Чому у 1996 році Авіалайнер Boeing 757 впав у води Тихого океану?

Навіть незначні на перший погляд деталі виробничої ситуації

можуть призвести до реалізації небажаних сценаріїв її розвитку.

Наведемо приклад:

Як Ви вважаєте, до трагедії якого масштабу може призвести невеличкий шматок липкої стрічки?

2 жовтня 1996 року авіалайнер Boeing 757 впав у води Тихого океану через те, що

сервісний персонал не відліпив шматок липкої стрічки,

який захищав під час мийки літака зовнішні приймачі датчиків тиску.

Загинули всі 70 людей, що перебували на борту: 61 пасажир та 9 членів екіпажу. Повна місткість авіалайнера перевищувала 200 пасажирів.

Таких моментів, деталей, відхилень може бути досить багато і всі вони цілком реальні, а отже, потребують прогнозування, своєчасної оцінки та прийняття правильних зважених рішень.

Яким чином ми можемо упередити негативні варіанти альтернативи у виробничому просторі?

Як управляти не поодинокими ризиками, а підходити до цих питань комплексно?

24 лютого на вебінарі "Код Шредінгера. Альтернативні реальності виробничої ситуації" разом розберемо:

• Що потрібно для того, щоб зробити виробничу ситуацію максимально прозорою, а отже, контрольованою та безпечною.
• Що є основним важелем управління людським фактором, який є найбільш непередбачуваним на виробництві.
• Чи завжди оцінка ризиків на виробництві є благом.
• Як розподілити ресурси, щоб управління безпекою більше нагадувало ірландський степ, ніж постійне латання дірок, що з’являються там, де тонко…

24 лютого, 11:00-12:30

Спікери: Віталій Решетняк, Олеся Цибульська

Зареєструватись