Редакція журналу «Охорона праці»

Як поводитися під час землетрусу

16.03.2023

Через сильний стрес люди нерідко неправильно поводяться під час землетрусу. Після гострої рухової реакції часто настає депресивний стан із загальною руховою загальмованістю. Тож більша частина травм серед населення пояснюється несвідомими діями потерпілих, обумовленими панічним станом і страхом.

У разі оповіщення про загрозу землетрусу чи появи його ознак слід діяти швидко, але спокійно, впевнено й без паніки.

Якщо про загрозу землетрусу попередили завчасно, перш ніж залишити квартиру (дім), слід вимкнути нагрівальні пристрої й газ, якщо топилася піч – загасити її; після цього одягти дітей, людей похилого віку, одягтися, взяти найпотрібніші речі, невеликий запас продуктів, медикаменти, документи та вийти на вулицю. На вулиці якомога швидше відійти від будівель і споруд у напрямку площ, широких вулиць, скверів, спортивних майданчиків, незабудованих ділянок, дотримуючись встановленого громадського порядку.

Якщо землетрус почався раптово, і зібратися та вийти з квартири (будинку) неможливо, найліпше залишитися там, а як тільки стихнуть перші поштовхи, вийти на вулицю.

У подальшому діяти відповідно до обставин, виконувати розпорядження органів управління з питань надзвичайних ситуацій та цивільного захисту населення.

Перевірте, чи немає поблизу потерпілих, сповістіть про них рятувальників та, за змоги, надайте допомогу. Беріть участь у негайній допомозі іншим.

Дії під час землетрусу

У будівлі:

  • якщо ви на першому чи другому поверхах, швидко залишіть будинок та відійдіть від нього на відкрите місце;
  • відійдіть подалі від високих споруд, шляхопроводів, мостів та ліній електропередач, високих дерев;
  • звертайте увагу на небезпечні предмети, що можуть бути на землі (дроти під напругою, скло, уламки тощо);
  • не підходьте близько до місця пожежі;
  • не ховайтеся поблизу гребель, річкових долин, на морських пляжах і берегах озер;
  • якщо ви у висотній будівлі вище від п’ятого поверху, не кидайтесь до сходів: вихід буде найбільш заповнений людьми, не користуйтеся ліфтом;
  • падайте там, де ви є, спираючись на руки та коліна. Така поза захистить життєво важливі органи від предметів, що падають, і допоможе зберігати рівновагу;
  • якщо поблизу є надійний стіл – залізьте під нього. Якщо укриття немає, тримайтеся ближче до однієї з внутрішніх стін;
  • прикрийте голову і шию руками чи предметом, який допоможе захистити голову та обличчя від уламків, наприклад книжкою.
  • якщо це можливо, відійдіть подалі від скляних і нестійких речей, які можуть впасти і травмувати вас, вікон;
  • негайно залишіть кутові кімнати, якщо перебуваєте вище від другого поверху.

В авто:

  • зупиніться на відкритій місцевості, відчиніть двері та залишайтесь в авто до припинення коливань;
  • не зупиняйтеся під мостами, шляхопроводами, лініями електропередач, біля будівель та дерев;
  • не загороджуйте дорогу іншим транспортним засобам.

У громадському місці:

  • головною небезпекою є юрба, що піддалась паніці;
  • схрестіть руки на грудях, щоб не зламати грудну клітку;
  • намагайтеся не опинитися між юрбою і перешкодою.

У школі та інших навчальних закладах:

  • дотримуйтесь заздалегідь розробленого відповідними органами плану;
  • тримайте ситуацію під контролем, щоб допомогти іншим;
  • тренування, заздалегідь проведені з дітьми, допоможуть діяти більш правильно і спокійно;
  • дітям необхідно знати, де знайти притулок – якщо вчитель ховається під столом, учні мають використовувати свої парти (кожен крок дорослого мають повторювати діти);
  • у вчителя має бути повний список присутніх учнів, і, виходячи з приміщення, він повинен його звірити з наявністю дітей;
  • подбати про передачу дітей батькам чи у спеціально призначені центри збору.

У потягу:

  • будьте готові до того, що як тільки відбудеться поштовх, можливе відключення електроенергії (вагон зануриться в темряву, але, незважаючи на це, не слід піддаватися паніці);
  • підземні станції у разі землетрусу є безпечним місцем (металоконструкції дають змогу їм добре протистояти поштовхам).

Під уламками:

  • дихайтеглибоко, не дозволяйте страху перемогти себе;
  • оцініть ситуацію і визначте, що є в ній позитивного;
  • пам’ятайте, що людина здатна витримати спрагу й голод протягом достатньої кількості днів, якщо не буде даремно витрачати енергію;
  • будьте впевнені, що допомога прийде обов’язково;
  • знайдіть у кишенях або поблизу предмети, що могли б допомогти подавати світлові чи звукові сигнали (наприклад, будь-яким предметом стукати по трубах чи стінах, щоб привернути увагу);
  • пристосуйтеся до обстановки і намагайтеся знайти можливий вихід;
  • у разі нестачі повітря не запалюйте свічок, що випалюють кисень;
  • якщо єдиним шляхом виходу є вузький лаз, необхідно просуватися крізь нього. Для цього потрібно, розслабивши м’язи, поступово просуватися, притиснувши лікті до боків і рухаючись ногами вперед.

Дії після землетрусу:

  • зберігайте спокій, заспокойте дітей та тих, хто отримав психологічну травму внаслідок землетрусу, оцініть ситуацію;
  • допоможіть, за змоги, потерпілим, викличте медичну допомогу тим, хто її потребує;
  • переконайтеся, що житло не ушкоджено. Будьте дуже обережні, може статися раптове обвалення, а також загрожувати небезпека від витоку газу, ліній електромереж, розбитого скла;
  • перевірте зовнішнім оглядом стан мереж електро-, газо- та водопостачання;
  • перевірте, чи немає загрози пожежі;
  • не користуйтеся відкритим вогнем, освітленням, нагрівальними приладами, газовими плитами, доки не буде впевненості, що немає витоку газу;
  • не користуйтеся довго телефоном, щоб не перевантажувати лінію;
  • не поспішайте оглядати місто, не відвідуйте зони руйнувань, якщо там не потрібна допомога;
  • уникайте морського узбережжя, де може виникнути небезпека від морських хвиль, спричинених сейсмічними поштовхами;
  • будьте готовими до повторних поштовхів;
  • забезпечте себе питною водою;
  • обов’язково кип’ятіть питну воду, вона може бути забруднена;
  • дізнайтеся в місцевих органах влади та місцевого самоврядування адреси організацій, що відповідають за надання допомоги населенню.

Матеріал підготувала Інна Ільницька, методист обласного методичного кабінету (БЖД населення) НМЦ ЦЗ та БЖД Закарпатської області

Редакція Редакція журналу «Охорона праці»