Редакція журналу «Охорона праці»

6 червня – День журналіста України

05.06.2022

Понад 100  днів триває повномасштабне вторгнення російської імперії в Україну.  

Війна ведеться на усіх фронтах: в окопах, в політиці, дипломатії, економіці; на землі, в повітрі і на морі. На цьому полі протистояння добра і зла чи не найважливіший  фронт – інформаційний. Воєнний злочинець путін намагається обґрунтувати та виправдати свої жахливі імперські діяння за допомогою брехливих пропагандистів. Злочинна діяльність путінських посіпак немає нічого спільного з журналістикою, проте вона діє не гірше геббельсівської. Ось чому українські журналісти сьогодні – більше ніж працівники ЗМІ,  вони -  бійці інформаційного фронту, головною і потужною зброєю яких є правдиве слово.

Ворог чудово це  розуміє, тому наші журналісти, особливо ті, які працюють у зоні бойових дій,  знаходяться під їхнім постійним прицілом. Серед злочинів рашистів - обстріли журналістів, телевеж, офісів медіа, блокування доступу до сайтів українських медіа в рф і в тимчасово окупованому Криму тощо. Згідно з даними Національної спілки журналістів України (НСЖУ) за 98 діб російської агресії проти України окупанти вбили 32 медійників. Серед них – журналісти, які виконували професійні обов’язки,  медійники – цивільні жертви,  представники ЗМІ, які мобілізувалися для захисту України у військових лавах. Під час виконання професійних обов’язків убито вісім журналістів. З них – троє українських та п’ять іноземних. Дві жінки та шість чоловіків. Остання на сьогодні жертва окупантів – французький тележурналіст Фредерік Леклерк-Імхофф, який готував репортаж про евакуацію мирного населення на Луганщині.

За даними моніторингу Інституту масової інформації (ІМІ), за три місяці повномасштабної війни рф скоїла 280 злочинів проти журналістів та медіа в Україні. Дев’ятьох журналістів було поранено і щонайменше 15 – зникли безвісти. Відомо про 9 випадків захоплення та викрадення журналістів.  Щонайменше 113 регіональних ЗМІ припинили роботу через погрози з боку російських загарбників, захоплення редакцій, неможливість працювати в умовах тимчасової окупації та друкувати газети. У зв’язку з війною припинено друк багатьох українських видань. Найбільше постраждали саме регіональні та місцеві ЗМІ на тимчасово  окупованих територіях. З 23 лютого ІМІ зафіксував 50 випадків переслідувань журналістів  та погроз (тортурами, допитами, ув’язненням до Сибіру), а також 32 кібератаки на сайти українських медіа.

 Цього року до Дня журналіста, зазначають у  НСЖУ,

«ми плануємо говорити не про здобутки, а про втрати і загрози.  Про негативні наслідки війни для інформаційної незалежності країни. Про захист нашої країни і нашої професії. Про важливість солідарності та підтримки працівників медіа. В базі НСЖУ  – сотні журналістів і редакцій, які постраждали внаслідок війни. Очікуємо, що наші колеги не залишаться без допомоги, а День журналіста стане приводом для вирішення бодай частини проблем. Не просто вітайте журналістів, а підтримайте їх справами! Журналісти важливі!»

Важливі, і тому є мішенню для ворога. Але нас не залякати! Свою місію під час війни українські журналісти вбачають у тому, щоб надійно тримати інформаційний фронт. Викладатися по максимуму, виконуючи свої функціональні обов’язки. Неухильно дотримуватися основних професійних стандартів  журналістики – достовірності  та неупередженості. Оперативно надавати актуальну, об’єктивну і корисну інформацію. Розвінчувати численні фейки облудних рашистських пропагандистів.  Повідомляти про те, що відбувається на передовій і в тилу. Розповідати про всі злочини рашистів, що неодмінно свідчитимуть проти них в міжнародних судах. Робити все, аби війна в Україні не сходила зі шпальт світових медіа. 

Російські нацисти вбивають журналістів, аби приховати власні воєнні злочини в Україні. Працюючи в умовах війни, журналісти мають дбати про власну безпеку. Жоден найактуальніший сюжет чи стаття  не варті того, щоб за них платити життям. Важливо пам’ятати, що об’єктивна та твереза оцінка ризиків,  ретельна підготовка з врахуванням всіх можливих загроз, набуття навичок з надання першої медичної допомоги, є обов’язковими умовами для роботи журналістів у зоні бойових дій. Бути підготовленим до роботи в умовах війни означає також не  стати джерелом розвідувальної інформації для ворога. 

Колектив журналу «Охорона праці» бере активну участь в висвітленні особливостей безпеки праці в умовах бойових дій. Наші власкори побували в Гостомелі, Бородянці, Бучі, Макарові, Горенці, Мощуні та по гарячих слідах задокументували злочини рашистів. Журнал розповів про те, як  відбувається відновлення життєдіяльності населених пунктів, про потенційні загрози й ризики для працівників,  їх обізнаність в питаннях безпеки праці і здоров’я та підготовку до роботи  в умовах підвищеної небезпеки.

Редакція нашого видання провела сім відкритих вебінарів з актуальних питань збереження життя та здоров’я працівників під час війни.  Ми інформуємо про те, що відбувається у сфері охорони праці в країні. Дбаємо про майбутнє щодо збереження життя і здоров’я працівників на базі європейських підходів управління ризиками.  Намагаємося об’єднати навколо цієї мети зусилля експертів з БЗР,  роботодавців, профспілок, урядовців, громадянського суспільства.

Як і весь український народ та світова спільнота, ми працюємо на звільнення нашої Батьківщини від ворога. Ми віримо в наші Збройні Сили!

Все буде Україна!

