Нічого не варті гроші, зароблені на нещасному випадку

Андрій МУСІЙОВСЬКИЙ: Нічого не варті гроші, зароблені на нещасному випадку

Про сучасні підходи до організації охорони праці  на лісогосподарських підприємствах розповідає головний спеціаліст відділу використання лісових ресурсів Державного агентства лісових ресурсів України (далі – Держлісагентство) Андрій Мусійовський.

– Андрію Йосиповичу, яка основна причина ­нещасних випадків у лісовому господарстві?

– Ліс таїть потенційну небезпеку, навіть коли ви просто вирішили в ньому відпочити. Жодна інс­трукція, жодний нормативний документ не можуть врахувати всіх загрозливих ситуацій для тих, для кого ліс – це робота, хто його охороняє, відновлює, заготовляє лісоматеріали, транспортує й переробляє їх.

Тому сучасну систему менеджменту охорони праці в галузі ми вибудовуємо на основі керування професійними ризиками. Керівники державних лісгоспів зобов’язані забезпечити належну безпеку на виробництві, провести оцінку ризиків на робочих місцях і вжити заходів щодо запобігання нещасним випадкам. А кожний працівник, отримавши максимальну інформацію про всі можливі ризики під час роботи, зобов’язаний неухильно виконувати вимоги охорони праці, до того ж критично мислити й оцінювати будь-яку ­нестандартну ситуацію, щоб уникнути травматизму.

А така ситуація може виникнути, як то кажуть, на рівному місці. Можна сто разів пройти під завислим гіллям, а на сто перший через його раптове падіння опинитися в ліпшому разі на лікарняному ліжку. На лісосіках стаються, наприклад, смертельні випадки від укусів шершнів. Тому на заняттях-практикумах з лісозаготівельними бригадами наголошуємо, що перед звалюванням потрібно обов’язково перевірити кожне дерево, де за ознаками можуть бути ці небезпечні комахи.

Головна причина трагедій – у поведінці працівників. Нещасні випадки стаються через необережність, недбалість, байдужість – бачив небезпеку, але не застеріг товариша по роботі.

– Належне технічне оснащення, мабуть, також відіграє не останню роль у забезпеченні безпеки на підприємствах.

– Безумовно. Сучасні машини, верстати, надійні бензопили, а до них якісні засоби індивідуального ­захисту – це найперша умова створення безпечних умов праці й запобігання трагедіям на робочих місцях.

В умови контракту з директорами держлісгоспів Держ­лісагентство внесло пункт про розірвання трудового договору в разі настання нещасного випадку зі смертельним наслідком залежно від результатів його розслідування. Двох керівників уже було звільнено, а чотирьох притягнуто до дисциплінарної відповідальності за неналежне виконання зобов’язань щодо створення безпечних умов праці. Загалом у 2019 р. притягнуто до дисциплінарної відповідальності 623 працівників, а 25 – звільнено з посад саме за порушення вимог охорони праці.

– Як стоїть справа з охороною праці у приватних лісозаготівельників?

– Дуже погано. Для Держлісагентства це болюче питання, бо ми не ділимо працівників на своїх і чужих. Власники приватних лісозаготівельних структур, економлячи на безпеці своїх працівників, чинять справжній злочин.

Така безвідповідальність є наслідком безкарності й відсутності контролю з боку держави. Цивільний і Господарський кодекси містять норми, згідно з якими приватний підприємець виконує роботу на свій страх і ризик, і вплив на нього з боку державних органів повинен бути мінімальним. Приватники цим користуються і нехтують вимогами охорони праці.

Сьогодні приватні підприємства виконують знач­ний обсяг лісогосподарських робіт за договорами ­підряду з постійними лісокористувачами, тобто з державними лісгоспами. Ми виїжджаємо з перевірками в лісгоспи і бачимо, що у водіїв лісовозів, лісорубів часто немає елементарного спецодягу, належної техніки. На таких підприємствах не турбуються про проведення інструктажів, про навчання своїх робітників безпечних прийомів праці. У результаті показники каліцтва й загибелі там стабільно високі. Із трьох ­нещасних випадків два стаються в приватних суб’єктів господарювання.

