управитель) з психосоціальної підтримки персоналу, безпеки та гігієни праці».

І на завершення – рубрика «Запитували – відповідаємо», де експерт з охорони праці відповідає на практичне запитання читача. Це традиційно корисний формат для фахівців, які шукають не теоретичні пояснення, а приклад застосування вимог у реальній роботі.

Додаток № 7 – це випуск для тих, хто хоче не просто відстежувати зміни, а розуміти, як вони впливають на щоденну практику охорони праці. Він буде корисний керівникам, інженерам з охорони праці, HSE-фахівцям, юристам, кадровим службам, відповідальним за хімічну безпеку, аграрним підприємствам і всім, хто працює з ризиками в умовах війни.

Усі ці матеріали та багато інших можна прочитати на сторінках журналу «Охорона праці» або в Кабінеті охорони праці на сайті журналу. Передплачуйте журнал або Кабінет охорони праці, щоб мати під рукою актуальні роз’яснення, практичні інструменти та професійну підтримку для безпечної роботи.

Передплатити  

Придбати