ПОВНИЙ список загиблих медійників

(взято з ресурсу https://nsju.org/novini/kozhni-try-dni-vijna-ubyvaye-odnogo-medijnyka-nszhu/)

1 Євген Сакун, оператор телеканалу LIVE. Загинув 1 березня під час російського ракетного обстрілу телевежі в Києві.

2 Брент Рено, документаліст, колишній кореспондент The New York Times, репортер Time. Розстріляний росіянами 13 березня в Ірпені на блокпосту.

3 П’єр Закжевскі, оператор телеканалу Fox News, громадянин Ірландії. Загинув 14 березня під час артилерійського обстрілу російських військ у селі Горенка Київської області.

4 Олександра Кувшинова, українська фіксерка, журналістка. Загинула 14 березня разом з П’єром Закжевскі під час артилерійського обстрілу з боку російських військ у селі Горенка Київської області.

5 Оксана Бауліна, журналістка російського The Insider, Фонду боротьби з корупцією Олексія Навального. Загинула 23 березня під російським обстрілом у Києві.

6 Максим Левін, фоторепортер, воєнний кореспондент. Працював з багатьма міжнародними агенціями та українськими виданнями, зник 13 березня, 1 квітня знайдено вбитим.

7 Мантас Кведаравічюс, литовський режисер та документаліст. Убили в Маріуполі.

8 Фредерік Леклер-Імхофф, французький тележурналіст каналу BFMTV. Загинув від осколкового поранення під час обстрілу, коли висвітлював евакуацію мирного населення з українського міста Сєвєродонецьк, 30 травня.

(медійники, які загинули як учасники бойових дій або як цивільні особи внаслідок російських обстрілів):

9 Олександр Литкін, журналіст “КNК Медіа”. Загинув 13 лютого в с. Романівка внаслідок обстрілу військовослужбовцями збройних сил рф.

10 Ділєрбек Шакіров, цивільний журналіст інформаційного тижневика “Навколо тебе”. Був розстріляний 26 лютого в передмісті Херсона з автоматичної зброї.

11 Сергій Пущенко, графік і живописець, культуролог, заслужений діяч мистецтв України, член Національної спілки журналістів України, лауреат журналістських премій, волонтер і ветеран АТО. Загинув 2 березня у Василькові разом із побратимами з тероборони.

12 Віктор Дудар, військовий журналіст. Загинув 6 березня під час боїв з російськими загарбниками під Миколаєвом.

13 Павло Лі, актор, ведучий телеканалу “Дом”. Вступив на початку війни до лав територіальної оборони, загинув 6 березня під Ірпенем під час евакуації людей.

14 Віктор Дєдов, оператор  телеканалу “Сігма”. Загинув 11 березня в Маріуполі внаслідок обстрілу будинку.

15 Олег Якунін, редактор запорізького сайту misto.zp.ua. Загинув 18 березня, захищаючи Україну від російських окупантів.

16 Лілія Гумянова, викладачка журналістики та завідувачка художнього відділу Лівобережного районного будинку дитячої та юнацької творчості. Загинула 19 березня внаслідок російських обстрілів Маріуполя.

17 Юрій Олійник, оператор 24 каналу. Загинув 23 березня в боях біля Попасної Луганської області.

18 Сергій Заїковський, публіцист, історик, перекладач. Загинув 24 березня в бою з російськими окупантами під Києвом.

19 Денис Котенко, співробітник пресслужби Міністерства ветеранів. Загинув 24 березня в бою з російськими окупантами під Києвом.

20 Євген Баль, журналіст, письменник, волонтер. 2 квітня помер унаслідок катувань російських військових у Маріуполі.

21 Роман Нежиборець, відеоінженер чернігівського каналу “Дитинець”. У селі Ягідне біля Чернігова вбили у квітні російські військові.

22 Зореслав Замойський. Його тіло з ознаками насильницької смерті знайшли 13 квітня в Бучі.

23 Валерія Глодан. Випускниця факультету журналістики, яка перебувала у декретній відпустці. Загинуна 23 квітня із своєю мамою і 3-місячною донькою-немовлям 2 внаслідок ворожого ракетного обстрілу в Одесі.

24 Віра Гирич, журналістка Радіо Свобода. Загинула внаслідок російського обстрілу Києва 28 квітня.

25 Олександр Махов, журналіст каналів “Україна”, “Україна24”, “Дом”. Загинув 4 травня через обстріли. Ветеран війни на Донбасі. З початком повномасштабної російської агресії 2022 року знову пішов на фронт.

26 Наталя Харакоз загинула в заблокованому росіянами Маріуполі. Журналістка, письменниця, членкиня НСЖУ та Національної спілки письменників України, керівниця літературного клубу “Азов’є”.

27 Євген Старинець, ексменеджер філії “Суспільне Черкаси”, військовослужбовець. Загинув 30 квітня в боях за Попасну (Луганщина).

28 Максим Мединський, комунікаційник, військовослужбовець. Трагічно загинув під час оборони країни.

29 Оксана Гайдар (псевдонім Руда Пані). Загинула під час обстрілу російською артилерією села Шевченкове Броварського району на Київщині між 11 і 12 березня.

30 Костянтин Кіц, оператор луцького каналу “Аверс”. Загинув, захищаючи на фронті Україну.

31 Роман Жук, фотокор та відеограф із Мукачева, одним із засновників волонтерського проєкту “Chysto.de”. Солдат, розвідник артилерійського взводу 128-ої окремої гірсько-штурмової Закарпатської бригади. Загинув 26 травня.

32 Віталій Дерех, журналіст із Тернополя. Мобілізований військовослужбовець загинув внаслідок авіаудару в районі Попасної 28 травня.

Редакція Редакція журналу «Охорона праці»