Цопа Віталій Чому вибухнула аміачна селітра в порту Бейрута?
07.09.2020Гірка історія про те, як заходи, що мали ліквідувати небезпеку, через некомпетентне управління ризиками призвели не просто до небезпечної події, а до трагедії світового масштабу.
Проаналізуємо, як створювалась небезпека, як зростав ризик втрат життя та здоров’я людей від небезпечної події – вибуху 2750 т аміачної селітри на складі в порту Бейрута.
4 серпня в порту Бейрута (Ліван) вибухнув вантаж аміачної селітри, конфіскований з корабля «Rhosus» у 2014 році. Його шість років зберігали в порту без дотримання заходів безпеки.
Унаслідок руйнувань понад 300 тисяч мешканців Бейрута залишилися без житла. За оцінками президента країни Мішеля Ауна, збитки від вибухів у порту можуть досягти 15 млрд доларів.
Вибухів було два. Після першого, меншого, виникла хмара диму над полум’ям і мерехтливі вогні, схожі на фейєрверк. Другий вибух струсонув центральний Бейрут, він підняв грибоподібну хмару пилу в повітря і спричинив сейсмічну хвилю магнітудою 3,3. Ці вибухи було чути на відстані 240 км – на о. Кіпр.
Потужність другого вибуху оцінюють у 2,2 кілотонни. 2750 т селітри рівнозначні 926 т тротилу. Але тільки в свіжому стані. З часом сіль деградує, і через 6 років у вологому кліматі орієнтовна потужність цієї вибухової маси може становити приблизно 175 т тротилу.
За іншими даними, потужність вибуху становила близько 10% потужності вибуху атомної бомби, яку скинули на Хіросіму наприкінці Другої світової війни.
Під час вибуху аміачної селітри утворюється оксид азоту. Діоксид азоту – червоний газ з неприємним запахом. На фото з Бейрута (див. с. 22) видно червоний колір шлейфа від вибуху.
Оксиди азоту, що є в міському повітрі, можуть подразнювати дихальну систему. Підвищений рівень цих забруднювачів особливо небезпечний для людей з респіраторними захворюваннями. Забруднення повітря в Бейруті становило небезпеку для здоров’я жителів, поки дим не розсіявся за кілька днів.
ЧОТИРИ КРОКИ ВЛАДИ ЛІВАНУ, ЩО ПРИЗВЕЛИ ДО ВИБУХІВ У ПОРТУ БЕЙРУТА
КРОК 1. Арешт корабля «Rhosus» та його вантажу аміачної селітри
2013 року корабель «Rhosus», який ходив під молдавським прапором та належав російському бізнесмену Ігорю Гречушкіну, прямував з грузинського порту Батумі до Мозамбіку. 2 липня він пройшов через Босфор із 2750 т аміачної селітри на борту, виробленої грузинською компанією «Руставі Азот».
Як 2750 т аміачної селітри опинилися на складі порту Бейрута?
Корабель «Rhosus» дістав технічні ушкодження, прямуючи до Суецького каналу, і був вимушений зайти в порт Бейрута. Власник судна Ігор Гречушкін заборгував за пальне, через що судно не могло пройти Суецький канал.
Корабель відбуксирували до порту Бейрута. Портові чиновники заявили, що судну понад 30 років і воно не може здійснювати перевезення таких вантажів. До того ж «Rhosus» не сплатив портові збори. Корабель з вантажем було заарештовано.
Частина команди таки змогла виїхати з Лівану, але влада країни відмовлялася відпускати капітана, старшого механіка, третього механіка і боцмана для технічної підтримки корабля та зберігання вантажу – аміачної селітри.
Капітан щомісяця писав президенту В. Путіну, але отримував відписку: «Ваше звернення направлено в МЗС». Урешті-решт екіпаж продав паливо та найняв адвоката, який подав до суду на владу Лівану. І тільки через суд моряки отримали дозвіл виїхати з країни.
КРОК 2. Зберігання вантажу аміачної селітри в порту Бейрута
Після того як усі члени команди виїхали на батьківщину, селітру перевантажили на склад в 12-й ангар порту (у цьому ж ангарі зберігали феєрверки), а корабель «Rhosus» відбуксирували на інше місце. Там він простояв ще три роки. Потім почались сильні течі корпуса, і в лютому 2018 року корабель затонув.
Керівники порту прийняли рішення не підіймати його на поверхню.
КРОК 3. Ігнорування попередження про можливий вибух аміачної селітри
Наступні кілька років митники і спецслужби приблизно раз на пів року просили суддів про рішення щодо вивезення вантажу з порту в безпечне місце.
Митниця Лівану з 2014 по 2017 рік шість разів офіційно письмово зверталася до суду щодо вивезення вантажу з території порту, але суд так і не прийняв таке рішення.
Останню інспекцію провели в січні-лютому цього року. Інспектори Головного управління громадської безпеки Лівану попередили: якщо речовину не вивезти, увесь Бейрут може злетіти в повітря.
За два тижні до вибухів (20.07.20) один з керівників цього управління направив лист президенту Мішелю Ауну і прем’єр-міністру Хасану Діабі. У ньому було представлено результати судового розслідування щодо хімікатів і вказано, що аміачну селітру потрібно негайно перемістити в безпечне місце.
Рішення про вивезення небезпечного вантажу аміачної селітри з порту Бейрута так і не було ухвалено.
КРОК 4. Проведення ремонтних та зварювальних робіт в ангарі 12
У січні 2020 року стало відомо, що 12-й ангар, де зберігали селітру, залишився без охорони. Одні з дверей в ньому вибито, у стіні – дірка. Це створювало ризики викрадення аміачної селітри, тож суддя ініціював офіційне розслідування. За його результатами генпрокурор наказав негайно закрити дірки і відремонтувати двері ангара, а також забезпечити його охорону.
Керівники порту 4 серпня відправили на виконання зазначених робіт бригаду робітників-сирійців. Проте ніхто з керівників не контролював безпеку проведення зварювальних робіт.
Багато експертів з безпеки вважають, що під час ремонту ангара іскри від зварювання спричинили вибух феєрверків, які зберігали в цьому ж ангарі. Через горіння феєрверків температура в ангарі сягнула понад 210 оС. Ураховуючи детонацію від першого вибуху, це створило ідеальні умови для вибуху селітри.
Віталій Цопа, міжнародний експерт, викладач і аудитор систем менеджменту ISO 9001, 14001, 50001, 45001 та 31000, д-р техн. наук, професор МІМ-Київ