Підприємствам на замітку


Про переваги та етапи проведення дистанційного навчання з питань охорони праці на ДП «Головний навчально-методичний центр Держпраці».

Процеси глобалізації, становлення світового інформаційного простору, впровадження нових освітніх технологій змінюють підходи до вирішення традиційних питань освіти. З кінця ХХ ст. у системах освіти різних країн (Великобританія, США, Німеччина, Іспанія та ін.) ведеться робота щодо впровадження в практику принципів і технологій дистанційного навчання, яке базується на використанні сучасних інформаційних технологій.
Інтенсивний розвиток вказаних технологій спостерігається в Україні упродовж останніх 10 років. Їх застосування регулюється Концепцією розвитку дистанційної освіти в Україні, затвердженою постановою МОН України від 20 грудня 2000 р., та Положенням про дистанційне навчання, затвердженим наказом МОН України від 25 квітня 2013 р. № 466. Згідно зі згаданим Положенням під дистанційним навчанням розуміється індивідуалізований процес набуття знань, умінь, навичок і способів пізнавальної діяльності людини, який відбувається в основному за опосередкованої взаємодії віддалених один від одного учасників навчального процесу у спеціалізованому середовищі, яке функціонує на базі сучасних психолого­педагогічних та інформаційно­комунікаційних технологій.
У наш час дистанційна форма навчання, що регламентується п. 3.5 Типового положення про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці (далі – Типове положення), все ширше використовується для підготовки фахівців з питань охорони праці. Більшість навчальних закладів організують дистанційне навчання працівників підприємств за типом екстернату, що передбачає самостійне опанування працівником навчального матеріалу з наступним оцінюванням знань.

У процесі організації та проведення дистанційного навчання вирішуються такі завдання:

  • формування навчального матеріалу для дистанційного навчання;
  • проведення дистанційного навчання;
  • перевірка знань після завершення дистанційного навчання.

Формування навчального матеріалу – дуже непросте завдання. Від його якості залежить якість і ефективність навчального процесу. Підготовка якісних навчальних матеріалів для комп’ютерних систем управління навчанням (далі – універсальні системи) та їх інтегрування у вказані системи – справа трудомістка. Вона потребує значних коштів і часу, глибокого розуміння розробниками предмета і способів подачі навчального матеріалу, а також навичок роботи з універсальною системою, що використовується. При застосуванні таких систем значні зусилля витрачаються також на підтримку навчальних матеріалів в актуальному стані, тобто внесення в них змін і доповнень у процесі використання.
У теперішній ситуації, коли багато підприємств і навчальних закладів перебувають не в найкращому матеріальному становищі, простішими та вигіднішими з економічної точки зору при використанні є спеціалізовані комп’ютерні системи із готовим навчальним матеріалом, призначені саме для навчання з питань охорони праці. Такими системами є автоекзаменатори, до складу яких входять тексти нормативних документів (законодавчих та нормативно­правових актів, інструкцій, відомчих документів тощо) і тестові завдання до них. При використанні автоекзаменатора завдання з формування навчального матеріалу для певної категорії працівників значно спрощується. Вона зводиться до відбору для навчального курсу тих нормативних документів, які повинен знати працівник. Важливо підкреслити, що згідно з п. 3.9 Типового положення, саме знання нормативних документів, додержання яких входить до функціональних обов’язків працівника, є об’єктом перевірки, а отже, і змістом навчання.

