Управління службою охорони праці


Функції управління на прикладі служби охорони праці підприємства.

Загалом управління завжди пов’язане з певним впливом керуючого суб’єкта на керований об’єкт з метою виконання завдань, що стоять перед системою, елементами якої вони є, забезпечення належної організації та потрібного режиму функціонування цієї системи. В управлінні будь-якими системами відбуваються ті самі процеси одержання, перетворення та передачі інформації.
Усі види управлінської діяльності, процесів можна згрупувати в такі основні функції:
• аналіз та оцінка зібраної інформації;
• вибір цілей і планування коригувальних дій для їх досягнення;
• організація виконання запланованих дій (розподіл завдань, установлення взаємодії);
• керівництво (мотивація виконавців, координація дій);
• контроль виконаної роботи і стану системи (співвіднесення досягнутого із цілями).
Далі відбувається повторення циклу вже в нових умовах.
Ці положення цілком застосовні й до управління системою охорони праці підприємства та її службою охорони праці (далі – СОП).
Розглянемо докладніше деякі аспекти перелічених управлінських функцій стосовно питань охорони праці.

Аналіз та оцінка зібраної інформації
Зазначена функція відіграє важливу роль у запобіганні травматизму, під час розроблення профілактичних заходів і слугує ефективним інструментом управління.
Розглянемо механізм аналізу стану охорони праці на підприємстві. Насамперед потрібно враховувати статистичну інформацію про стан і динаміку змін виробничого травматизму, професійної захворюваності, аварійності й відповідності засобів виробництва і виробничих процесів вимогам нормативно-правових актів з охорони праці в кожному структурному підрозділі й загалом на всьому підприємстві.
Здійснюючи цю функцію, важко переоцінити значення інформації, яку містять приписи, що видала СОП. Адже виявлення порушень і видача приписів – не самоціль. Приписи не тільки запускають механізм усунення виявлених порушень, але й допомагають оцінити фактичний стан справ з охороною праці та безпекою на підприємстві, визначити найслабші в цьому напрямі ділянки. Аналіз виявлених порушень дає змогу об’єктивно оцінити першочергові й найважливіші напрями майбутньої профілактичної працеохоронної діяльності, розробити належні коригувальні дії та заходи.
Для ефективнішого та швидшого досягнення успіху в справі охорони праці за допомогою коригувальних дій потрібно визначити пріоритетні напрями, виокремити ділянки, що потребують вжиття невідкладних заходів. Насамперед це потенційно найнебезпечніші й найслабші напрями працеохоронної діяльності підприємства та його умов. Визначення цих напрямів доцільно проводити на підставі даних про кількість і тяжкість порушень, які виявляють у процесі контролю стану охорони праці. Отже, очевидною є потреба не тільки в кількісному обліку виявлених порушень, а й в їх систематизації чи класифікації. Бажаєш оцінити реальний стан охорони праці в різних напрямах виробничої діяльності підприємства – навчися класифікувати виявлені порушення. Як і будь-яка інша, класифікація порушень – метод досить умовний, але потрібний для аналізу й планування роботи з охорони праці.
За багато років роботи в службі охорони праці та спілкування з колегами з інших підприємств неодноразово доводилося бачити й брати участь у створенні різних екранів і діаграм, що відображають кількість, характер (класифікацію) виявлених порушень і внесок у їх підготовку кожного інженера цієї служби. Досвідченому фахівцеві такі документи можуть чимало розповісти про реальний стан справ з охороною праці на всьому підприємстві та в його окремих підрозділах, наочно продемонструвати обсяг, глибину та якість роботи СОП.
Як, за якими ознаками здійснювати класифікацію виявлених порушень? У цьому питанні важко давати рекомендації. З огляду на специфіку та особливості свого підприємства кожна СОП повинна визначитися сама методом проб і помилок. На думку автора, найзручнішою для аналізу є класифікація порушень, здійснена згідно з Класифікатором причин настання нещасного випадку (п. 2 додатка 4 Порядку проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, затвердженого постановою КМУ від 30.11.2011 г. № 1232).

Вибір пріоритетних цілей і планування
Головна мета діяльності СОП – безпечне виробництво для збереження здоров’я та життя працівників у процесі трудової діяльності. Тож залишається здійснити вибір оперативних цілей на основі проведеного всебічного аналізу попередньої роботи та враховуючи поставлені на сьогодні виробничі завдання. Для цього розробляють відповідні плани й програми, вибирають стратегію коригувальних дій і заходів щодо досягнення відповідності вимогам нормативно-правових актів умов праці на кожному робочому місці кожного структурного підрозділу підприємства. Планування сприяє забезпеченню об’єднання зусиль усіх фахівців СОП, усіх підрозділів і служб підприємства у цьому напрямі.
Згідно з вимогою п. 5.1…

Олег Моісеєнко, власкор

president banner1 banner4 banner3 banner2 banner5