Винен чи не винен?

Аналіз судових рішень щодо притягнення до відповідальності інженерів з охорони праці наштовхує на думку: обвинуваченим дуже часто нав’язують вину за порушення, дії чи бездіяльність, які не належать до їхніх службових обов’язків. Тож за що можна притягнути до відповідальності інженера з охорони праці?

На сайті Єдиного реєстру судових рішень за запитом «інженер з охорони праці» можна ознайомитись з багатьма справами, де інженера з охорони праці визнають винним або не винним за схожими звинуваченнями. Доля обвинуваченого залежить від компетентності та професіоналізму органів судового й досудового розслідування та самого обвинувачуваного.

Інженери з ОП стають підсудними у різних справах. Наприклад, 26 березня 2025 р. російський суд засудив до 19 років позбавлення волі з відбуванням у ворожій колонії суворого режиму українця Сергія Потинга, інженера з ОП Запорізької АЕС, за сфабрикованою справою у тероризмі та шпигунстві (він фотографував ворожу техніку на території станції).

Натомість інженер з ОП АТ «Харківгаз» Олена Асєєва під час окупації Ізюма добровільно пішла на співпрацю з представниками рф та очолила це підприємство. Рішенням Харківського апеляційного суду зрадниці призначено покарання – позбавлення волі на 10 років з позбавленням права обіймати посади в органах влади на 10 років та з конфіскацією всього майна.

У цій статті ми проаналізуємо судові рішення, пов’язані з виконанням функціональних обов’язків інженерами з ОП.

Приклади судових рішень

У 2016 р. Звенигородський районний суд Черкаської області виніс вирок інженеру з ОП – штраф розміром 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (1700 грн) (далі – НМДГ) за те, що він, знаючи, що потерпілий (працівник підприємства) не мав відповідної категорії на керування транспортним засобом – завантажувачем телескопічним, допустив його до робіт, не провів з ним навчання та інструктаж з питань ОП. Під час робіт потерпілий отримав тілесні ушкодження.

У 2019 р. Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області виніс обвинувальний вирок інженеру з ОП підприємства, що надавало послуги із заправляння автомобілів пальним на АГЗС, за ч. 1 ст. 272 ККУ та призначив покарання у вигляді штрафу в розмірі 100 НМДГ. Підстава – протягом серпня – грудня 2018 р. інженер з ОП допускала операторів-заправників АЗС до виконання робіт з підвищеною небезпекою, хоч підприємство не мало відповідного дозволу Держпраці, не контролювала дотримання вимог безпеки, а на АГЗС заправляли побутові газові балони. Це створило загрозу життю і здоров’ю громадян.

Той самий суд у лютому 2019 р. виправдав інженера з ОП за ч.1 ст. 272 ККУ ТОВ «РСІ» (м. Константинівка Донецької обл.). В обвинувальному акті прокуратури вказано, що інженер з ОП допустив до виконання робіт на висоті працівника в запобіжному поясі, що не пройшов періодичного випробування, на риштованнях без інвентарного номера та паспорта виробника. Такі дії, на думку прокурора, були у прямому причинному зв’язку з нещасним випадком (падання з висоти), унаслідок якого працівник загинув. Наказом по підприємству інженера з ОП було призначено відповідальним за облік, перевірку та стан інструменту, засобів індивідуального захисту (далі – ЗІЗ) на об’єкті, де стався нещасний випадок. Обвинувачений визнав свою вину, але разом із захисником зумів пояснити поважні причини непроведення випробовувань запобіжного пояса та інших порушень. Також суду доведено, чому не було допуску до виконання робіт підвищеної небезпеки інженером з ОП. Крім цього, суд не встановив обставини щодо конкретних дат прострочення випробовувань запобіжних поясів та конкретних риштовань без інвентарного номера та паспорта виробника.

Варто зазначити, що спірні рішення судів щодо притягнення до відповідальності інженерів з ОП непоодинокі. Наприклад, у жовтні 2015 р. Камінь-Каширський міськрайонний суд Волинської області визнав винним інженера з ОП та призначив штраф у розмірі 650 гривень за непроведення періодичної перевірки знань із безпечного виконання робіт на висоті за інструкцією та відсутність повного комплекту ЗІЗ для працівників, що виконують роботи із шкідливими умовами, а також актів перевірки запобіжних поясів.

В іншій справі покарання за статтями 271 та 272 ККУ у вигляді двох років позбавлення волі у 2009 р. було присуджено інженеру з ОП молокозаводу. Підприємство найняло слюсаря-електрика для технічного обслуговування та ремонту трансформаторної підстанції. Перебуваючи у стані алкогольного сп’яніння, електрик порушив правила безпеки, спричинив коротке замикання на виробничому обладнанні, що призвело до його смерті.

Під час досудового розслідування та судового розгляду встановлено, що були порушенні такі норми:

• не проведено попереднє спеціальне навчання в навчальному центрі (у журналах перевірки знань були регулярні записи про проходження працівником періодичної перевірки знань на підприємстві).
• інженер з ОП не проконтролював проходження слюсарем-електриком спеціального навчання.