Проведення дистанційного навчання – найважливіше з перелічених завдань. Універсальні системи підтримують різні типи дистанційного навчання: самопідготовку, відеоконференцїї, відеолекції, чат­заняття, веб­заняття тощо. Така різноманітність типів навчання дає змогу ефективно організувати навчальний процес – акцентувати увагу слухачів на значущих питаннях предмета, що вивчається, забезпечити зворотний зв’язок з викладачем, організувати обговорення складних питань слухачами. Наявність таких можливостей дуже важлива під час вивчення нового предмета, на який відводиться достатньо часу і яке відбувається у вищих і середніх загальноосвітніх навчальних закладах.
Періодична підготовка, перепідготовка і підвищення кваліфікації працівників з питань охорони праці займає від 8 до 30 годин (п. 2.3 Типового положення). Під час такої підготовки відбувається не вивчення нового предмета, а поглиблення, оновлення і певною мірою розширення знань працівників з питань охорони праці. У цій ситуації, коли час навчання досить обмежений і працівник, що навчається, вже вивчав вказаний предмет, найбільш ефективно використовувати такий тип дистанційного навчання, як самопідготовка (адже в акцентуванні уваги та обговоренні потреба значно знижується, а часу і педагогічних ресурсів, як правило, не вистачає). Самопідготовка дає змогу кожному працівнику зосередитись саме на тому матеріалі, який він знає гірше, і не витрачати час на знайомий матеріал. Саме функцію дистанційної самопідготовки, як правило, підтримують автоекзаменатори.
Важливо підкреслити, що в цій ситуації додатковими перевагами самопідготовки порівняно з відеоконференціями, відеолекціями, чат­заняттями є індивідуалізація навчання і можливість навчатися за особистим розкладом у зручний час. Це досить суттєво для працівників, які проходять підготовку без відриву від виробництва. Крім того, індивідуалізація навчання призводить до підвищення його ефективності. У 2004 р. у роботі ініціативної групи ADL було показано, що ефективність індивідуальної роботи у 98% студентів на 50% вища, ніж у групі.
Дистанційне навчання потребує також контролю з боку викладача за процесом підготовки кожного слухача та результатами поточного і заключного тестування. В усіх універсальних системах і автоекзаменаторах підтримуються функції такого контролю.

Перевірка знань після завершення дистанційного навчання потребує додаткових зусиль. У всіх комп’ютерних системах, що підтримують дистанційне навчання, є можливість протестувати працівників, але при дистанційному тестуванні завжди залишається відкритим питання: чи працівник самостійно проходив тестування чи користувався підказками? Для отримання виваженої і об’єктивної оцінки перевірка знань працівника може бути проведена очно чи, як виняток, дистанційно через Skype, безпосередньо в навчальному закладі, що проводив навчання, або в авторизованому навчальному закладі. Як правило, до перевірки знань допускаються працівники, які після завершення дистанційного навчання успішно пройшли підсумкове тестування. У разі очної перевірки знань працівник у призначений день повинен прибути до навчального закладу і пройти перевірку знань, яка може проводитись за однією з форм, вказаних у п. 3.13 Типового положення.
З 2015 р. Головний навчально­методичний центр Держпраці організовує та проводить дистанційне навчання за нормативно­правовими актами з охорони праці (далі – НПАОП). Термін навчання за одним НПАОП становить два тижні, за двома – три, за трьома або чотирма – чотири тижні. Для проведення дистанційного навчання використовується автоекзаменатор «Охорона праці» (розробка НВП «Протек»), який дає змогу проводити навчання через Інтернет.
На автоекзаменаторі можна формувати навчальні курси для будь­яких категорій працівників, включаючи в них НПАОП у тому обсязі, в якому їх повинен знати працівник певної категорії, задавати способи тестування працівників, вказуючи кількість запитань у тесті, спосіб оцінювання знань, необхідність обмеження часу на тестування тощо, розробляти і коригувати розклад занять.
Працюючи на автоекзаменаторі, працівник має можливість ознайомитись з текстами НПАОП і опрацювати запитання до них, пройти пробне, поточне і підсумкове тестування. Процес навчання фіксується у звітах. Використовуючи їх, викладач завжди може відстежити, що вивчав працівник, скільки часу він витратив на роботу з певним НПАОП, і на основі цих даних відкоригувати розклад навчання, прийняти зважене рішення про допуск до перевірки знань. Остання проводиться очно у формі тестування на автоекзаменаторі з подальшою співбесідою з комісією.
Насамкінець слід зазначити, що дистанційна форма навчання в разі правильної організації процесу підготовки та в разі використання якісних навчальних матеріалів сприяє підвищенню рівня знань працівників, а також дає можливість роботодавцям організувати підготовку персоналу без відриву від виробництва та зменшити витрати підприємств на навчання.

Олександр Баженов,
директор ДП «Головний навчально-методичний центр Держпраці»

president banner1 banner4 banner3 banner2 banner5
Замовити дзвінок