Підійматися не для того, щоб впасти

Успіх подібний драбині, приставленій до стіни, –
ще нікому не вдавалося піднятися наверх,
тримаючи руки в кишенях.

Зіг Зіглар

Аналіз нещасних випадків за останні роки показує, що однією з найбільш травмонебезпечних подій є падіння потерпілих. Більшість з яких – з висоти, серед яких значна частина – з драбин.

Для виконання робіт на висоті або потрапляння на такі робочі місця часто застосовуються драбини. І нерідко порушення вимог безпеки щодо користування ними або їх технічного стану призводять до нещасних випадків, зокрема зі смертельними наслідками.

• 02.05.2024 в Одеській області електромонтер, закріплюючи сітку на фасаді будівлі коледжу з використанням драбини, втратив рівновагу та впав. Унаслідок отриманої травми 06.05.2024 потерпілий помер у лікарні.
• 24.04.2024 в Івано-Франківській області бетоняр під час спуску з драбини в котлован послизнувся, упав з драбини та вдарився головою об бетонну конструкцію. Унаслідок отриманої травми помер.
• 10.04.2024 у Тернопільській області енергетик, підіймаючись драбиною, втратив рівновагу та впав, унаслідок чого отримав смертельну травму.
• 21.03.2024 у Київській області підсобний робітник під час виконання робіт з металевої драбини впав та отримав травми. 28.03.2024 потерпілий помер у лікарні.
• 18.08.2023 у Київській області під час виконання робіт з прокладання кабелю монтажник зв’язку – кабельник піднявся драбиною, втратив рівновагу та впав, унаслідок чого отримав смертельну травму.
• 13.06.2023 у Житомирській області під час виконання ремонту електротельфера слюсар-електрик не втримався на драбині та впав з висоти 3,5 м, унаслідок чого отримав смертельну травму.

Десять тисяч років! Щонайменше стільки людство користується драбинами. Перше зображення пристрою, схожого на драбину, було знайдено у печері часів мезоліту в Іспанії. Але впродовж усіх віків безпека людей забезпечувалася лише за умови дотримання відповідних вимог безпеки.

Драбина (англ. ladder) – зафіксований з кутом нахилу до горизонтальної площини понад 45–90° засіб доступу, елементами якого є щаблі або східці. Драбина зі східцями, яка використовується для доступу з кутом нахилу понад 45–75°, називається «ступанкою».

Види драбин

Драбини бувають різні. Їх класифікація визначається за кількома параметрами. За матеріалом, з якого вони виготовлені, є дерев’яні, металеві та мотузкові. За способом застосування – стаціонарні та переносні. За конструкцією – приставні (одноколінні, розсувні, розбірні) і стрем’янки.

Одноколінні драбини загального використання здебільшого виготовляються довжиною до 3-х метрів. Для виконання робіт на більшій висоті, для зручності транспортування і зберігання нерідко застосовуються розкладні типи драбин. Популярними останнім часом є телескопічні, коли кожна наступна секція відрізняється за шириною та вкладається в попередню у складеному стані. Але потрібно пам’ятати, що секції таких драбин мають різну міцність. Варто також знати, що приставні драбини можна використовувати для роботи тільки там, де можливо забезпечити надійне обпирання їх обох кінців. В інших випадках ліпше застосувати драбину-стрем’янку – конструкцію, що складається із двох драбин, з’єднаних вгорі, або драбина із прикріпленими зверху опорними стійками з протилежного боку.

Причини падіння з драбин

Аналіз причин падіння працівників з драбин показує, що найбільша кількість нещасних випадків стається з організаційних причин. А саме – через порушення вимог безпеки під час експлуатації драбин та порушення технологічного процесу.

