Турбота про ментальне здоров’я

Тема ментального здоров’я як ніколи актуальна в Україні. Його зміцнення й підтримка потребують свідомих зусиль і колективної опіки суспільства. Інвестування в ментальне здоров’я, зокрема й роботодавцями, допомагає зробити життя щасливішим, продуктивнішим і збалансованішим.  

Ментальне здоров’я є важливою складовою частиною загального благополуччя людини. Один з найважливіших аспектів ментального здоров’я – здатність до адаптації і резильєнтності (психологічної стійкості).

Ментально здорові люди зазвичай можуть швидко відновлюватися після стресу, розв’язувати проблеми, знаходити позитивні рішення й підтримувати здорові взаємини з іншими людьми. Ментальне здоров’я потрібне для всебічного розвитку людини. Важливо усвідомити, що це питання не є стигматизованим, і що важливо шукати допомогу та підтримку, якщо виникають проблеми.

На сьогодні є багато професійної допомоги, доступної для тих, хто її потребує. 10 жовтня за ініціативи Європейського співтовариства з охорони праці (ESOSH) та журналу «Охорона праці» відбувся вебінар «Керування ментальним здоров’ям на роботі. Створюємо безпечне середовище». Пропонуємо вам рекомендації від науковців і практиків щодо підтримання ментального здоров’я працівників на роботі.

Олена Пищикова, доцент кафедри охорони праці та цивільної безпеки Криворізького національного університету, розповіла учасникам про інтеграцію керування психосоціальними ризиками у систему управління безпекою та здоров’ям на роботі.

За її словами, психосоціальні ризики будуть одним із головних викликів у сфері охорони праці до 2027 року з огляду на стресові ситуації, які переживає сучасне суспільство. Модель компетенцій фахівця з ОП, розроблена Інститутом охорони праці та здоров’я Великої Британії, визначає 69 компетенцій, із яких 18 пов’язані із психосоціальними аспектами охорони праці. Розвиток поведінкових компетенцій у фахівців з ОП дає змогу керувати психосоціальними ризиками ефективніше, зважаючи на індивідуальні особливості працівників.

Спікерка відмітила, що психосоціальні ризики взаємодіють з іншими ризиками на робочому місці й можуть впливати на фізичне та психічне здоров’я працівників, а також на результативність роботи та продуктивність підприємства. Психосоціальні ризики можуть виникати через робочі вимоги або організаційні проблеми, як-от стрес, конфлікти, мобінг, насильство, дискримінація, невизначеність ролей та інші фактори. Тому важливо правильно ідентифікувати такі небезпеки, розрізняючи стрес як наслідок цих явищ. Для цього рекомендується систематично оцінювати та аналізувати робоче середовище, дотримуючись вимог стандарту ISO 45003 «Управління охороною здоров’я та безпекою праці. Психологічне здоров’я та безпека на роботі. Настанови з керування психосоціальними ризиками».

Оцінювання психосоціальних ризиків охоплює проведення опитувань співробітників, аналіз виробничих процесів, спостереження та інтерв’ю з керівниками та іншими працівниками, аналіз статистичних даних про відсутність на роботі, нещасні випадки та захворювання, використання експертних оцінок. Така діяльність допомагає підприємствам розробити ефективні стратегії керування цими ризиками та створити сприятливе робоче середовище для працівників (докладно про це читайте у статті В. Цопи «Основні положення щодо керування психосоціальними ризиками на роботі» у додатку до журналу № 8/2023, с. 15).

Олена Пищикова дала важливі рекомендації щодо заповнення карт впливу психосоціальних ризиків на працівників, які є ключовим етапом у процесі керування цими ризиками. Реакція на стрес є індивідуальною, і важливо враховувати це в роботі з працівниками.

Карти впливу допомагають візуалізувати небезпеки та їх взаємозв’язки, а також враховувати індивідуальні потреби працівника.

Рекомендації щодо заповнення карт:

• Визначення основних психосоціальних ризиків.
• Визначення позитивних та негативних впливів.
• Ідентифікація причин.
• Визначення наслідків.
• Відображення взаємозв’язків.
• Урахування індивідуальних особливостей.
• Розроблення заходів управління.
• Реалізація та моніторинг.

Карти допомагають підприємствам розробляти конкретні заходи для зниження ризику, поліпшення психосоціального благополуччя та забезпечення здорового робочого середовища.

О. Пищикова акцентувала увагу на важливості постійної та систематичної профілактики стресів на робочому місці, а також запропонувала зразок чек-листа для впровадження стандарту ISO 45003 на підприємстві. Він містить такі етапи, як розроблення політики психосоціальної безпеки, ідентифікація небезпек, оцінка їх впливу, розроблення стратегій керування ризиками, навчання працівників, моніторинг та оцінка ефективності, зворотний зв’язок і регулярне оновлення політики та процедур.

