У трьох няньок

Чому в Україні процвітає корупція в питаннях встановлення інвалідності на підставі професійного захворювання? Проводимо аналіз на нормативному рівні.

Українські медіа останнім часом усе частіше висвітлюють проблеми та корупційні схеми у процедурі оформлення інвалідності через профзахворювання на виробництві. Ось кілька таких прикладів:

19.03.2024 у Житомирі затримали завідувача відділення одного з медичних центрів, якого підозрюють у вимаганні та отриманні хабаря за оплату послуги в оформленні інвалідності. Протягом лютого–березня 2024 року завідувач відділення загалом неправомірно отримав 63 400 гривень. (https://suspilne.media/zhytomyr/710232-oformluvav-invalidnist-za-grosi-u-zitomiri-ogolosili-pidozru-posadovcu-medicnogo-centru/).

17.04.2024 у Львові затримано на хабарі завідувачку відділення багатопрофільної лікарні за оформлення фіктивної інвалідності. Вартість «послуги» становила 7 тисяч доларів США на людину (https://suspilne.media/lviv/727823-7000-dolariv-za-oformlenna-invalidnosti-u-lvovi-v-trc-na-habari-zatrimali-zaviduvacku-viddilenna-likarni/).

07.06.2024 на сайті «Українська правда» опубліковано інформацію про викриття схеми незаконного бізнесу, який очолювала заступник директора столичної медичної установи (Інституту з питань профілактичної медицини), колишній народний депутат Ірина Сисоєнко. «Бізнес» був пов’язаний із виданням фіктивних документів про встановлення шахтарям групи інвалідності через профзахворювання. Оформлення за спрощеною процедурою групи інвалідності коштувало 3–4 тисячі доларів США на людину (https://www.pravda.com.ua/news/2024/06/7/7459661/).

Редакція журналу проаналізувала питання, пов’язані з розслідуванням професійних захворювань, обліком та розробленням заходів щодо запобігання профзахворюванням на виробництві. А також вимоги чинного законодавства щодо встановлення груп інвалідності за набутим профзахворюванням.

Процедуру проведення розслідування та обліку професійних захворювань (отруєнь) на виробництві (далі – профзахворювання) визначено Порядком розслідування та обліку нещасних випадків, про­фесійних захворювань та аварій на виробництві, затвердженим постановою КМУ від 17.04.2019 № 337 (далі – Порядок № 337), яким передбачено проведення розслідування гострих та хронічних профзахворювань.

Підставою для оплати потерпілому витрат на медичну допомогу, проведення реабілітації у сфері охорони здоров’я, професійної та соціальної реабілітації, а також страхових виплат є акт розслідування нещасного випадку або акт розслідування професійного захворювання (отруєння) за встановленими формами (ч. 3 ст. 36ЗУ «Про реабілітацію осіб з інвалідністю в Україні»).

У разі гострого захворювання індивідуальний реабілітаційний план розробляється мультидисциплінарною реабілітаційною командою, яку залучає лікуючий лікар. У разі захворювання з хронічним перебігом індивідуальний реабілітаційний план первинно розробляється мультидисциплінарною реабілітаційною командою, яку залучає лікуючий лікар після здійснення повного обсягу діагностичних заходів відповідно до клінічного протоколу та встановлення діагнозу захворювання (стану здоров’я) (ч. 2 ст. 23 ЗУ «Про реабілітацію у сфері охорони здоров’я»).

Розслідування гострих профзахворювань

Процедура розслідування випадків гострих проф­захворювань аналогічна процедурі розслідування нещасних випадків (пункти 30–53 Порядку № 337). За результатами розслідування гострих профзахворювань оформлюється Акт розслідування нещасного випадку, гострого професійного захворювання (отруєння), аварії за формою Н-1, де зазначаються заходи щодо запобігання розвитку гострих профзахворювань (додаток 11 Порядку № 337).

Розслідування випадків гострого профзахворювання COVID-19, спричиненого коронавірусом SARS-CoV-2, медичних працівників державних і комунальних закладів охорони здоров’я, що надають первинну, екстрену, а також у стаціонарних умовах спеціалізовану медичну допомогу, проводиться комісією закладу охорони здоров’я, в якому працював медичний працівник. Процедуру розслідування визначає розділ 141 Порядку № 337. 

Облік гострих профзахворювань здійснюється роботодавцями та Пенсійним фондом України (далі – ПФУ), територіальні органи Держпраці та місцеві органи влади ведуть «оперативний облік постраждалих» від гострих профзахворювань (п. 63 Порядку № 337).

Держпраці та ПФУ на підставі відповідної угоди надають дані, зокрема й щодо профзахворювань, Держстату для проведення державного статистичного спостереження (пункти 65, 66 Порядку № 337).

Роботодавці, міністерства (відомства), місцеві органи влади зобов’язані проводити аналіз гострих проф­захворювань за підсумками півріччя та року, розробляти плани заходів щодо їх запобігання. А Держпраці, ПФУ та профспілки перевіряють відповідно до компетенції, ефективність роботи з профілактики гострих профзахворювань і вживають заходів до усунення виявлених порушень (пункти 67–69 Порядку № 337).

МОЗ України повинно забезпечувати збирання та передачу інформації про випадки гострих профзахворювань до автоматизованої системи обліку та аналізу гострих та хронічних профзахворювань.

Mykola Fedorenko
Three nannies
Why is corruption in Ukraine rampant in determining disability based on occupational disease? We analyze it at the regulatory level. The editors of the magazine analyzed issues related to the investigation of occupational diseases, accounting and development of measures to prevent occupational diseases at work. We have also analyzed the requirements of the current legislation regarding the establishment of disability groups for acquired occupational diseases.

Малюнок Ю. Судака

Статтю повністю читайте в журналі "Охорона праці" № 7/2024 або КАБІНЕТІ ОХОРОНИ ПРАЦІ