Зміна клімату хвилює й Україну

Зміна клімату, пов’язана з викидами в атмосферу СО₂, давно турбує весь цивілізований світ. Через війну поки що, безумовно, це не є найкритичнішою проблемою для України. Але після нашої перемоги, як європейську державу, питання екології гостро хвилюватимуть і Україну. І ті бізнеси, які завчасно впровадять облік парникових газів (GHG Protocol), стануть беззаперечними лідерами у своїх галузях.

Із 1 січня 2021 р. діє Закон України «Про засади моніторингу, звітності та верифікації викидів парникових газів», згідно з яким проводиться гармонізація законодавства України зі стандартами права ЄС, упроваджуються положення Директив 2003/87/ЄС і 2004/101/ЄС та виконуються вимоги Рамкової конвенції ООН про зміну клімату та Паризької угоди. Законом, зокрема, передбачено, що «кожна установка, що здійснює викиди чи може здійснювати викиди парникових газів, підпадає під моніторинг». Також зазначається, що «юридичні або фізичні особи – підприємці, які здійснюють експлуатацію власних чи орендованих установок, повинні будуть самостійно здійснювати моніторинг викидів».

Постановою КМУ від 23.09.2020 р. № 960 визначено процедури, методики розрахунку та вимоги щодо звітності, яка передбачена названим вище Законом.

Прийняття документа є одним з перших необхідних кроків для поліпшення правового регулювання у сфері моніторингу та звітності щодо викидів ПГ. Це має призвести до появи повноцінного ринку торгівлі квотами на викиди, що є нормальною практикою для країн – членів ЄС.

Як показує практика, на багатьох підприємствах України, діяльність яких пов’язана з викидами СО₂ в атмосферу, повноваження з питань екології покладено на служби охорони праці підприємств. Саме тому за ініціативою та за підтримки Європейського співтовариства з охорони праці (ESOSH) журнал «Охорона праці» провів 15 грудня 2023 р. у режимі ZOOM вебінар «Введення у звітність про викиди СО₂. Європейські практики – майбутнє України».

ЗАГРОЗА ТА ВИКЛИКИ ДЛЯ ЕКОЛОГІЇ СВІТУ

Спікерка заходу, старший радник з охорони навколишнього середовища в компанії Weatherford (Велика Британія) Катерина Гнатишак є визнаним експертом у сфері ESOSH. Вона має сертифікати NEBOSH та є внутрішнім аудитором зі стандартів ISO 9001:2015, 45001:2018, 14001:2015, а також провідним аудитором з ISO 14001:2015. Експертка має двадцятирічний досвід роботи у сфері охорони праці, промислової безпеки та екології.

Пані Катерина розпочала свою презентацію з пояснення принципів ESG (Environmental – екологія, Social – соціальна взаємодія, Governance – управління), що є основою діяльності підприємств у галузі екології.

Критерії ESG визначають, як організація:

•  активно знижує свій вуглецевий слід та оптимізує використання ресурсів, сприяючи сталому розвитку та збереженню навколишнього середовища;
•  прагне створити позитивний вплив на суспільство, ефективно управляючи відносинами з працівниками, спільнотами та іншими зацікавленими сторонами;
• демонструє високий ступінь прозорості та внут­рішнього контролю, забезпечуючи ефективне керівництво та стійку корпоративну структуру для досягнення стратегічних цілей.

Крім цього, важливо розуміти, що таке довкілля. Згідно з ISO 14001:2015 довкілля – це «навколишнє середовище, в якому діє організація, включаючи повітря, воду, землю, природні ресурси, флору, фауну, людей та їх взаємини».

 Одним з основних явищ, яке істотно впливає на екологію, є парниковий ефект. Середня температура поверхні Землі нині приблизно на 1,1 °C вище, ніж наприкінці 1800-х років. Останнє десятиліття (2011–2020 рр.) було найтеплішим за історію спостережень, і кожне з останніх чотирьох десятиліть було теплішим, ніж будь-яке попереднє, починаючи з 1850 року. Парниковий ефект дає змогу жити на Землі. Але шкідливі викиди ПГ в атмосферу спричиняють швидке глобальне потепління, що є небезпечним для існування планети.

До основних ПГ в атмосфері Землі належать пара води (Н₂О), вуглекислий газ (СО₂), озон (О₃), оксиди азоту, метан (CH₄) та хлорофлуоровуглеводні. Найбільшу небезпеку (приблизно 85%) становлять викиди вуглецю (CO₂), що утворюється під час спалювання викопного палива. Викиди CO₂ значно посилюють парниковий ефект. Це призводить до підвищення рівня моря через танення полярного льоду і, як наслідок, до затоплення узбережжя, зміни клімату Землі, що спричиняє посуху в районах виробництва їжі, а також до екстремальних та руйнівних погодних явищ (сильних вітрів та повеней).

