Шлях до відбудови – через якісну професійну освіту

Наявність фахівців робітничих професій посилює обороноздатність України, її готовність до масштабної відбудови й відновлення зруйнованої російськими загарбниками української економіки. Як взаємодіють роботодавці та заклади профтехосвіти в питаннях підготовки майбутніх будівельників. І як сприяють цій справі європейські донори.

Український бізнес гостро потребує кваліфікованих робітників: будівельників, зварників, слюсарів, електриків, сантехніків, токарів, фрезерувальників, столярів… І потреба в цих фахівцях постійно зростає: 85% відкритих на Work.ua вакансій – ті, яких навчають у профтеху. Можна лише уявити, скільки буде потрібно таких цінних кадрів після перемоги, в період відновлення та відбудови країни. Тому вже тепер заклади професійної освіти України за підтримки Міністерства освіти і науки України (МОН), міжнародних партнерів і вітчизняного бізнесу готують фахівців різних професій, готових працювати з сучасною технікою, високотехнологічним обладнанням та інструментами за європейськими стандартами безпеки праці.

Головною метою проєкту EdUP, який фінансово підтримують уряд Швейцарії та приватні компанії ТОВ «Геберіт Трейдінг» і ТОВ «Сіка Україна», є розвиток у закладах П(ПТ)О професій будівельного напряму. Власне проєкт так і називається «Публічно-приватне партнерство для поліпшення професійної освіти в Україні». Звісно, основний акцент в закладах проф­теху робиться на навчанні професійної майстерності, опануванні учнями базових знань і навичок.

Яке місце посідає в системі профосвіти навчання з питань охорони праці, які проблеми є у цій сфері, чи відповідають програми навчання з питань безпеки праці і здоров’я новим технологіям та методам роботи, як взаємодіють ліцеї, коледжі та училища з представниками бізнесу, які ресурси та рівень фінансування мають, наскільки досвідченими і кваліфікованими в питаннях безпеки є інструктори та педагоги…

Про все це журнал «Охорона праці» дізнався у представників МОН, проєкту EdUP, закладів бізнесу.

Майстерні облаштовують в укриттях

У закладах профосвіти, як розповів Сергій Коваленко, державний експерт експертної групи з питань управління та державно-приватного партнерства директорату професійної освіти МОН, приділяють достатньо уваги питанням безпеки праці і здоров’я. Фахівець із досвідом роботи в профтехучилищі, він запевнив, що здійснюються усі заходи, передбачені законодавчими та нормативно-правовими актами щодо охорони праці: навчання керівників, викладачів, навчання учнів за навчальною програмою, проведення інструктажів. Питання в тому, наскільки серйозно до безпеки ставляться здобувачі освіти, більшість з яких приходять у профтех після 9-го чи 11-го класу. Історично так склалося, що система профосвіти була зосереджена саме на категорії випускників шкіл. Зараз вона більше спрямована на навчання людей протягом усього життя.

Окупанти змусили багатьох залишити рідні домівки та місця праці, люди шукають іншу роботу, і нерідко їм доводиться перенавчатися, щоб знайти себе в іншій сфері трудової діяльності. Заклади П(ПТ)О допомагають дорослим людям перекваліфікуватись, здобути потрібну на ринку праці та добре оплачувану робочу професію.

Якість підготовки здобувачів освіти, зокрема в питаннях безпечної поведінки на роботі, великою мірою залежить від рівня кваліфікації викладачів і майстрів виробничого навчання, їхнього уміння донести інформацію, зацікавити нею, перевірити якість засвоєння матеріалу. За словами експерта, за час його роботи в закладі нарікань з боку роботодавців під час навчальної практики здобувачів освіти, прикрих моментів і випадків, пов’язаних з їхньою безпекою, не траплялося. Після працевлаштування роботодавці та фахівці з охорони праці підприємств мають можливість оцінити й за потреби підвищити рівень знань випускників профтеху про правила і норми безпечної поведінки, змінити на краще їхнє ставлення до безпеки праці. Але знову ж таки, багато залежить від культури безпеки праці на підприємстві.

Чи є проблеми з ресурсами і фінансуванням навчання з охорони праці, з доступом до сучасного обладнання і матеріалів? На це питання Сергій Коваленко відповів, що вважає це не проблемою, а радше викликом. Якщо в закладі не створено відповідних умов для навчання і відпрацювання практик з охорони праці, він просто не функціонуватиме. За його словами, труднощі з фінансуванням і забезпеченням сучасної матеріальної бази для навчання справді були, оскільки довгий час на систему профосвіти держава не звертала належної уваги, і кошти з державного бюджету на її розвиток майже не виділяли.

Ситуація почала змінюватися на краще з 2016 року, коли було запущено урядову програму, спрямовану на створення навчально-практичних центрів сучасної системи профтеху. На період повномасштабного вторгнення рф в Україну її зупинили, проте відродили 2024 р., і вона продовжиться 2025 р.

Попри нагальні потреби оборони країни, у проєкті державного бюджету на 2024 р. передбачено 500 млн грн на трансформацію профтехів України. Зокрема – на створення 100 навчально-практичних центрів (майстерень) на базі закладів П(ПТ)О. Кошти спрямовують насамперед на придбання сучасного обладнання, техніки й матеріалів, потрібних для якісного навчання та підготовки кваліфікованих фахівців за професіями, яких найбільше потребує ринок праці. Адже добре підготовлені робітничі кадри посилюють обороноздатність країни і саме вони долучатимуться до масштабної відбудови зруйнованої російськими загарбниками української економіки.

Певна річ, сучасний освітній простір, майстерні й кабінети намагаються обладнати усім потрібним як для опанування професії, так і для вивчення і відпрацювання положень і вимог з охорони праці. Один з аспектів створення освітнього простору – забезпечення його надійними, комфортними, облаштованими усім потрібним для занять укриттями. У професійній освіті дуже важливо навчатися наживо, відпрацьовувати й закріплювати здобуті навички на практичних заняттях. Щоб не гаяти часу під час повітряних тривог і продовжувати уроки, чимало закладів облаштували в укриттях майстерні з виробничого навчання. Адже практичне навчання відіграє ключову роль в отриманні кваліфікації.

Роль професійної освіти у забезпеченні країни кадрами та зміцненні економіки, як зауважив представник МОН, усвідомили не лише держава, а й бізнес. Якщо до 2022 р. до роботодавців з питаннями виробничої практики та подальшого працевлаштування учнів ішли переважно представники профтехосвіти, то зараз цей рух є зустрічним. І все більше бізнесів, які відчувають нестачу кваліфікованих кадрів, звертаються до закладів профтеху з проханнями та пропозиціями співпраці у сфері підготовки фахівців. Приватний сектор зацікавлений у високоякісній підготовці кадрів, які володіють сучасними системними професійними знаннями, навичками, засадами безпечної поведінки, і надають закладам та здобувачам освіти потрібну для цього допомогу. Така співпраця набуває нових форм та стає все тіснішою.

Oleksandr Fandeyev
The way to recovery is through quality vocational education
The availability of specialists in blue-collar occupations strengthens Ukraine's defense capability and its readiness for large-scale reconstruction and restoration of the Ukrainian economy destroyed by the Russian invaders. How do employers and vocational education institutions interact in training future construction workers? And how European donors contribute to this cause.

Статтю повністю читайте в журналі "Охорона праці" № 9/2024 або КАБІНЕТІ ОХОРОНИ ПРАЦІ