Свідома бездіяльність

Про те, як вирішує питання охорони праці середньостатистичний фермер, погодився анонімно розповісти журналу голова фермерського господарства з Кіровоградщини.

Вадиму 54 роки, він має вищу освіту, за фахом інженер-механік. У 2000 році за розпорядженням райдержадміністрації йому надано у постійне користування 50 га ріллі для ведення фермерського господарства.

Перші років із п’ять було дуже важко, з техніки був лише старенький трактор МТЗ-80, який батько Вадима викупив у односільчанина. Доводилося орендувати сівалку, культиватор, комбайн, вантажний автомобіль та іншу техніку. І все це було доступним тільки після того, як їх власник закінчував роботи у себе. Тому іноді доводилося сіяти та збирати врожай запізно, коли вологи в ґрунті було замало, або коли зерно вже починало осипатися.

Сьогодні його господарство обробляє 181 га землі. Крім 50 га та батькового земельного паю він орендує паї у понад 20 односільчан. У господарстві вже є власні три трактори, зокрема один новий МТЗ-892, нове навісне і причіпне обладнання, старенький комбайн СК-5 «Нива».

У фермерському господарстві не проводять роботи з гербіцидами та отрутохімікатами. Вадим поділився досвідом організації таких робіт своїх колег, коли люди наражалися на небезпеку і хворіли. Тому він наймає для цього спеціалізовані підприємства.

Офіційно працевлаштовані п’ять працівників: голова господарства, заступник голови (син Вадима), тракторист-машиніст, підсобний робітник та бухгалтер на 0,5 ставки. Щороку з початку весняно-польових робіт і до завершення сівби озимих (6–7 міс.) Вадим за цивільно-правовим договором наймає ще 5–7 осіб для роботи на тракторах, комбайні, зерноскладі.

Він добре знає, що за одного офіційно не працевлаштованого працівника йому загрожує штраф 125 тис. грн. Тому останні 3–4 роки всі працюють за трудовим або за цивільно-правовим договором.Хоча до цього сезонно працювали люди без будь-якого оформлення. Нині, як зізнався Вадим, заробітну плату працівникам, зокрема йому самому, нараховують одну, а виплачують додатково готівкою іншу. За таким же принципом здійснюють розрахунки з працівниками, що працюють за ЦПД. Наприклад, комбайнер по закінченні жнив офіційно отримує 15-20 тис. грн., а «у конверті» ще 100-110 тис. грн.

Відверто кажучи, службу охорони праці у фермерському господарстві формально створено, але фактично вона не діє.

Три роки тому стався нещасний випадок. У період жнив під час збирання соломи поривом вітру солому задуло на колектор комбайна, від якого та загорілася. Комбайнеру і трактористу, який у цей час був на полі, довелося гасити і комбайн, і поле, які горіли. Тракторист дістав серйозні опіки та потрапив до лікарні.

Приклад атестації робочого місця тракториста-машиніста с/г виробництва та зразки документів – у додатку до цього номера журналу.

Повний текст статті читайте у паперовій версії журналу № 8/2020

Власкор Сергій Колесник