Шкідливі викиди руйнують озоновий шар, який захищає життя на Землі від УФ-випромінювання. Зокрема, поглинання озоном ультрафіолетового випромінювання запобігає раку шкіри. На сьогодні виснаження озонового шару найпомітніше над полярними регіонами, що призвело до утворення діри розміром з континент над Антарктидою.

Найвищу загрозу становлять озоноруйнівні сполуки, що містять хлор або бром. Ці стійкі сполуки, які використовують у різних видах діяльності людини, можуть зберігатися в атмосфері і, досягаючи більшої висоти, пошкоджують озоновий шар. Варто зазначити, що наявні в атмосфері молекули хлору впливатимуть на стратосферний озон ще щонайменше століття.

Наступною небезпекою для екології світу є глобальна сміттєва криза. Через постійне нарощування виробництва та споживання товарів відбувається катастрофічне засмічення поверхневих шарів землі, водойм та повітря, що призводить до негативних наслідків для здоров’я людей, тварин та інших живих організмів. Сміттєва криза зумовлює значні економічні втрати та соціальну напруженість у світі.

Також значних екологічних втрат завдають війни. Руйнування інфраструктури спричиняє викиди токсичних речовин та забруднення ґрунту, повітря та води. Викиди забруднювальних речовин унаслідок вибухів, пожеж, використання військової техніки, обстрілів згубно впливають на клімат. Знищення природних місць масового проживання різних видів флори і фауни призводить до втрати їх біорізноманіття.  Через руйнування водних інфраструктурних об’єктів і потрапляння до водних джерел хімічних та інших шкідливих речовин відбувається забруднення водних ресурсів.

Тільки за один рік з 24.02.2022 по 23.02.2023 викиди ПГ, що утворилися саме внаслідок повномасштабної війни, розпочатої росією проти України, становили 120 млн тонн СО₂.

ГЛОБАЛЬНА ІНІЦІАТИВА ДЛЯ ЗАХИСТУ ДОВКІЛЛЯ

Серед основних міжнародних нормативних актів, спрямованих на збереження довкілля, є Паризька кліматична угода, що укладена 2015 р. на термін до 2100 року і стосується всіх країн світу. Документ є історичною глобальною ініціативою, створеною для боротьби зі змінами клімату. Головною метою угоди є стримання зростання глобальної середньої температури значно нижче 2° С, а також намагання обмежити його до 1,5 °C.

Документ підтримує розвиток та впровадження новітніх технологій для зменшення викидів і створення стійких кліматичних систем, сприяє відкритому діалогу між усіма зацікавленими сторонами та взаємодії громадянського суспільства, бізнесу й наукових груп. У межах Паризької кліматичної угоди запроваджено SBTі (Science Based Targetsinitiative) – ініціативу ­«Науково обґрунтовані цілі», що є одним із прийнятих інструментів у світі для встановлення науково обґрунтованих цілей щодо скорочення викидів ПГ.

SBTi встановлює партнерство між Проєктом розкриття вуглецю (CDP), Глобальним договором ООН, Інститутом світових ресурсів (WRI) і Всесвітнім фондом природи (WWF). Заклик SBTi до дії є одним із зобов’язань коаліції «Ми маємо на меті бізнес». Науково обґрунтовані цілі дають компаніям чітко визначений шлях до скорочення викидів відповідно до цілей Паризької угоди. На сьогодні вже понад 4 тис. компаній у всьому світі працюють з ініціативою SBTi.

ОБЛІК ПАРНИКОВИХ ГАЗІВ НА ПІДПРИЄМСТВІ

У всіх розвинених країнах світу нині здійснюють облік ПГ. Протокол парникових газів (GHG Protocol) – це загальноприйнятий стандарт обліку ПГ, опублікований Всесвітнім інститутом ресурсів (WRI) і Все­світньою діловою радою зі сталого розвитку (WBCSD). Протокол передбачає дотримання країнами світу відповідних стандартів (корпоративні стандартні вимоги та вказівки щодо обліку викидів ПГ на рівні компанії, керівництво щодо обліку викидів обсягу 2, стандартні вимоги та вказівки щодо обліку викидів обсягу 3, технічні вказівки – докладні вказівки щодо розрахунку викидів для категорій обсягу 3.

Sergiy Kolesnyk

Climate change is also a concern for Ukraine

Since January 1, 2021, the Law of Ukraine "On the Principles of Monitoring, Reporting and Verification of Greenhouse Gas Emissions" has been in force, according to which Ukrainian legislation is harmonized with EU law standards, the provisions of Directives 2003/87/EC and 2004/101/EC are implemented, and the requirements of the UN Framework Convention on Climate Change and the Paris Agreement are met. The Law, in particular, provides that "every facility that emits or may emit greenhouse gases shall be subject to monitoring". On the initiative and with the support of the European Community for Safety and Health at Work (ESOSH), the magazine "Occupational Safety and Health" held a webinar "Introduction to CO2 Emissions Reporting. European practices - the future of Ukraine".

Статтю повністю читайте в журналі "Охорона праці" № 2/2024 та КАБІНЕТІ ОХОРОНИ ПРАЦІ.