Як подолати тривожність

Потрібно жити в межах сьогоднішнього дня. Один з головних обов’язків лікаря – навчити людей не приймати ліки.
Вільям Ослер

Підвищена тривожність, яка з’являється в багатьох з людей, особливо під час війни з російськими загарбниками, вкрай негативно впливає на здоров’я, спроможність адекватно діяти та вірити у власні сили. Це істотно знижує наш потенціал. А ми нині як ніколи маємо бути СИЛЬНИМИ, ЩОБ ПЕРЕМОГТИ АГРЕСОРА!

Щоб позбутися тривожного стану, потрібно зцілити себе.

Ви хочете цього навчитися?

Професор чотирьох університетів сер Вільям Ослер вказав три причини виникнення занепокоєння, тривоги:

1. Зацикленість на негативному досвіді у минулому.
2. Брак інформації.
3. Спроби будувати прогноз на майбутнє, опи­раючись на негативний досвід із минулого та брак інформації у теперішньому.

Тільки ці три причини, інших – немає у природі.

Заберіть ці причини – і звичка турбуватися вас залишить. І взагалі, ви ніколи не опинитесь у цьому негативному стані.

Але як це здійснити на практиці?

Три правила подолання звички непокоїтись

Правило 1. Займайте себе діяльністю.

Щоб не зависнути у тривозі та не впасти у відчай, розчиняйте себе у діяльності. Чому така проста річ, як зайнятість, допомагає витісняти почуття занепокоєння? Коли ви зайняті справою, спрямованою на отримання конкретного результату, ви не можете перебувати в такому пригніченому стані, який відчуваєте, коли просто сидите, склавши руки. Емоції тривожності й пригніченості поступово знижують інтенсивність і зрештою вщухають.

Це просте відкриття допомогло творити дива військовим лікарям під час Першої світової війни. Відтоді терапія зайнятістю (трудотерапія) стала серйозною частиною лікування від різного виду неврозів, фобій, а також від наслідків пережитих драм і трагедій. І саме таке лікування ніколи не дає збоїв: люди дуже швидко відновлюють своє здоров’я та приводять себе у продуктивний стан.

Це правило потрібно використовувати всім, хто переживає трагедію та біль унаслідок війни росії проти України.

Правило 2. Помічайте хороше, а не свої нещастя!

Будь ласка, усвідомте, зрозумійте це повною мірою! Дві ваші звички – звичка забувати про те, що у вас є, і звичка постійно думати про те, чого не вистачає, – здатні нагородити вас втратами або навіть трагедіями. Звички ігнорувати хороше й постійно фокусуватися на відсутності чогось бажаного принесли (і продовжують приносити) людям більше горя, ніж будь-що.

Ви хочете змінити своє життя на краще? Тоді рахуйте благодаті, а не свої нещастя!

Правило 3. Прагніть щодня зробити щось добре, що принесе радість людям.

Відомий психіатр Альфред Адлер мав звичай говорити своїм пацієнтам, які страждали від почуття пригніченості: «Ви можете вилікувати самі себе (змінити свій стан), якщо скористуєтеся такою порадою: прагніть щодня думати про те, чим ви можете когось порадувати, допомогти комусь». Бажання порадувати інших вгамовує нав’язливі думки про себе – найголовнішу причину пригніченості. Отже, дотримуйтеся правила 3 – і ви знайдете спокій і щастя: не зациклюйтесь лише на собі, проявляйте інтерес до інших людей, намагайтеся щодня зробити щось добре, від чого хоча б одній людині стане краще.

І додамо до цих правил ще один прийом ліквідації звички непокоїтися, який щодня робив сер Ослер: відгородитися перегородками від минулого і май­бутнього та жити справами сьогодення.

Для цього тричі на день ставте собі ці три запитання:

1. Чи не думаю я про щось неприємне з минулого?
2. Чи не маю я думок, які лякають безрадісним майбутнім?
3. Якою доброю справою я відсвяткую сьогодні?

Це і є прийом, який повністю позбавить вас небезпечного стану – стану хронічної тривожності.

За матеріалами вченого і педагога Володимира Калошина