Санітарно-епідеміологічний нагляд повертається?

Продовження реформи у сфері громадського здоров’я в Україні: зруйнована система нагляду санітарно-епідеміологічної служби замінюється на епідеміологічний нагляд. Кабміном затверджено два нових Порядки – зі здійснення епідеміологічного нагляду та епідеміологічного розслідування.

Основні засади функціонування системи громадського здоров’я та санітарно-епідемічного благополуччя населення в Україні визначає ЗУ «Про систему громадського здоров’я». Насамперед система громадського здоров’я ґрунтується на епідеміологічному нагляді – це «систематичний та безперервний процес виявлення, збирання, складання, аналізу, тлумачення та поширення даних про здоров’я населення, захворювання та показники середовища життєдіяльності», а також на епідеміологічному розслідувані захворювань (ст.ст. 1, 2 ЗУ «Про систему громадського здоров’я»).

Порядок здійснення епідеміологічного нагляду та порядок проведення епідеміологічного розслідування епідемій, спалахів інфекційних та масових неінфекційних хвороб затверджуються КМУ (п. 6 ст. 16; п. 4 ст. 20 ЗУ «Про систему громадського здоров’я»).

Постановою КМУ від 22.04.2026 № 505 «Деякі питання здійснення епідеміологічного нагляду та проведення епідеміологічного розслідування епідемій, спалахів інфекційних та масових неінфекційних хвороб і надзвичайних ситуацій у сфері громадського здоров’я» затверджено Порядок здійснення епідеміологічного нагляду (далі – Порядок/нагляд) та Порядок проведення епідеміологічного розслідування епідемій, спалахів інфекційних та масових неінфекційних ­хвороб (далі – Порядок/розслідування). Розглянемо базові вимоги цих нормативних документів.

Постановою КМУ від 22.04.2026 № 505 також внесено зміни до Плану дій за надзвичайних обставин, пов’язаних із харчовими продуктами та кормами, затвердженого постановою КМУ від 03.02.2021 № 80. У ній зазначено, що «повідомлення про виникнення надзвичайних обставин, що надходить від закладів охорони здоров’я, суб’єктів господарювання, які провадять господарську діяльність з медичної практики, органів виконавчої влади, подається відповідно до Порядку проведення епідеміологічного розслідування епідемій, спалахів інфекційних та масових неінфекційних хвороб, затвердженого постановою КМУ від 22.04.2026 № 505».

Постанова КМУ від 22.04.2026 № 505 набирає чинності з дня її офіційного опублікування. Станом на 05.05.2026 р. ця постанова ще не набула чинності.

Порядок здійснення епідеміологічного нагляду

На сьогодні є чинним Порядок ведення обліку, звітності та епідеміологічного нагляду (спостереження) за інфекційними хворобами, затверджений наказом МОЗ України від 30.07.2020 № 1726, який містить два розділи, а також два додатки:

► Перелік біологічних патогенних агентів, що підлягають епідеміологічному нагляду (спостереженню), який містить бактерії, віруси, паразити, грибки та відповідно до якого біологічні патогенні агенти розподілено за чотирма ступенями небезпеки.

► Схема технічного керівництва з епідеміологічного нагляду (спостереження) за інфекційними хворобами (Технічне керівництво повинне мати дев’ять розділів).

Інформації про втрату чинності цим Порядком немає.

Мета епідеміологічного нагляду – вивчення, оцінювання та прогнозування епідемічної ситуації, виявлення причинно-наслідкових зв’язків між станом здоров’я населення та впливом на нього факторів середовища життєдіяльності, розроблення науково-обґрунтованих рекомендацій для прийняття своєчасних та ефективних управлінських рішень у сфері громадського здоров’я.

Система епідеміологічного нагляду – організована сукупність взаємопов’язаних інформаційних, діагностичних та управлінських процесів суб’єктів відносин у сфері громадського здоров’я, спрямованих на систематичне та безперервне виявлення, збирання, складення, аналіз, тлумачення та поширення даних про здоров’я населення, захворюваність і показники середовища життєдіяльності людини, оцінку та прогнозування санітарно-епідемічної ситуації, встановлення причинно-наслідкових зв’язків, планування, реалізацію та оцінку ефективності заходів у сфері громадського здоров’я (п. 3).

Захворюваність – медико-статистичний показник, що характеризує відношення чисельності хворих, виявлених під час звернення з приводу захворювання до закладів охорони здоров’я або під час профілактичного огляду протягом певного періоду, до чисельності населення або окремих його груп, що проживають на певній території, зокрема показники, які характеризують рівень інфекційної та неінфекційної захворюваності, та їх структури серед усього населення або окремих його груп (п. 3).

Структура Порядку здійснення епідеміологічного нагляду (6 розділів)

• Загальна частина.
• Суб’єкти епідеміологічного нагляду.
• Загальні вимоги щодо здійснення епідеміологічного нагляду.
• Дані, що використовуються для епідеміологічного нагляду, та взаємодія між установами, закладами, частинами і підрозділами Міноборони, МВС, Держ-
• прикордонслужби, Державної кримінально-виконавчої служби, Державного управління справами, СБУ.
• Результати епідеміологічного нагляду.
• Оцінка системи епідеміологічного нагляду.

Mykola Fedorenko
Is Sanitary and Epidemiological Surveillance Making a Comeback?
Continuation of public health reform in Ukraine: the dismantled system of sanitary and epidemiological surveillance is being replaced by epidemiological surveillance. The Cabinet of Ministers has approved two new regulations—on the implementation of epidemiological surveillance and epidemiological investigation.

Статтю повністю читайте в КАБІНЕТІ ОХОРОНИ ПРАЦІ або журналі "Охорона праці"  № 5/2026.