Стандарт КПЕ – ключ до підвищення рівня безпеки

Пропонуємо до вашої уваги стандарт «Ключові показники ефективності (КПЕ) у сфері безпеки праці та здоров’я працівників (БПЗП)»* (далі – Стандарт) – третій із серії універсальних стандартів, розроблених Лігою безпеки праці іноземних підприємств в Україні на допомогу керівникам організацій та фахівцям з охорони праці.

Стандарт КПЕ являє собою інструмент для успішного пла­нування, впровадження, моніторингу, оцінки та постійного вдосконалення діяльності підприємства з безпеки праці, здоров’я працівників, розвитку культури у сфері безпеки праці. Упровадивши викладену в Стандарті систему ключових показників ефективності (англ. key performance indicators, KPI), організація значно поліпшить систему управління безпекою праці і зменшить кількість випадків травмування на виробництві, зведе до нуля кількість аварій та будь-яких інцидентів на роботі, що загрожують без­пеці та здоров’ю працівників.

Стандарт складається із сімох розділів: «Мета та призначення», «Сфера зас­тосування», «Терміни та визначення», «Впровадження системи КПЕ» (основний розділ), «Випереджувальні» та «запізнілі» КПЕ», «Відповідальність та обов’язки», «Нормативні посилання», а також містить Додатки з прикладами показ­ників КПЕ.

КПЕ – один з найважливіших інструментів стратегічного планування, постановки цілей та оцінки ефективності діяльності організації і є невід’ємною час­тиною системи управління безпекою праці та здоров’я працівників (далі – ­СУБПЗП) будь-якої організації. Сис­тема КПЕ об’єднує такі елементи СУБПЗП, як планування та впровадження, контроль та оцінка ефективності, і є інструментом її постійного вдосконалення.

Cфера застосування. Усі організації незалежно від форми власності, організаційно-правової форми та видів діяльності можуть упроваджувати цей Стандарт. Його бажано застосовувати всім філіям, локаціям і видам діяльності, які перебувають під управлінням організації. З метою поліпшення управління підрядником організація може поширювати дію цього Стандарту на підрядні організації, з якими вона працює. Система КПЕ не обмежує роботодавця щодо застосування інших інструментів планування.

Упровадження системи КПЕ. До початку впровадження системи КПЕ потрібно визначити відповідальних осіб та групи (проєктного менеджера, керівний комітет, експертну групу) і розподілити ролі та функції. Впровадження системи КПЕ відбувається за принципом безперервного поліпшення процесів «Плануй – роби – перевіряй – впливай» (цикл Демінга).

Процес впровадження передбачає шість етапів:

1. Проведення оцінки поточного стану системи управління безпекою праці та здоров’я працівників. На цьому етапі визначають поточний рівень та стан елементів СУБПЗП, таких як лідерство та прихильність керівників, управління ризиками, система кваліфікації, управління закупівлями, система управління змінами, управління інцидентами, управління підрядниками тощо. Зазначений перелік елементів оцінки не є вичерпним і може доповнюватися.

2. Розробка місії / бачення та зобов’язань. Для організації в цілому розробляється місія, бачення та зобов’язання. Цінності БПЗП обов’язково мають бути включені до місії / бачення організації. Елементи ­СУБПЗП входять до стратегії розвитку організації (3–5 років).

3. Визначення та розробка ключових показ­ників ефективності. Під час розробки слід врахувати такі рекомендації:

•  підхід SMART: кожен показник повинен бути конкретним (specific), вимірюваним (measurable), таким, що має виконавця (assignable), реалістичним (realistic), обмеженим у часі (time-related);
• кількість показників має бути обмежена до 6–7 найбільш пріоритетних;
• показники мають бути розподілені залежно від рівня: корпоративні, командні та індивідуальні;
• КПЕ з БПЗП мають становити не менше ніж 20% від загальних КПЕ організації.

Показники можуть бути трьох видів: прості, напівкількісні та кількісні. В організації їх можна застосо­вувати одночасно (приклади КПЕ наведено в додатках до Стандарту).

4. Оцінка ресурсів та каскадування КПЕ. На цьому этапі визначаються корпоративні КПЕ, потім вони каскадуються на підрозділи організації, а після цього – на працівників. У процесі визначають відповідальних осіб для виконання КПЕ, наявність ресурсів для впровадження системи, методи збору та фіксації інформації для відстеження КПЕ, інструменти для підрахунку та підбиття підсумків і складання бюджету.

5. Вступна комунікація з практичного втілення системи КПЕ. Керівний комітет розробляє та реалізує вступну комунікацію з практичного втілення. Захід передбачає звернення керівників вищої ланки, первинне загальне навчання за цим Стандартом, роз’яснення та практичні заняття щодо впровадження КПЕ з БПЗП.

6. Підбиття підсумків. Наприкінці звітного періоду кожен працівник має пройти співбесіду зі своїм керівником, на якій обговорюють статус виконання доведених КПЕ, узгоджують подальші кроки для реалізації КПЕ та проведення їх нормалізації в разі потреби. Керівник оцінює річні досягнення працівника та надає йому зворотний зв’язок. Керівний комітет визначає досягнення та галузі розвитку на наступний рік, визначає розміри додаткової грошової винагороди (бонуси) для працівників за виконання ними запланованих КПЕ. Після підбиття підсумків за рік процес надання та відстеження КПЕ повторюється. Залежно від досягнутих результатів можливий перегляд КПЕ.

Застосування зазначеного Стандарту є критично важливим для правильного формування стратегії та планів з БПЗП у будь-якій організації. Кожна організація може адаптувати викладену систему КПЕ під свої умови, потреби та структуру. Головне, що Стандарт пропонує основні підходи та принципи, які пояснюють підхід до БПЗП як до цінності для організації. Наполегливо рекомендуємо керуватися цими принципами і впроваджувати їх, адже завдяки цьому організація зможе вийти на новий рівень розвитку культури безпеки праці і запобігти травмуванню серед своїх працівників і підрядників.

Віталій Єрмоленко, директор департаменту екологічної безпеки, охорони праці та пожежної безпеки ПАТ «Укрнафта», голова Ради директорів з охорони праці при Європейському співтоваристві з ОП (ESOSH)

* Повний текст Стандарту читайте в додатку до цього номера журналу

Повний текст статті читайте в журналі № 2/2021

У попередніх номерах журналу було опубліковано перші два універсальні стандарти з безпеки праці та здоров’я працівників, рекомендовані для використання на вітчизняних підприємствах: «Управління ризиками» (додаток до журналу № 10/2020, с. 14) та «Блокування, маркування та перевірка джерел небезпечної енергії» (додаток до журналу № 1/2021, с. 26).