ШАНОВНІ ЧИТАЧІ!

Малюнок, який ви бачите на обкладинці, належить пензлю одного з переможців Всеукраїнського конкурсу «Охорона праці очима дітей» 2020 року. Дитяча уява в неймовірний спосіб передбачила сюжет трагічної події в Лівані, яка сколихнула світовий інформаційний простір у серпні. Унаслідок вибуху вантажу аміачної селітри, що зберігався на складі в порту міста Бейрута, загинуло близько 200 осіб, тисячі скалічено, тисячі залишилися без житла. Це був шок, обдало холодом і викликало тривогу разом із німим запитанням: чому?
Причини вже відомі. Одна з головних – проведення газозварювальних робіт у безпосередній близькості від вибухонебезпечних речовин.
Катастрофа в Бейруті – це черговий сигнал для глобальних і вітчизняних суспільних інституцій про зростання загроз, пов’язаних із виробничою діяльністю. Та про гостру залежність людства від уміння визначати, оцінювати й управляти ризиками небезпечних подій.

Уряд України оперативно відреагував на резонансні події. По-перше, Лівану надано гуманітарну допомогу. По-друге, ініційовано перевірки Держпраці на тих підприємствах, де використовують або зберігають аміачну селітру. Опрацювання відповідних заходів та рекомендацій триває. Публікуємо в цьому номері статті, що спонукають критично осмислити небезпеки, які саме зараз загрожують вашому підприємству, бізнесу.

Аналізуючи трагічні події в далекому від нас Лівані, укотре доводиться констатувати: масштаби людських трагедій прямо пропорційні рівню відповідальності та обсягу повноважень некомпетентних управлінців. Саме людський фактор, зокрема помилки менеджерів, є головною причиною аварій, катастроф і нещасних випадків. Яскравий приклад – некомпетентність і неспроможність влади Лівану та адміністрації порту Бейрута.

Неспроможність вищого рівня. Вибух «назрівав» шість років. Фахівці били на сполох: вирішіть щось із хімікатами, інакше Бейрут злетить у повітря! Про небезпеку було інформовано вище керівництво держави. Проте влада не відреагувала.
Неспроможність середнього рівня. Вибухонебезпечний вантаж зберігався разом із піротехнікою! Адміністрація порту не вживала належних заходів, щоб запобігти біді.
Неспроможність нижнього рівня. Небезпечні газозварювальні роботи проводили безпосередньо на складі з вибухонебезпечними речовинами. Про дотримання правил можна навіть не згадувати – йдеться про відсутність здорового глузду.
І коли адміністрація порту нарешті вжила заходів для зниження ризику вибуху та належного зберігання вантажу, вони, навпаки, стали каталізатором масштабного вибуху зі значними людськими та матеріальними втратами.

Бейрутці заплатили занадто високу ціну за некомпетентність, безвідповідальність, байдужість менеджменту всіх рівнів. Але чому це нічого не вчить?
Чи можемо ми в Україні, наповненій шкідливими й небезпечними виробництвами, почуватися захищеними? Лише в одному морському порту Миколаєва, за інформацією ЗМІ, зберігається вантаж аміачної селітри вагою 2300 тонн, строк придатності якої закінчився.
І ніхто не може гарантувати, що не станеться біди! З одного боку, питання безпеки декларується як пріоритет держави, а з другого – навчання з питань охорони праці для тих же міністрів не передбачено. Не мають вони такого обов’язку, не кажучи вже про бажання.
Ось і сидимо на пороховій діжці, не знаючи, звідки чекати біди. Хто наступний?

Дмитро Матвійчук, головний редактор

president banner1 banner4 banner3 banner2 banner5