Що робити, якщо…

Ніхто не знає, як далеко зайде оскаженіла ерефія у війні проти України й усього цивілізованого світу, блефує чи ні мавпа з ядерною гранатою. За такої непередбачуваності не можна виключати ймовірності ядерного теракту на атомній станції або ядерного удару. Що треба знати про ядерну зброю та як діяти у разі ядерної небезпеки.

Ядерну зброю розділяють на стратегічну і тактичну. Різниця у потужності та способах використання. З більшою ймовірністю воєнні злочинці рф можуть використати саме тактичну зброю. Фахівці припускають, якщо станеться ядерний удар, то це буде саме тактична ядерна зброя, яка може бути доставлена крилатими ракетами, бомбами, торпедами, артилерійськими снарядами. Зрозуміти, що це саме ядерна зброя, можна буде лише після вибуху та інформації про радіоактивне забруднення території. У разі ядерної атаки або вибуху на АЕС головне правило незмінне: чуємо сирену – прямуємо в укриття. Найкраще заховатися у штатному укритті чи тунелі метро. Щоправда, метро зачиняється за п’ять хвилин після оголошення тривоги.

У Національному центрі радіаційної медицини називають чотири фактори впливу ядерного вибуху. Перший – це світлове випромінювання, потік променевої енергії, що включає фіолетові, видимі та інфрачервоні промені. Вони поширюються зі швидкістю близько 300 тис. км/год. Тривалість випромінювання – 10–12 сек. Викликають опіки ділянок тіла, очей, тимчасову втрату зору. В епіцентрі спалаху люди ніби випаровуються. Як це виглядає, нагадують фотографії відбитків силуетів людей на стіні будинку в м. Хіросіма.

Другий, вже відомий багатьом українцям, – ударна хвиля, що зносить будинки та вбиває людей уламками, зокрема скла. Поширення стиснутого повітря в усі сторони від центра вибуху відбувається зі швидкістю, що перевищує швидкість звуку.

Третій – проникна радіація, потік гамма-випромінювання нейтронів, що випускаються із зони і хмари ядерного вибуху. Час дії проникної радіації – 15–20 сек., а потім хмара підіймається на висоту 2–3 км. На відстані до 2–3 км випромінювання проходить через живу тканину, іонізуючи атоми та молекули, що входять у будову клітини. Чим більша доза радіації, тим страшніші наслідки, аж до настання гострої променевої хвороби. Її симптоми – головний біль, блювання, зміни в картині крові – через певний час зникають, а потім знову повертаються.

Четвертий – електромагнітний імпульс, що виводить з ладу електричну та електронну апаратуру, порушує радіозв’язок. Якщо ядерний вибух станеться поблизу лінії електропостачання чи зв’язку великої довжини, електромагнітний імпульс в них може поширюватися на багато кілометрів, пошкоджувати апаратуру й уражати людей, які перебувають начебто й на безпечній відстані.

Під час наземного ядерного вибуху близько 50% енергії йде на утворення ударної хвилі та вирви в землі, 30–50% – на світлове випромінювання, до 5% – на проникну радіацію та електромагнітне випромінювання і до 15% – на радіоактивне зараження місцевості.

На пошуки укриття – 5–10 хвилин

Перша ознака ядерного удару – яскравий, надпотужний спалах сліпучого світла, помітний навіть яскравого сонячного дня. Світлове випромінювання триває кілька секунд, але воно настільки інтенсивне, що може викликати опіки відкритих ділянок тіла, обернених у бік вибуху, і засліплення на 5–10 хвилин.

Світлове випромінювання викликає пожежі, виводить з ладу газові та електричні мережі, активні котельні та печі. Під його дією обвуглюються дерев’яні поверхні, може спалахнути одяг, білборди тощо. Щодо зони ураження, вважається, що всі, хто опиниться на відстані 800–1000 м від епіцентру вибуху, можуть померти з імовірністю 90%. Хто перебуває на відстані 3000–3500 м, мають 50%-й шанс вижити. Запам’ятайте: радіація поширюється дуже швидко, тож на те, щоб знайти укриття, буде приблизно 5–10 хвилин.