Найчастіше – це незабезпечення надійного кріплення, що призводить до зсовування драбин вгорі або внизу, невикористання «правила трьох контактних точок» (опора працівника у двох контактних місцях); порушення умов безпечного улаштування драбини (незакріплення кінців, перевищення допустимого куту нахилу або довжини драбини, відсутність перильної огорожі), а також у випадках, коли працівник на драбині намагається дотягнутись до певного місця замість того, щоб переставити драбину, або у разі виконання робіт під час несприятливих погодних умов (пориви вітру, ожеледь, туман тощо). Падінню з висоти може сприяти недоведення до працівника під час інструктажів (навчання) вимог щодо безпечного використання драбин, а також у разі потреби незастосування запобіжного поясу через його незабезпечення або за його наявності.

Друге місце посідають технічні причини. У більшості випадків це конструктивні недоліки, недостатня надійність засобів виробництва, їх незадовільний технічний стан і невідповідність вимогам безпеки технологічного процесу. Найчастіше – це відсутність на дерев’яних драбинах належних стяжних болтів, гострих наконечників на нижніх кінцях (у разі встановлення драбини на поверхню землі) або наконечників з гуми чи іншого неслизького матеріалу (у разі встановлення драбини на гладких поверхнях: паркеті, бетоні, плитці та ін.), спеціальних крюків-захватів на верхніх кінцях драбин (у разі навішування драбини). Доволі часто до нещасних випадків призводить наявність дефектів (наприклад, тріщин) у тятивах або щаблях, а також коли драбини застосовуються там, де для цього передбачено встановлення засобів підмощування. Подібні нещасні випадки трапляються, коли на підприємстві допускається використання драбин без належного контролю за технічним станом (випробування) використовуваних драбин.

Падінню з драбин сприяє й психофізіологічний стан особи, яка користується драбиною. Зокрема, найчастіше нещасні випадки під час використання драбин стаються з особами, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного або токсикологічного сп’яніння.

Нормативна база

Роботи, пов’язані з використанням драбини для доступу на розташовані на висоті робочі місця, належать до «робіт, пов’язаних з підійманням на висоту», а «роботи на висоті» відносяться до робіт з підвищеною небезпекою.

Загальні технічні умови та вимоги безпечної експлуатації драбин визначають, зокрема:

• Правила охорони праці під час роботи з інструментом та пристроями (НПАОП 0.00-1.71-13); 
• ДСТУ Б В.2.8-44:2011 «Майданчики та драбини для будівельно-монтажних робіт. Загальні технічні умови»; 
• Правила охорони праці під час виконання робіт на висоті (НПАОП 0.00-1.15-07); 
• ДБН А.3.2-2-2009 «ССБП. Охорона праці та промислова безпека у будівництві. Основні положення» (НПАОП 45.2-7.02-12); 
• Правила з охорони праці при будівництві та ремонті об’єктів житлово-комунального господарства (НПАОП 45.2-1.02-90); 
• ДСТУ EN 1147:2021 «Драбини пожежні ручні»;
• Для промислових машин – стандарти серії ДСТУ ISO 14122 «Безпечність машин. Стаціонарні засоби доступу до машин» (зокрема, ДСТУ ISO 14122-3:2018 «Частина 3. Сходи, ступанки та поручні»;  ДСТУ ISO 14122-4:2018 «Частина 4. Драбини зафіксовані»); 
• ДСТУ EN 353-1:2019 «Індивідуальне спорядження для захисту від падіння. Пристрої зупинення падіння спрямованого типу на лінії кріплення. Частина 1. Пристрої зупинення падіння спрямованого типу на твердій лінії кріплення»  тощо.

Микола Федоренко, заступник головного редактора, Сергій Колесник, власкор

Mykola Fedorenko, Serhii Kolesnyk
Climb not to fall
Ladders remain one of the most common means of production. In particular, due to its elementary design and simple requirements for the organization of work safety on ladders and monitoring the technical condition of this tool. Assessing the risks and taking measures to eliminate or minimize them is also not too difficult when it comes to working on a ladder. Violation of these requirements leads to injuries with serious consequences, and unfortunately, they are not uncommon today

Статтю повністю читайте в журналі "Охорона праці" № 12/2024 або КАБІНЕТІ ОХОРОНИ ПРАЦІ.