Тому зараз Держлісагентство працює за принципом «безпека робіт – спільне завдання для підрядника і замовника». Лісгоспи не укладають договори підряду з тими фірмами, які не забезпечують належні умови праці своїм робітникам. Наступний крок – дати змогу замовнику, тобто державному лісгоспу, здійснювати контроль за безпекою праці у приватного підрядника на всіх виробничих етапах. Це можна зробити через ухвалення відповідних нормативно-правових актів.

–  У проблемних ситуаціях у нас зазвичай апелюють до зарубіжного досвіду.

–   В інших країнах із приватниками такі самі проб­леми. Переконався в цьому минулого року під час спілкування зі своїми колегами з європейських країн, коли мав честь очолювати українську урядову групу в секторальній зустрічі «Сприяння гідній праці, без­пеці та охороні здоров’я в лісовому господарстві», яку проводило в Женеві Міжнародне бюро праці.

Там також державні підприємства впроваджують превентивні заходи, покращують умови праці, а приватні структури цього робити не поспішають. Але потрібно ­працювати з ними, поясню­вати, вимагати.

Торік Держлісагентство спільно з журналом «Охорона праці» провело в Києві Першу міжнародну конференцію «Безпека та гігієна праці в лісовому господарстві». Разом ми проводимо семінари-тренінги з виробничої безпеки і формування ­ризикоорієнтованого мислення для підприємств-­підрядників, які виконують роботи в лісовому господарстві. Сьомий такий тренінг відбувся на початку березня в Чернівецькій області. Загалом тренінги ­відвідали понад 400 працівників галузі.

– Як ставляться самі приватники до ваших ­ініціатив?

– Спочатку ставилися скептично. Але тепер бачимо, що вони надзвичайно зацікавлені в таких прак­тичних семінарах. Разом на конкретних прикладах ­оцінюємо ризики, аналізуємо причини нещасних випадків. Учимось і в них, адже в багатьох фахівців, які перейшли працювати в приватний сектор, багатий професійний досвід. Вони розповідають про конкретні ситуації зі своєї практики, ми обговорюємо їх та спільно визначаємо, яких заходів безпеки варто вживати в тому чи іншому випадку.

Саме зараз галузь має великі проблеми з розробкою лісових ділянок, де є сухостій. Там ризиків на порядок більше, ніж зазвичай. І якщо їх просто оцінити у хвойних лісах, де добре видно всохлі дерева, то із сухостоєм дерев листяних порід набагато склад­ніше – їх не одразу можна визначити візуально.

Лісівники із цікавістю беруть участь у практикумах з надання домедичної допомоги потерпілим під час ­виконання робіт у лісовій галузі. Своїми знаннями та навичками діляться спеціалісти з українських вишів.

– Як карантинні заходи вплинули на роботу лісівників?

– Лісозаготівельні роботи тривають і під час карантину з дотриманням усіх протиепідемічних вимог. В інженерів та офісних працівників робота дистанційна. Хоча фахівці з охорони праці, як завжди, на передовій – ­контролюють безпеку виконання лісівниками робіт.

У цей дуже непростий час ми ініціювали конкурс на найкращого інженера з ОП у галузі серед 300 працівників Держлісагентства. Кожному на електрон­ну пошту ­надіслали завдання із 40 запитаннями. Вони охоплюють широкий спектр знань, якими має володіти інженер з ОП. Це знання основ законодавства, правил безпеки щодо кожного з видів робіт, що виконуються в галузі, надання домедичної допомоги. Конкурс плануємо провести в три етапи. У фінальний тур вийдуть 30 фахівців. А самі змагання відбудуться в галузевому навчальному центрі вже після завершення карантинних заходів.

Розмову записала Світлана Ісаченко

Фото з архіву редакції