Отже, профілактика стресу на робочому місці повинна бути постійною та систематичною діяльністю, адже стрес постійно впливає на працівників. Важливо враховувати, що кожна організація може мати власні особливості та контекст, які впливають на підходи до керування психосоціальними ризиками. Для успіху в цій роботі менеджер з ОП повинен володіти навичками аналізування, оцінювання й упровадження стратегій керування цими ризиками та забезпечувати залучення всіх працівників у процес прийняття рішень. Важливо акцентувати увагу на навчанні працівників і керівників керувати стресом на робочому місці, розпізнавати фактори ризику та розвивати психологічну стійкість.

Спікерка наголошує, що інтеграція психосоціальних аспектів у систему управління безпекою і здоров’ям є ключовою для створення безпечного та продуктивного робочого середовища. Систематична профілактика стресу та інших психосоціальних ризиків є незамінною для забезпечення психологічного благополуччя працівників та ефективності організації.

Докладно про керування психосоціальними ризиками на роботі читайте у статті З. Якименко «Дбаємо про психічне здоров’я» та спецвипуску додатку до журналу № 8/2023, присвяченому проблемам психічного здоров’я на роботі.

Ви дізнаєтесь, чому це завдання стає настільки актуальним у сучасному бізнесі, як стресові фактори на робочому місці можуть впливати на безпеку працівників і їхнє психічне здоров’я та як керування психосоціальними ризиками може сприяти фінансовому успіху підприємств.

Світлана Сокуренко, координатор групи законодавчих ініціатив ESOSH, розповіла про систему дій для створення безпечного психологічного середовища на підприємстві, яка була рекомендована фахівцями Міжнародної організації праці. Розкрила актуальні проблеми, як війна впливає на наше здоров’я та які її наслідки ми маємо.

Наслідками війни є збільшення кількості випадків нарко-, алкота інших залежностей; психічні, посттравматичні стресові розлади; суїциди; біологічне старіння на 10–15 років через психоемоційну напругу; поширення серцево-судинних захворювань, діабету, артриту, астми, онкологічних захворювань; почасті шання випадків насильства; агресії, що призводить до асоціальної поведінки; підвищення рівня немотивованого насильства, зокрема сімейного; ментальне виснаження.

Щоб уникнути високих рівнів впливу цих явищ, потрібно створювати безпечне психологічне середовище на підприємстві, що сприяє продуктивній роботі, особистісному зростанню, психічному і фізичному добробуту працівників.

Головне – психологічна безпека на кожному робочому місці. Працівник відчуватиме, що він у психологічній безпеці, коли віритиме, що його ніхто не покарає і не принизить за помилки, занепокоєння, запитання. А його колектив є безпечним щодо міжособистих ризиків, тут немає булінгу, цькування, дискримінації тощо.

Як створити безпечне психологічне середовище? Розробляти та впроваджувати системи психосоціальної підтримки (далі – системи ПСП) як складову частину системи безпеки праці та здоров’я. Приклад пілотного проєкту впровадження такої системи наведено у статті С. Сокуренко «Подбати про себе та про кожного», опублікованій у журналі «Охорона праці» № 3/2023, с. 48.

Наступним важливим кроком системи ПСП є моніторинг та оцінка психічного стану працівників, їхніх потреб, а також наявності психосоціальних ризиків на робочих місцях. Приклад проведення такого моніторингу дивись у статті С. Ніколаєць «Перший досвід упровадження ПСП: Варто спробувати», опублікованій у журналі «Охорона праці № 9/2023, с. 46. Автор звертає увагу на те, що результати моніторингу впровадженої на підприємстві системи ПСП виявили проблеми з концентрацією уваги у працівників, збільшення кількості помилок у роботі. А це дуже важливий факт, який слід ураховувати під час оцінювання виробничих ризиків, та розробляти відповідні корегувальні заходи. Особливо під час організації робіт з високими ризиками для здоров’я та життя працівників – для зниження ризиків нещасного випадку.

Для України це питання найактуальніше. Люди можуть не розповідати, з якими проблемами вони стикаються, але є постійний стрес, який тисне на психіку, і він проявляється. Роботодавцям потрібно розумітися на цих питаннях, і працівникам треба знати, як подбати про себе. Це вигідно кожному з нас, вигідно для організацій та суспільства загалом. Адже це можливість керувати якістю власного життя, впливати на продуктивність своєї команди на роботі.

Zinaida Yakymenko

Taking care of mental health

Recommendations from scientists and practitioners on how to maintain the mental health of employees. On October 10, at the initiative of the European Community for Safety and Health at Work and the Occupational Safety and Health magazine, a webinar "Managing Mental Health at Work. Creating a safe environment". We offer you recommendations from scientists and practitioners on how to maintain the mental health of employees at work.

Статтю повністю читайте в КАБІНЕТІ ОХОРОНИ ПРАЦІ та журналі "Охорона праці" № 12/2023.