В об’єднанні – сила

Світовий тренд – це об’єднання процесів управління всіма напрямами безпеки промислового підприємства в одну систему. Набуває поширення термін «комплексна безпека». Про підходи до її створення – у цій статті.

Крім питань професійного здоров’я та безпеки, охорони довкілля майже кожна організація та промислове підприємство управляє питаннями промислової безпеки, пожежної безпеки, безпеки дорожнього руху та охорони власних об’єктів.

Мета статті – поділитися досвідом створення інтегрованої системи управління комплексною безпекою, що відповідає принципам міжнародних стандартів ISO, та надати відповіді на запитання:

• чи варто об’єднувати процеси управління різними напрямами комплексної безпеки в одну систему;
• із яких структурних елементів може складатися інтегрована система управління;
• які стандарти використати під час створення інтегрованої системи;
• яку структуру повинен мати масив документів системи;
• як аналізувати контекст організації з питань комплексної безпеки;
• як застосувати аналіз системи «людина – машина – середовище» для визначення ресурсів, що потрібні для функціонування системи;
• із яких процесів повинен складатися кожен з елементів системи.

Уже кілька десятиріч для об’єднання питань професійного здоров’я та безпеки й охорони довкілля використовують акронім HSE (health, safety, environment). Інколи цей акронім доповнюють ще одною літерою S (HSES), що означає «security». І safety, і security перекладають як безпека, але safety використовують у контексті захищеності людини від шкідливих та небезпечних факторів робочого середовища, а security – це захищеність від зловмисних дій з боку інших осіб. Тому більш прийнятним перекладом терміна security є «охорона об’єктів».

У вітчизняному професійному середовищі вживають два аналоги поняття HSES – «виробнича безпека», та «комплексна безпека». Оскільки є багато організацій невиробничої сфери, термін «комплексна безпека» є більш універсальним.

Чи варто об’єднувати процеси управління різними напрямами комплексної безпеки в одну систему?

Розглянемо аргументи та контраргументи щодо побудови інтегрованої системи управління комплексною безпекою за допомогою рис. 1.

Головні аргументи проти об’єднання:

• вимоги до управління різними напрямами безпеки врегульовано різними законами та підзаконними НПА;
• немає міжнародного стандарту для інтегрованих систем управління комплексною безпекою. Доведеться отримувати кілька сертифікатів на відповідність окремих елементів (підсистем) інтегрованої системи вимогам різних груп стандартів ISO (або інших);
• кожна з підсистем має власні об’єкти турботи. Для системи управління професійним здоров’ям та безпекою – це працівники, для системи екологічного менеджменту – довкілля, для системи управління промисловою безпекою – місцеві громади та їхнє майно;
• державний нагляд за дотриманням вимог, що належать до різних напрямів безпеки, здійснюють представники різних «гілок» нагляду.

Чинники, що підштовхують до об’єднання систем управління:

• спільні джерела небезпеки – виробничі процеси та устаткування;
• зазвичай до управління різними напрямами безпеки залучені одні й ті самі фахівці підприємства;
• усі підсистеми мають подібні процеси управління – аналіз ризиків, планування заходів, аудит та ін.;
• усі підсистеми мають спільне джерело забезпечення їх функціонування ресурсами (людськими, фінансовими, інформаційними та ін.).

І головне –  в ідеалі системи управління напрямами комплексної безпеки повинні бути частиною глобальної системи управління підприємством, як зображено на рис. 2.

Оберемо для подальшого розгляду модель системи управління комплексною безпекою, що зображено на рис. 3. Вона складається з шести підсистем з управління окремими напрямами безпеки. Ця модель є найбільш прийнятною для великих промислових підприємств, що мають виробничі об’єкти підвищеної небезпеки, транспортну інфраструктуру, власну службу охорони.

Статтю повністю читайте в журналі № 9\2021