Як уникнути лептоспірозу

Лептоспіроз – гостра інфекційна хвороба з групи зоонозів, що передається від тварин людині, протікає з ураженням печінки, нервової системи та нирок, геморагічним синдромом. В Україні він реєструється в усіх областях, до того ж є тенденція до зростання захворюваності.

Різноманітність клінічних проявів ускладнює своєчасну діагностику лептоспірозу, що призводить до пізньої госпіталізації та погіршення прогнозу.

Як можна заразитися

Передають збудник лептоспірозу дикі гризуни (щури, миші), свійські (свині, велика рогата худоба, собаки) і промислові (лисиці, песці) тварини, які виділяють лептоспір з сечею. Основним носієм в Україні є звичайні полівки, польові миші, сірі щури.

Хвора людина не є небезпечною для інших людей. Передача інфекції від людини можлива лише в разі вродженої інфекції та вигодовування дитини грудним молоком.

Інфікування відбувається під час вживання зараженої води і харчів, через пошкоджену шкіру під час купання, риболовлі, догляду за хворими тваринами, укусу хворої тварини. До групи ризику належать тваринники, меліоратори, працівники м’ясокомбінатів, очисних споруд і каналізації, мисливці, рибалки, шахтарі.

Сприйнятливість захворювання висока, але частіше хворіють чоловіки. Серед хворих переважно сільські жителі. Інфікування міського населення стається за несприятливих санітарних умов – паводка, контакту зі стічними водами тощо.

Лептоспіроз належить до природно-осередкових інфекцій. Природні осередки формуються дикими дрібними гризунами в заболоченій місцевості, приозерних заростях, заплавах річок. В утворенні осередків у населених пунктах важливу роль відіграють гризуни, від яких заражаються свійські та промислові тварини.

Лептоспіроз реєструють протягом усього року через постійну присутність у житлі людини гризунів, особливо в сільській місцевості. Людина контактує з природним середовищем, де є носії лептоспірозу, переважно під час купання, риболовлі, сільськогосподарських робіт, що й зумовлює підвищення захворюваності в літньо-осінній період із піком у серпні-вересні. Серед гризунів, виловлених у населених пунктах, інфікованими були майже 50%, у природних умовах – 25%.

Після хвороби залишається стійкий типоспецифічний імунітет, проте можливі повторні випадки, спричинені тим самим (дуже рідко) або іншим різновидом лептоспір.

Симптоми захворювання

Лептоспіри проникають в організм людини через слизові оболонки травного каналу,  кон’юнктиву та ушкоджену шкіру, з кров’ю розносяться по всьому організму.

Людина може захворіти у період від двох днів до чотирьох тижнів після зараження.

Захворювання починається гостро з лихоманки (підвищеної температури та ознобу), яка може зберігатися до двох тижнів. Хворий скаржиться на головний біль, слабкість, біль у м'язах, світлочутливість, відсутність апетиту. Обличчя у нього одутле, очі червоні, з крововиливами, на губах можуть бути герпетичні висипання. Артеріальний тиск знижений, пульс рідкий. Можливе блювання, пронос.

До кінця першого тижня захворювання на тілі може з'явитися червоний плямистий висип. Із перших днів помітні прояви геморагічного синдрому: крововиливи на шкірі, носові кровотечі. Можуть розвинутися великі крововиливи в м'язи черевної стінки та попереку, маткові або кишкові кровотечі. Можливі кашель, задишка, кровохаркання, біль у грудній клітці.

Серцево-судинна система реагує зниженням тиску, прискореним серцебиттям, аритмією, інколи розвитком серцево-судинної недостатності.

Сеча стає темною, кров'янистою. Кількість її помітно зменшується, що є наслідком ниркової недостатності.

Ураження нервової системи проявляється збудженням, сильним головним болем, безсонням. Можуть розвинутись менінгіт або енцефаліт.

Якщо з’явилися ознаки лептоспірозу, і ви нещодавно контактували з потенційно зараженою водою чи тваринами, потрібно якнайшвидше звернутися до лікаря. Для успішного лікування обов'язкова госпіталізація, адже є високий ризик розвитку ускладнень та рецидивів хвороби.

Профілактика та заходи в осередку

• дератизаційні заходи,
• охорона джерел водопостачання і продуктів харчування від забруднення виділеннями гризунів;
• заборона вживання води з відкритих водойм;
• використання захисного одягу під час робіт у несприятливих умовах, догляду за хворими тваринами;
• проведення ветеринарно-санітарних і меліоративних робіт.

За епідемічними показаннями дорослих і дітей з 8 років можна імунізувати вбитою полівалентною лептоспірозною вакциною підшкірно двічі з інтервалом 7-10 днів і ревакцинацією через 1 рік.

В епідемічному осередку роблять дезінфекцію (як у разі кишкових інфекцій), дератизацію; проводять лабораторне обстеження хворих із гарячкою і тих, хто перехворів протягом останнього місяця; здійснюють термічну обробку продуктів тваринного походження, води. Важливе значення має санітарно-освітня робота.

Підготувала Інна Ільницька, методист обласного методичного кабінету (БЖД населення) НМЦ ЦЗ та БЖД Закарпатської області