Знову на ті самі граблі

Здається, зовсім недавно, а саме 14 травня 2019 року, Шостий апеляційний адміністратив­ний суд м. Києва у справі № 826/8917/17 визнав нечинною постанову КМУ «Деякі питання реалізації статті 259 Кодексу законів про працю України»  та статті 34 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» від 29.04.2017 № 295 (далі – Постанова № 295). Як зазначається в судовому рішенні, під час підготовки цього документа не було враховано численні зауваження Державної регуляторної служби (далі – ДРС). І дійсно, ДРС зверталася до КМУ із проханням не допускати схвалення документа, прийнятого з порушенням вимог Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» № 877-V (далі – ЗУ № 877-V). Однак КМУ прийняв постанову, а потім визнав нечинною.

Але вже 21 серпня 2019 року КМУ прийняв нову постанову такого ж спрямування – № 823 «Порядок здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю» (далі – Постанова № 823). Здавалося б, під час прийняття нового нормативного акта мали б урахувати всі зауваження зацікавлених органів. І вони були зазначені в судовому рішенні, яким оскаржено попередницю – Постанову № 295. Принаймні, про­цедуру прийняття документа потрібно було дотримати.

І ось чергове скасування. 28 квітня 2021 року Окружний адміністративний суд м. Києва виніс рішення у справі № 640/17424/19, яким визнав протиправною та нечинною постанову № 823. Що ж тепер не так вчинив КМУ?

До суду з позовом про визнання Постанови № 823 протиправною та її скасування звернулися ТОВ «Єдина служба правової допомоги», фізична особа – підприємець А., ТОВ «Бізнес Лігал Сервіс Груп». Відповідач у справі – КМУ. Також залучено третю сторону – Державну службу України з питань праці, Міністерство соціальної політики України, Державну регуляторну службу України.

Позовні вимоги було обґрунтовувано так:

• не дотримано порядок погодження проєкту регуляторного акта із ДРС;
• КМУ затвердив постанову № 823 за межами щорічного плану з підготовки проєктів регуляторних актів;
• протиправно розширено зміст статті 1 ЗУ № 877-V;
• у спірній постанові фізичну особу прирівняно до фізичної особи – підприємця.

Статтю повністю читайте в журналі № 6/2021