Якщо загубилася дитина

Ситуація, коли губиться дитина, стається завжди несподівано, тому батьки починають панікувати. Головне – знати, що треба робити, і діяти узгоджено.

Що робити, якщо вам не вдалося знайти дитину самостійно?

• Не панікуйте. Це заважає зосередитись і пригадати важливі обставини до моменту зникнення дитини.
• Негайно зателефонуйте в поліцію за номером 102 і повідомте про зникнення дитини.
• Розкажіть докладно всі обставини зникнення дитини наряду поліції.
• Передайте інформацію про номер телефона, електронну пошту, акаунти в соцмережах дитини.
• Підготуйте кілька якісних фотографій для складання орієнтування (можна в цифровому варіанті, бажано в тому ж одязі, у якому дитина була на момент зникнення).
• Складіть список близьких контактів дитини (друзі, однокласники, діти зі спортивної секції тощо). Потрібно телефонувати всім, хто може знати місцеперебування дитини або близько з нею спілкується.
• Складіть список улюблених і особливих для дитини місць.
• Підготуйте особисту річ дитини для пошуку службовим собакою.

Важливо! Не зволікайте, кожна година значно збільшує територію пошуку, а максимальний обсяг інформації прискорить пошукову роботу поліції. Співробітники поліції не мають права відмовити в прийнятті заяви про зникнення дитини. Не слухайте «чекайте три дні», якщо у вас не прийняли заяву — це пряме порушення закону.

Що робити, якщо ви побачили дитину, що загубилась або гуляє сама?

• Якщо вас щось непокоїть, довіряйте своїй інтуїції. Краще помилитися і виглядати дурнем, зайвий раз потурбувати поліцію чи охорону, ніж ризикувати долею дитини.
• Якщо дитина маленька, підійдіть до неї на відстань 1 метр, присядьте, посміхніться, приверніть її увагу – скажіть приязно: «Привіт!» Можете назватися.
• Не торкайтеся чужої дитини, якщо вона не перебуває в цей час у небезпечному місці або на проїжджій частині. Не лякайте її гучним голосом чи надто серйозним стурбованим обличчям.
• Скажіть дитині своє ім’я. Спитайте, як звати її. Так ви дізнаєтеся, чи може дитина говорити. Якщо може, то спитайте, з ким з родичів вона прийшла. Нікуди не відходьте з дитиною. Залишайтеся на тому ж місці, де ви знайшли маля. Зазвичай батьки за хвилину-дві починають шукати його. Не більше п’яти хвилин потрібно батькам, щоб повернутися за випадково загубленою дитиною. Розважайте дитину розмовами та запропонуйте зачекати маму, тата чи бабусю на місці, запевняючи, що вони невдовзі прийдуть. Якщо дитина кудись іде, ідіть за нею, не спускаючи з неї очей, але зателефонуйте в поліцію.
• Якщо дитина знайшлася в торговельному центрі, можна звернутися до будь-якого касира, охоронника, продавця. Про дитину повідомлять гучномовцем. Але все ж таки краще не забирати перші 10 хвилин дитину з того місця, де ви її знайшли. Попросіть про допомогу інших – нехай вони запросять охорону чи адміністрацію на місце події.
• Якщо дитина знайшлася на вулиці – залишайтеся з нею до приїзду поліції. Вони повинні записати ваші пояснення, де потрібно коротко і по суті вказати, що ви бачили та знаєте щодо ситуації, очевидцями якої стали. Це потребує часу, це може зіпсувати ваші плани, але життя дитини варте того, ми не щодня рятуємо чужі життя. Не слід передавати дитину іншім дорослим до приїзду поліції. Буде добре, якщо з вами буде ще хтось дорослий – це додатковий свідок і помічник, який подбає про потреби дитини, наприклад, принесе води чи одяг, ковдру, доки ви заспокоюєте дитину, чекаєте на поліцію і батьків.
• Якщо прийшли люди, які називають себе батьками дитини, будьте чемні, але не поспішайте одразу йти. Зазвичай по дитині видно, що вона рада зустрічі з рідними. Але про всяк випадок запитайте – ти знаєш цих людей? Дайте можливість дитині назвати їх.

Батьки можуть поводитися дуже по-різному. Зазвичай вони відчувають сильний стрес, загубивши маля. І зустрівшись з вами, не завжди поводитимуться адекватно. Будьте готові до того, що вас можуть звинуватити у викраденні дитини (ось чому вам не варто уводити з місця чужу дитину до приїзду поліції чи торкатися її). У вашій присутності батьки можуть накинутися на дитину, почати сварити її – відверніть увагу батьків. Спробуйте не проявляти злості до них (як би не хотілося, бо це не допоможе дитині). Скажіть їм, що їхня дитина – справжній герой, похваліть дитину, розкажіть, як вона мужньо чекала маму і тата, відверніть увагу батьків на себе. Якщо ви сумніваєтеся в адекватності батьків і їхній здатності доглянути дитину, йдіть за ними та телефонуйте в поліцію. Повідомте поліції прикмети батьків і напрямок їхнього руху, що здається вам підозрілим у їхній поведінці. Найприємнішою реакцією є вдячність. І в цьому разі обов’язково перевірте, чи дитина знає цих людей.

• Якщо у вас є сумніви, що це справді батьки, дитина надто маленька або виривається від батьків чи осіб, які видають себе за опікунів, телефонуйте в поліцію. Не беріть на себе роль ані судді, ані детектива, ані рятівника. Ви свідок. І це дуже важлива роль.
• Якщо дитина досить доросла, добре розмовляє, каже, що батьки знають, де вона, і відпустили її погуляти, спробуйте знайти спосіб зв’язатися з ними телефоном. Дізнайтеся в дитини номер батьків, наберіть його зі свого телефона, назвіться, вкажіть місце, де ви зустріли дитину, скажіть, що хвилюєтеся, що дитина сама, і поцікавтеся, чи знають батьки, де вона. Тут ідеться про дитину щонайменше шкільного віку. Дошкільник, що блукає вулицями без супроводу дорослих – це привід провести його до місця призначення (якщо дитина стверджує, що самостійно йде додому чи до магазину) і там знайти дорослих, які її знають або за неї відповідають. Якщо дошкільник без нагляду, то часто в нього дисфункціональна родина або родина, яка потребує соціальної допомоги. Якщо вам здається, що дитина в небезпеці – телефонуйте в поліцію.

Чого не можна робити

• Лякати дитину, критикувати, надто голосно схвильовано говорити, вимагати від дитини негайних відповідей, здіймати паніку.
• Хапати дитину, забирати її з того місця, де знайшли, доки не прийшли батьки та (або) поліція.
• Постити фото дитини в соцмережах, доки на це не дала офіційного дозволу поліція. Поліція спершу дає інформацію по своїх відділках. Зазвичай тільки після цього, якщо не було звернення батьків, першими запускають інформацію волонтери, які співпрацюють з поліцією і допомагають у пошуку. Після цього можна підключатися, допомагаючи волонтерам.
• Конфліктувати з батьками чи опікунами дитини в її присутності.
• Без дзвінка в поліцію відпускати дитину з людьми, які, на вашу думку, не здатні про неї подбати (перебувають у стані алкогольного сп’яніння або з інших причин погано орієнтуються в реальності). Телефонуйте в поліцію та запитуйте, що робити.

Бережіть своїх дітей і будьте чуйні до інших!