Адаптація системи управління БЗР до умов воєнного стану

Війна в Україні призвела до появи нових ризиків, що пов’язані з воєнними діями, зокрема психоемоційного характеру, обмежень у ресурсах, складнощів у закупівлях і логістиці, та й загалом – до зміни пріоритетів суспільства. Усе це робить очевидним той факт, що державна система БЗР потребує дерегуляції та надання роботодавцям можливості самостійно визначати шляхи забезпечення безпеки праці та здоров’я на роботі (далі – БЗР).

Те, що державна, передбачена чинними нормативно-правовими актами з охорони праці СУОП є зарегульованою і не дає свободи дій роботодавцям, було очевидним і до війни. А в нових умовах, коли законодавчі норми не встигають реагувати на нові ризики та небезпеки, питання безпеки працівників, хочеш чи ні, перебувають у зоні повної відповідальності роботодавця.

Зважаючи на європейський та світовий досвід у галузі БЗР, потрібно здійснити оптимізацію СУОП у державі так, щоб роботодавець міг самостійно визначати шляхи забезпечення безпеки та здоров’я працівників на роботі. Це можливо, зокрема, під час запровадження на підприємствах відносин на принципах довіри, а не на мотивації страху. Також важливо дотримуватись основних принципів, які допомагають утримати ефективність системи управління БЗР, а саме:

• коли законодавство не дає відповідей на запитання або є колізія між вимогами та наявними можливостями на підприємстві, – потрібно шукати шляхи досягнення основної цілі та кінцевого наміру законодавства з БЗР – захистити життя та здоров’я людей;
• забезпечувати поступовий перехід до максима­льно динамічного, «ручного» управління системою БЗР;
• здійснювати тотальну оптимізацію витрат часу та ресурсів на навчання, допуски до робіт, на оформлення документації;
• передбачати збільшення повноважень та відповідальності безпосередніх керівників у питаннях оцінки ризиків та визначенні пріоритетів для своєї команди;
• забезпечувати ефективний обмін інформацією про нові небезпеки та успішні практики керування такими ризиками.

Удосконалену систему БЗР можна умовно поділити на 7 окремих елементів:

1. Керування питаннями БЗР;
2. Компетентність та навчання персоналу;
3. Система управління ризиками;
4. Стандарти безпеки під час виконання робіт;
5. Звітність і розслідування небезпечних випадків;
6. Реагування в надзвичайних ситуаціях;
7. Контроль ефективності та розвиток системи управління БЗР.

Кожен із цих елементів можна поділити на окремі напрями, яких загалом буде 44. Реформування системи БЗР за цими напрямами дасть змогу керувати питаннями безпеки не менш ефективно, ніж до цього, і забезпечити належну ефективність системи запобігання нещасним випадкам та аваріям на виробництві.

1. Керування питаннями БЗР

• Перший напрям цього елемента – комунікація та визначення позиції керівників вищої ланки щодо питань безпеки праці. Адже працівники завжди виконують завдання та вказівки, що їм надає керівник. Тому обов’язково потрібно, особливо в нових умовах, щоб керівники висловлювали свої погляди про надзвичайну важливість безпеки праці та способи реалізації цієї роботи на підприємстві.
• Інший напрям залучення керівників вищої ланки – це інструмент прийняття рішень з охорони праці в нових умовах та генерація нових ідей щодо зміни системи БЗР. Можливі шляхи реалізації – через комітет з БЗР чи комісію з безпеки праці, або в інший спосіб, якщо на підприємстві проводять регулярні, наприклад, щомісячні засідання таких органів під головуванням керівників вищої ланки. До порядку денного потрібно додати блок питань, які належить вирішувати в нових умовах із залученням лідерів у сфері охорони праці.
• Наступний напрям – повноваження та відповідальність керівників та працівників з питань БЗР. Потрібно переглянути впроваджену на підприємстві систему оцінки ризиків, зокрема на кого вона спирається – на спеціалістів з охорони праці чи на керівників, які дають завдання? Основну роль у системі БЗР повинні відігравати безпосередні керівники та працівники.
• Для залучення працівників до прийняття рішень з питань БЗР потрібно вдосконалити систему управління ризиками, зокрема, щоб працівники мали змогу висловлювати свої позиції про небезпеки, давати рекомендації щодо поліпшення системи. У нових умовах, як варіант, – за допомогою телеграм-каналу або вайбер-каналу, завдяки чому можна швидко надсилати інформацію про небезпеку, пропозиції тощо для оперативного реагування та прийняття відповідних рішень.
• Наступний напрям – організація заходів для забезпечення дисципліни персоналу під час роботи з наявними смертельними ризиками. Важливо врахувати, що принцип роботи системи БЗР у нових умовах може бути зміненим. Наприклад, до цього часу кардинальні правила могли більше мотивувати до використання засобів індивідуального захисту. А в нових умовах це виявиться не таким актуальним. Але зрозуміло, лишаються питання, які у будь-якому разі не можуть перетинати «червону лінію», зокрема смертельні ризики. Наприклад, увага до безпеки проведення робіт на висоті, з обладнанням підвищеної небезпеки тощо не повинна послаблюватися. На цьому потрібно концентрувати увагу на засіданнях комітету з питань безпеки та не допускати надмірного спрощення та оптимізації небезпечних виробничих процесів.
• Система планування та способів доведення до виконавців робіт заходів для забезпечення БЗР змінюється. Немає змоги складати довгострокові плани, а є потреба в коригуванні раніше затверджених планів. Нові ризики змушують зосередитись на питаннях поліпшення укриттів, забезпечення відповідних засобів захисту тощо. Тому систему планування потрібно переглянути, для того щоб вона була дієвою, здатною до ефективної реалізації, та створити систему відстеження прогресу виконання позапланованих заходів з БЗР та контролю.