Не панікуйте! Якою б апокаліптичною не здавалася ситуація, забудьте про думки на кшталт «усе пропало!». Дійте! У 1945 році в Хіросімі японець Ейзо Номура знайшов захист у підвалі звичайного будинку за 170 метрів від епіцентру ядерного удару. Попри це він залишився живим і вийшов з епіцентру вибуху пішки. Помер він лише через 37 років, коли йому виповнилося 84.

Як діяти, якщо ядерний вибух застав на вулиці

• Не дивитися в бік спалаху, оскільки це загрожує опіком рогівки, спалаховою сліпотою, опіком очей.
• Негайно впасти обличчям униз. Чим швидше ви це зробите, тим менше опіків отримаєте.
• Якщо встигнете зрозуміти, де епіцентр вибуху, лягайте на землю головою від нього. Ще краще сховатись у заглибині або за будь-яким виступом чи бар’єром.
• Руки слід сховати під тілом. Голову закрити капюшоном, головним убором, коміром, натягнути верхній одяг. Закрийте обличчя і дихальні шляхи шарфом або хусткою.

Ударних хвиль буде кілька. За рекомендаціями ВООЗ, вставати можна лише після другої. За звуком вони нагадують гуркіт грому, схожі до ударної хвилі звичайного вибуху, але тривають довше і більш руйнівні. Характер руйнувань від ударної хвилі залежить від потужності й виду вибуху, рельєфу місцевості, щільності забудов, міцності будівель. Ураження виникають від дії самої хвилі, уламків зруйнованих споруд, будівель, дерев, каменів, грудок землі, уламків скла, а також від радіації.

Для укриття найбільш ефективними є штатні сховища, тунелі метро, підвали багатоквартирних будинків, інших споруд (залізобетон ефективно поглинає гамма-фотони). Що робити, якщо не встигли дістатися укриття під землею?

Якщо ядерний вибух застав у приміщенні

• У багатоповерхівці треба піднятися вище 10 поверху і знайти найбільш ізольоване приміщення без вікон. Отвори між дверима слід заткнути ганчірками.
• Якщо на момент вибуху перебуваєте у квартирі, тоді ховатися потрібно у ванній, коридорі, туалеті – там, де немає вікон.
• Шпарини у дверях і вікнах також потрібно якомога ретельніше закрити за допомогою мокрих ганчірок, скотчу тощо, щоб уникнути потрапляння радіо­активного пилу всередину.
• Не їжте і не торкайтесь нічого, що могло зазнати радіоактивного забруднення. Не вживайте водопровідну воду, допоки не отримаєте повідомлення про її безпечність.
• Якщо члени сім’ї на момент вибуху були в іншому укритті, їм слід залишитись там, поки не буде дозволу покинути його.

У тимчасовому укритті потрібно мати запас:

• бутельованої води (вода у зливному бачку – також цінний ресурс);
• ліхтар, батарейки, свічки;
• радіо;
• сірники чи запальничку;
• продукти;
• аптечку.

Протирадіаційні засоби:

• ондансетрон – протиблювотний засіб, який усуває нудоту, потрібний для боротьби з основними проявами первинної реакції за радіаційного впливу;
• калію йодид – для профілактики накопичення радіо­активного йоду в щитоподібній залозі. Приймається одноразово лише після сповіщення про потребу йодної профілактики;
• радіогардас – для профілактики накопичення в організмі та прискорення виведення з нього радіоізотопів цезію та рубідію. Ідеально мати напоготові тривожну валізу з усіма необхідними речами.

Якщо під час вибуху ви опинилися в машині:

• негайно зупиніться;
• поставте машину на ручне гальмо. На авто з механічною коробкою передач ввімкніть першу або задню передачу;
• повністю зачиніть всі вікна, перекрийте потік повітря зовні та пригніться так, щоб не підійматися вище лінії вікон автомобіля;
• якнайшвидше шукайте укриття, в якому можна почуватися більш захищеним.