Доволі часто задля пом’якшення покарання інженер з ОП на суді визнає свою вину, погоджуючись з обвинуваченнями у діях, що не повинні входити до його повноважень. Наприклад, так сталося у 2013 р. в АР Крим. 30 травня того року в дитячому оздоровчому таборі «Юність» через обрушення балкона загинула 10-річна дівчинка. Ще двоє дітей дістали травми, одна з них – тяжку. Тоді до кримінальної відповідальності було притягнуто трьох осіб: директора табору, його заступника та інженера з ОП. Пізніше з директора зняли обвинувачення, заступника засудили умовно, а інженер з ОП отримав тюремний строк. Вирішальним аргументом для винесення вироку стало те, що в посадовій інструкції інженера з ОП було прописано, що він є посадовою особою, відповідальною за безпечну експлуатацію будівель. Пізніше справу переглянули і вирок пом’якшили. Було доведено, що згідно з чинним на той час законодавством інженер з ОП не може бути відповідальним за безпечну експлуатацію будівель.

Тому інженер з ОП повинен чітко знати та виконувати свої обов’язки, передбачені ЗУ «Про охорону праці», Типовим положенням про службу охорони праці, посадовою інструкцією, та завжди намагатись довести свою правоту в суді.

Але, на жаль, буває, що суддю не задовольняють пояснення інженера з ОП. Так, у вересні 2021 р. Варвинський районний суд Чернігівської області розглядав цивільну справу за позовом інженера з ОП КП «Господар» до свого підприємства щодо скасування наказу про оголошення догани за порушення трудової дисципліни та вимог нормативно-правових актів з охорони праці (далі – НПАОП). Відповідні порушення було виявлено під час планової перевірки Держпраці.

Позивачка довела, що вона неодноразово зверталася до керівників з пропозиціями та доповідними записками щодо поліпшення умов праці, проте це не мало жодного ефекту та було проігноровано директором, що роботодавець не виконує вимог ст. 19 ЗУ «Про охорону праці» щодо фінансування заходів з ОП, чим перешкоджає її ефективній роботі, що керівник вимагав від неї виконання роботи, не обумовленої трудовим договором. Також вона пояснювала, що інженер з ОП не відповідає одноосібно за стан ОП, це обов’язок керівника та інших відповідальних осіб, і що вона зобов’язана здійснювати контроль за дотриманням вимог законів та інших НПАОП, що діють у межах підприємства.

Відповідач, представник підприємства, у суді повідомив про порушення, зазначені в акті перевірки, за допущення яких позивачці оголошено догану, а саме: робота СОП здійснювалась без розроблення планів робіт та графіків обстежень; служба спільно з уповноваженою найманими працівниками особою з питань ОП та представниками виробничих дільниць не проводили перевірки дотримання працівниками вимог НПАОП; не було контролю за додержанням на підприємстві законів та інших НПАОП, зокрема за наявністю інструкцій з ОП згідно з переліком професій, посад і видів робіт та своєчасним внесенням у них змін; за своєчасним проведенням навчань з питань ОП, перевірки знань; за проведенням періодичних медоглядів працівників, зайнятих у шкідливих умовах праці; за організацією робочих місць відповідно до НПАОП.

Заслухавши пояснення позивача та представника відповідача, дослідивши матеріали справи, суд вирішив у задоволенні позовної заяви інженера з ОП відмовити.

Чи винен інженер з ОП?

Як пояснюють фахівці у сфері юстиції, специфікою кримінальної відповідальності є те, що суди притягують до відповідальності конкретних фізичних, а не юридичних осіб. До кола осіб, які потенційно можуть бути притягнуті до кримінальної відповідальності за вчинення злочину, належать:

• керівник організації;
• відповідальні особи, на яких через їх службове становище або за спеціальним розпорядженням безпосередньо покладено обов’язок забезпечувати дотримання правил і норм охорони праці на певній ділянці робіт;
• інші відповідальні особи, якщо вони не вжили заходів для усунення заздалегідь відомого їм порушення правил ОП або дали вказівки, що суперечать цим правилам, або, взявши на себе безпосереднє керівництво окремими видами робіт, не забезпечили дотримання тих же правил.

На практиці в більшості випадків, коли порушення правил ОП призвело до заподіяння тяжкої шкоди здоров’ю людини або її смерті, до події так чи інакше причетні керівник, посадова особа, на яку покладено обов’язок забезпечувати дотримання правил і норм охорони праці на певній ділянці робіт (майстер цеху або ділянки тощо), інженер з ОП та інші працівники, які дали вказівки, що суперечать цим правилам.

Варто зазначити, що в більшості розглянутих випадків інженер з ОП несе кримінальну відповідальність через порушення, недотримання або перевищення повноважень, незаконно покладених на нього роботодавцем примусово або за його згодою. 

Малюнок Ю. Судака

Serhiy Kolesnyk
Guilty or not guilty?
An analysis of court decisions on bringing occupational safety engineers to justice suggests that defendants are very often blamed for violations, actions, or inaction that do not fall within their job responsibilities. So, what can an occupational safety engineer be held accountable for?

Статтю повністю читайте в журналі "Охорона праці" № 7/2025 або в КАБІНЕТІ ОХОРОНИ ПРАЦІ.