Вогню вдосталь, а от мистецтва часом бракує

Багато органів місцевого самоврядування України на період війни на Сході заборонили продаж і використання піротехнічних виробів. Однак це не заважає охочим до незабутніх святкувань «бавитися з вогнем», часом наражаючи на небезпеку себе, людей поруч і довкілля.

Які загрози приховує піротехніка

Феєрверки, салюти, ракети, бенгальські вогні, хлопавки, інші займисті й такі, що гучно вибухають, піротехнічні вироби – без них українці вже не уявляють днів народження, весіль, корпоративів, новорічних, різдвяних та інших свят. Слово «піротехніка» походить від давньогрецьких слів «пір», що значить «вогонь», «жар», і «техне» – «мистецтво», «вміння». Жару охочим до вогняних веселощів зазвичай достатньо, а от мистецтва та вміння іноді бракує. Неправильне використання піротехнічних виробів, придбання контрафактної та неякісної продукції можуть призвести до серйозного травмування.

За статистичними даними, більше половини травм від необережного поводження з піротехнікою становлять опіки. До того ж у більшості випадків від вогняних розваг страждають руки (зокрема, пальці), ноги, голова, яка, власне, таку розвагу й вигадала. Приблизно 14% таких нещасних випадків призводять до ушкодження очей і завершуються хімічними й термічними опіками, відшаруванням сітківки ока, очними хворобами, часом навіть втратою зору.

Неочікувані гучні звуки феєрверків і салютів негативно впливають на орган слуху і можуть провокувати дзвін, гудіння, біль у вухах і, відповідно, погіршення слуху. До диму від вибухів чутливими є люди з астмою, до спалахів та гучних вибухів – діти, учасники бойових дій, жителі окупованих територій, люди з посттравматичним стресовим розладом. Застосування вибухової піротехніки може викликати в них страх, тривогу, напади паніки, стрес. Важко переносять феєрверковий період наші домашні улюбленці, особливо собаки з їх гострим слухом.

Крім того, не слід недооцінювати хімічний вплив піротехніки на довкілля, повітря, на органи дихання та загалом організм. Адже дим від феєрверків містить дрібні металеві часточки, що забезпечують його колір: синій – сполуки міді, червоний – стронцій або літій, яскраво-зелений або білий – сполуки барію. Щоб створити в повітрі красиві світлові малюнки, використовують сполуки калію та алюмінію. У феєрверках містяться також перхлорати – сполуки, які використовуються, зокрема, для запуску космічних кораблів та які становлять небезпеку для щитоподібної залози людини. Рештки феєрверків, що падають на землю, містять залишки незгорілих пропелентів (інертні хімічні речовини, за допомогою яких в аерозольних упаковках створюється надлишковий тиск) та барвників.

Призводять до біди також порушення правил пожежної безпеки під час розваг з піротехнічними виробами. За даними ДСНС, в останній день 2020 року і в новорічну ніч 2021-го було зафіксовано 84 випадки загорянь, унаслідок пожеж загинули 9 громадян. Серед причин – загоряння новорічних гірлянд, палаючі елементи феєрверків, що не встигли згаснути і впали на дах, неякісні вироби й такі, термін придатності яких закінчився.

Що робити категорично заборонено

• Купувати петарди й феєрверки на стихійних ринках, у не визначених для торгівлі місцях, у магазинах, що не мають ліцензії на продаж такої продукції.
• Купувати вироби, що не мають сертифіката якості та не забезпечені докладною інструкцією українською або російською мовами.
• Зберігати піротехніку без упаковки, в якій вона продавалась.
• Тримати вироби поруч із відкритим вогнем, біля обігрівачів та опалювальних приладів, які можуть викликати її спрацювання.
• Зберігати в місцях, доступних для дітей.
• Розбирати та ремонтувати піротехнічні вироби, використовувати їх не за призначенням або в умовах, не передбачених експлуатаційною документацією на виріб.
• Використовувати вироби, у яких запальний шнур коротший ніж два сантиметри або зламаний. Після запуску такої іграшки ви не встигнете відбігти на безпечну відстань.
• Переносити підготовлені до запуску піротехнічні вироби в кишенях одягу.
• Залишати такі вироби без догляду, використовувати їх, перебуваючи в нетверезому стані.
• Запускати піротехнічні вироби з рук (крім хлопавок).
• Нахилятися над виробом під час запуску.
• Після підпалу вогнепровідного шнура (сповільнювача) перебувати в небезпечній зоні.
• Підходити до піротехнічних виробів раніше ніж через дві хвилини після закінчення їх роботи (для багатозарядних час збільшується).
• Скеровувати чи кидати піротехнічний виріб у бік людей або під ноги перехожим.
• Ударяти по виробах будь-якими предметами, тягти за гніт тощо.
• Запускати піротехнічні вироби з механічними пошкодженнями.
• Запускати феєрверки з дахів будинків, балконів, у закритих приміщеннях.
• Запускати піротехнічні вироби, які створюють світлові та шумові ефекти, на відстані ближче ніж 100 м від лікарень, церков, дитячих установ, шкіл, будинків для літніх людей, інших громадських споруд та будівель.
• Проводити запуск під час сильного вітру.
• Підбирати залишки ракет, що впали на землю.
• Скеровувати хлопавки в обличчя та на освітлювальні прилади, використовувати їх поблизу відкритого вогню, свічок, що може призвести до загорання конфетті чи серпантину.
• Запалювати бенгальські вогні поблизу ялинки, штор, ліжка, легкозаймистих предметів і матеріалів.
• Використовувати петарду повторно після того, як її запалили і вона не спрацювала з першого разу.

Статтю повністю читайте в журналі № 12/2021