Компетентність та навчання  персоналу

У нових умовах постало багато питань щодо навчання, перевірки знань з питань охорони праці, проведення інструктажів, стажування тощо. Безумовно, ці процеси потребують змін. Водночас важливо визначити мінімальний рівень знань і навичок з БЗР для виконавців робіт та встановити систему, за якої можна забезпечити досягнення цих мінімальних рівнів.

Потрібно створити систему, завдяки якій працівник гарантовано здобуде потрібні знання для допуску до самостійної роботи та управління обладнанням. А також можна було б перевірити вміння застосовувати здобуті знання, навіть якщо працівник не має відповідного посвідчення, але тоді, коли відсутні ймовірні ризики. Для цього потрібно підвищувати кваліфікацію тренерів, ефективність навчального процесу та організації вступного інструктажу з БЗР. Повинна запрацювати система підтримки
обізнаності та вдосконалення знань і навичок з БЗР, завдяки якій працівники зможуть здобути знання щодо нових ризиків, покрокового поліпшення знань, постійного інформування про ризики, змін у законодавстві, корпоративних змін та ін.

Система управління ризиками

Система управління ризиками в умовах війни має враховувати такі напрями:

• функціонування системи допуску до виконання небезпечних робіт;
• оцінка ризиків на рівні виробничих/технологічних процесів;
• керування ризиками під час залучення сторонніх організацій та підрядників;
• оцінка стану здоров’я працівників під час допуску до виконання робіт;
• керування ризиками воєнного характеру під час проведення робіт (під обстрілами, поводження з потенційно небезпечними предметами тощо);
• керування ризиками психологічного характеру;
• поширення найкращих практик з керування ризиками;
• забезпечення ЗІЗ;
• забезпечення працівників санітарно-гігієнічними умовами.

Стандарти безпеки під час виконання робіт

Обов’язково потрібно забезпечувати ефективне функціонування системи управління ризиками під час виконання робіт з підвищеною небезпекою, зокрема: виконання робіт на висоті, відключення та блокування машин та механізмів на час проведення робіт, у замкненому просторі, в електроустановках, під час переміщення вантажів, на транспорті. Потрібно розробити системи безпеки під час експлуатації будівель і споруд, керування ризиками виникнення пожеж і вибухів (невоєнного характеру).

Звітність та розслідування нещасних випадків

Воєнний стан, релокація підприємств, проблеми з логістикою, тимчасове переміщення працівників призводять до появи проблем зі звітністю й розслідуванням небезпечних ситуацій і нещасних випадків. У зв’язку з цим з’явилися й нові ризики. Для мінімізації таких ризиків потрібно діяти на упередження, розслідувати інциденти, виявляти небезпеки, розроб­ляти заходи щодо їх негайного усунення. Усю інформацію профілактичного характеру негайно поширювати з використанням вайбер-, телеграм-каналів та інших джерел. Повинна бути система збору інформації про нещасні та небезпечні випадки, система її поширення. Розслідування небезпечних і нещасних випадків потрібно здійснювати з обов’язковим аналізом кореневих причин, плануванням та відслідковуванням заходів із запобігання повторним випадкам. Аналіз звітності та трендів з БЗР потрібно проводити на рівні керівників вищої ланки компанії.

Реагування в надзвичайних ситуаціях

Безпека праці та здоров’я на роботі у надзвичайних ситуаціях вимагає обов’язкового перегляду планів реагування на аварійні ситуації (із врахуванням загрози воєнного характеру). Немає таємниці, що в мирні дні під час розробки ПЛАС деякі позиції іноді розроблялися формально. В нинішніх умовах усі ці ризики стали абсолютно реальними. Тому потрібно відкоригувати ПЛАС, розробивши реальний план евакуації людей та обладнання на випадок наближення зони проведення воєнних дій, інтегрувати плани аварійного реагування із системою виконання небезпечних видів робіт. Потрібно забезпечити чітку систему організації домедичної допомоги (придбання аптечок, проведення тренінгів тощо), перевірити наявність і стан безпеки бомбосховищ та інших об’єктів цивільного захисту, за потреби провести доукомплектування та інші роботи. Працівники повинні знати, як діяти в разі повітряної тривоги або в інших надзвичайних ситуаціях. Тому потрібно організувати проведення евакуаційних тренувань.

Контроль ефективності та розвиток системи управління БЗР

Основними напрямами забезпечення ефективності цього елемента є перегляд системи проведення аудитів та інспекцій умов безпеки, оскільки низка розроблених раніше порядків може бути неактуальною. Але системи планування та контролю виконання заходів за результатами аудитів та інспекцій з БЗР мають бути. Проте з урахуванням змін, що відбулися, для забезпечення ефективного керування ризиками. До ініціатив з аналізу та розвитку ефективності системи управління БЗР потрібно залучати керівників. Вони повинні володіти інформацією щодо тренінгів, воєнних дій, керування новими ризиками, кількості потерпілих унаслідок воєнних дій, евакуйованих осіб, технічного стану бомбосховищ та іншою інформацією. Це потрібно для прийняття ними відповідних рішень і тримання ситуації під контролем.

Підготував власкор Сергій Колесник