Як поводитися в укритті

• Швидко відшукали сховище після вибуху? Тоді, за змоги, акуратно зніміть із себе одяг, покладіть його у поліетиленовий пакет і переодягніться, аби уникнути радіаційного зараження.
• Якщо немає можливості прийняти душ, слід помити відкриті ділянки шкіри водою з милом, або хоча б обтерти вологими серветками, мокрим рушником. Якщо є рани – ретельно їх обробіть та промийте.
• Ви вже у сховищі? Тоді закрийте вентиляційні отвори, вимкніть кондиціонери, обігрівачі й щільно закрийте всі двері.
• Прикривайте рот і ніс маскою, респіратором чи протипиловою пов’язкою, поки не розсіється радіоактивна хмара.
• Дистанціюйтесь від інших людей у приміщенні, не торкайтеся їх. Не їжте й не торкайтеся нічого, що могло зазнати радіоактивного забруднення.
• Харчуйтеся тільки продуктами із герметично закритої тари та пийте бутельовану воду.
• Слухайте новини та не виходьте на вулицю до того часу, поки не надійде відповідна інформація від органів влади.

У разі ядерної небезпеки основною проблемою є невизначеність. Ми не маємо змоги спрогнозувати, що буде загалом і що буде конкретно в нашому випадку. Тому рекомендації можуть бути лише загальними. Але за багатьох сценаріїв вони можуть врятувати життя.

Домедична допомога потерпілим від ядерного вибуху

• Передусім потрібно зняти з потерпілого одяг та обробити шкіру теплою водою з милом.
• Якщо є рани, накрити шкіру навколо відкритих ран водонепроникними пов’язками та обережно промити їх великою кількістю води або фізіологічного розчину.
• Обережно протріть вуха та ніс зволоженим стерильним аплікатором із ватним наконечником.
• У разі потрапляння радіоактивних речовин через рот негайно почистити зуби й кілька разів прополоскати рот 3% розчином лимонної кислоти. У разі ураження мигдалин прополоскати горло 3% розчином перекису водню. Очі промити великою кількістю фізіологічного розчину або води.
• Помити волосся теплою водою з милом чи шампунем. Злиту воду не можна використовувати для миття інших частин тіла.
• Загорніть забруднені ділянки або всього потерпілого у два шари простирадла. За першої можливості потрібно транспортувати потерпілого до медзакладу.

До теми

Представники некомерційної організації Outrider Foundation із США створили сервіс, за допомогою якого будь-хто може подивитися наслідки від ядерного вибуху залежно від різних умов. Інтерактивна мапа дає змогу користувачам вказувати інформацію про своє місце перебування, вибирати зі списку ядерну бомбу. Вони можуть також перевірити ефект від різного типу детонації: на землі чи в повітрі.

Після отримання даних на мапі з’явиться точна інформація про радіус ураження, вибухову хвилю, ступені радіації і температури в епіцентрі події. Крім того, алгоритми сайту визначать потенційну кількість загиблих і потерпілих.

Тільки факти

• З воєнною метою атомні бомби використовувалися двічі (Хіросіма і Нагасакі). Від цих вибухів загинуло 200 тисяч цивільних осіб і військовослужбовців. Випробовувань ядерної зброї налічують близько двох тисяч.
• Офіційно ядерною зброєю володіють США, Китай, Росія, Франція, Індія, Пакистан, Північна Корея, Великобританія. Вважають, що ядерну зброю має також Ізраїль.
• На сьогодні у світі налічується понад 15 тисяч ядерних боєголовок. У Росії їх близько 7300, а у США – близько 7 тисяч.
• У результаті катастрофи 1986 року на ЧАЕС рівень радіації у 100 разів перевищив радіаційні викиди від атомних бомб, скинутих на Японію під час Другої світової війни. Від наслідків вибуху загинули від 4 тисяч до 10 тисяч осіб, понад 70 тисяч стали інвалідами.

Цю та інші статті читайте в журналі № 11/2022
Щоб передплатити журнал, перейдіть за посиланням