Як розпізнати депресію

Депресія – психічний розлад, часто проявляється через поганий настрій, нездатність радіти життю (стан туги, відчаю і безвихідності), порушення мислення і загальмованість у рухах. Основна небезпека для хворих на депресію – що гірше пацієнт почувається, то більша ймовірність спроби самогубства. На сьогодні смертність від депресії лише трохи менше, ніж від захворювань, що вражають різні органи (онкологія, серцево-судинні захворювання). Депресія у жінок зустрічається в двічи частіше, ніж у чоловіків.

Причини

Виділяють психогенні, ендогенні й соматогенні депресії.

Психогенними депресивними розладами вважаються стани, які розвиваються з психологічних або стресових причин.

Ендогенними вважають депресії, що виникають у хворих на шизофренію, маніакально-депресивний психоз, інволюційну меланхолію.

Соматогенні депресивні стаються внаслідок соматичних захворювань. Часто депресії виникають унаслідок інтоксикації організму, інфекційних захворювань, зловживання алкоголем і наркотиками.

Стан депресії змінює психологічне сприйняття навколишнього світу, поведінку і процес мислення. Нерідко хворий розгублений і не здогадується про свій стан.

Виділяють уніполярні й біполярні депресії. Під час уніполярних депресій настрій залишається в межах одного, зниженого рівня. До цього виду депресії належать: великий депресивний розлад, мала депресія, постнатальна депресія, рекурентно швидкоплинна депресія, дистимія, атипова депресія. Під час біполярних депресій переважають різні рівні маніакально-депресивної симптоматики.

Симптоми:

• пригнічення,
• втрата інтересу,
• неможливість відчувати радість,
• зменшення життєвої енергії, пасивність,
• тривога,
• сонливість або безсоння,
• низька концентрація
• втрата апетиту,
• низька самооцінка,
• відчуття провини чи відчаю,
• думки про самогубство.

Не варто забувати, що на депресивний стан вказує частий поганий настрій (пригніченість, смуток), зміна поведінки (людина намагається уникати раніше улюблених місць, друзів), розсіяна увага і навіть зовнішні та фізіологічні зміни.

Кожна людина індивідуальна, тому депресії можуть у кожного проявлятися по-різному. Також має значення вік, спосіб життя, релігійні погляди, статус у суспільстві. Початок депресії помітити складно, і сама людина часто не в змозі визначити, що відбувається. Це пояснюється порушенням мислення і душевного спокою. Унаслідок емоційного стресу змінюється й фізіологічний стан.

Часті головні болі (супутники депресивного стану) призводять до блідості й дратівливості, нерідко спостерігається втрата ваги, повільність у діях і розмові. Бувають і протилежні прояви. Хоч це й рідкість, але трапляється, що людина, навпаки, прискорює рухи (своєрідне збудження). Якщо така поведінка раніше була не властива, не варто її ігнорувати, адже, імовірно, це ознаки депресії.

Розглянемо різні види депресій

Клінічна – одна з найпоширеніших форм. Найчастіше проявляється пригніченим настроєм, втратою апетиту, безсонням, цей стан часто призводить до того, що хворий вчиняє спробу самогубства або завдає собі ушкоджень.

Атипова. Захворювання проявляє себе в не зовсім звичній формі – збільшення ваги як наслідок підвищеного апетиту, підвищена емоційність.

Післяпологова депресія (постнатальна) – проявляється так само, як і клінічна, виникає протягом шести тижнів після пологів. І тут недосипання, брак відпочинку й фізичне виснаження призводять до появи депресивного стану.

Рекурентна швидкоплинна депресія – відмінною рисою є тривалість. Найчастіше люди, які страждають на цю форму, піддаються «нападам» близько одного разу на місяць від двох днів до двох тижнів. Найчастіше це закінчується повним одужанням, але бувають випадки переходу в хронічну форму.

Дистимія – це хронічна форма. У хворого поганий настрій, постійна втома, фізичне й емоційне виснаження, безсоння, поганий апетит. Ці симптоми не обов'язково проявляються одночасно і починаються найчастіше в підлітковому віці. Суїцидальних нахилів немає.

