65 років від дня Куренівської трагедії: аналіз причин аварій у складних соціально-технічних системах

13 березня 1961 року Київ пережив подію, яку в СРСР десятиліттями замовчували. Вранці того дня майже 10-метровий селевий потік із Бабиного Яру накрив Куренівку – історичну місцевість столиці, розташовану між Подолом, Пріоркою та Сирцем. Ця техногенна катастрофа забрала життя багатьох людей і залишила без даху над головою приблизно пів тисячі сімей…

Напередодні 65-ї річниці Куренівської трагедії пропонуємо до вашої уваги статтю Віталія Цопи, присвячену аналізу причин, перебігу та наслідків цієї події. Розглянемо ризики, які не були враховані під час будівництва та експлуатації греблі. Тож які технічні прорахунки та злочинні управлінські рішення призвели до катастрофи та як можна було їй запобігти? 

А у № 3 журналу в статті Сергія Чеберячка «Прорив греблі хвостосховища на залізорудній шахті Córrego do Feijão» йдеться про схожу трагедію, що сталася у Бразилії в січні 2019 року.

На прикладі трагедії автор аналізує системний збій на всіх рівнях управління цим промисловим об’єктом. Він покроково розглядає причини аварії. Для аналізу застосовано метод STAMP (Systems-Theoretic Accident Model and Processes), розроблений саме для моделювання та аналізу причин аварій у складних соціально-технічних системах. Цю методику можна використовувати для аналізу будь-якої виробничої ситуації, щоб уникнути ілюзії контролю за небезпекою та критичних розривів у комунікації, що й призводять до інцидентів.

На відміну від традиційних моделей, які розглядають аварії як ланцюжок відмов окремих компонентів, STAMP базується на теорії систем. Докладніше із цим методом можна ознайомитись за посиланням.