Ендогенна депресія особлива тим, що її причиною є не сукупність зовнішніх чинників, а внутрішній стан людини. Зовнішні фактори, звичайно, впливають на її розвиток, але лише на початку. Тому вважається, що причина цієї форми захворювання в хімічному дисбалансі організму. Цю форму депресії завжди лікують медикаментозно.

Сезонна депресія – афективне порушення психологічного й фізичного стану людини, якому притаманна сезонність і періодичність. Є дві моделі: зимова депресія починається з середини жовтня – початку листопада і триває до приходу теплої весни. Літня буває рідше, спостерігається з кінця травня до осінніх похолодань.

Сезонний афективний розлад – це серйозне психологічне захворювання, яке діагностує і лікує кваліфікований психотерапевт. Звертайтеся до лікаря, щоб не погіршувати ситуацію.

Полегшити етап загострення розладів можна самостійно:

• Подовжити світловий день штучно. Різке скорочення світлового дня та брак сонця – одна з важливих причин зміни настрою й загального стану організму. Поліпшити ситуацію можна, якщо перенести активність на ранок, уникати тривалого перебування в темних приміщеннях і частіше виходити на вулицю.
• Збільшувати кількість вітаміну D в організмі. Ультрафіолетове випромінювання вже не небезпечне, сонце стало ласкавим і ледь гріє, і навіть 15-хвилинна прогулянка позитивно позначиться на вашому стані.
• Збільшувати фізичну активність. Будь-які спортивні вправи, заняття в тренажерному залі, танці, пробіжка або прогулянка активізують процес насичення крові ендорфінами.
• Стабілізувати раціон. Правильне харчування в холодну пору року важливо не тільки для нервової системи та психологічного здоров'я, а й для всіх систем організму. Додайте до раціону більше овочів і фруктів, проконсультуйтеся з лікарями і дізнайтеся, яких макро-, мікроелементів та вітамінів вам не вистачає.
• Не переохолоджуйтеся, але й не кутайтеся занадто.

Лікування

Найпоширенішими способами лікування депресії є психотерапія і приймання антидепресивних препаратів (медикаментозне лікування).

Проте всі препарати, які використовують для лікування подібних захворювань, мають серйозні побічні ефекти, тому без призначення лікаря приймати їх не слід. У разі легкого прояву депресії призначають препарати на основі трав із вмістом магнію.

На жаль, медикаментозне лікування допомагає не всім. Препарати знімають симптоми або значно знижують їх прояв у 40–60% випадків.

Іноді лікування антидепресантами протипоказано, або пацієнт сам відмовляється від їх приймання. У таких випадках проводять сеанси психотерапії.

Когнітивна психотерапія

Це метод психології, який допомагає людині усвідомити та змінити свої розумові процеси. Зрозуміти, які з них є помилковими, і яких заходів слід вжити для боротьби з ними.

Під час спілкування з психотерапевтом хворий починає розуміти і шукати розв'язання проблеми впливу негативних думок на життя і поведінку. Навчається керувати негативними думками, викорінювати їх чи пускати у потрібному напрямі. Починає розуміти, які судження правильні, а які посилюють депресивний стан. Отримує допомогу у виконанні завдань для виходу з депресії.

Інтерперсональна  психотерапія

На сьогоднішній вона день є однією з найбільш успішних короткострокових терапій. В основі цього методу лежить судження про те, що людина впадає в стан відчаю через те, що не може вписатися в суспільство. По суті, всі проблеми виникають через неправильне сприйняття оточення і труднощів у спілкуванні. Причиною можуть бути такі чинники, як переїзд на нове місце проживання, смерть когось із близького оточення, особисті якості, що заважають спілкуванню (замкнутість, сором'язливість). Також цей метод широко застосовується для лікування післяпологової депресії, коли мати повністю замикається в собі та відмовляється від спілкування навіть із сім'єю.

Є також нетрадиційні способи лікування, як-от гіпнотерапія, акупунктура, медитація і терапія музикою або малюванням. Усі вони спрямовані на краще пізнання себе і визначення внутрішніх проблем, які заважають насолоджуватися життям і спілкуванням. Будь-яка терапія дає хворому шанс повірити в свої сили і вилікуватися.