УДАРИМО ПО РИЗИКАХ!


Журнал «Охорона праці» за підтримки Державної служби України з питань праці та ДУ «Інститут медицини праці НАМН України» 18–19 травня провів ІV Міжнародну науково­практичну конференцію «Управління ризиками в системах менеджменту охорони праці та промислової безпеки». Учасники традиційно обговорювали досвід вітчизняних підприємств із використання методів та інструментів оцінки ризиків на робочих місцях, а також перспективи і шляхи впровадження ризик­менеджменту в управління охороною праці на державному рівні.
Участь у роботі конференції від України взяли заступник міністра соціальної політики України Валерій Ярошенко, Голова Державної служби України з питань праці Роман Чернега, директор Інституту медицини праці НАМН України Юрій Кундієв, Національний координатор Міжнародної організації праці в Україні Сергій Савчук, фахівці з питань охорони праці підприємств, науковці та експерти. Міжнародний складник конференції представляли від Національної інспекції праці Польщі – Петр Скварек (Piotr Skwarek) і Кароліна Гловщинска­Воелке (Karolina Glowczynska­Woelke), від Державної інспекції праці Литви – Арунас Лупейка (Arunas Lupeika).
Головним «проривом» четвертої конференції стало те, що про необхідність упровадження ризик­орієнтованих підходів в управління охороною праці вже заговорили не тільки в працеохоронних інституціях і на сторінках журналу «Охорона праці», а й в уряді. А отже, можна очікувати відповідних законодавчих змін, які нарешті зафіксують у нормативно­правовому полі України вимогу для роботодавців виявляти, оцінювати й запобігати ризикам отримання виробничих травм і професійних захворювань.

Валерій Ярошенко,
заступник міністра соціальної політики України
Безпека на виробництві має бути не менш пріоритетною, ніж економічні результати для будь­якого підприємства будь­якої держави. Сьогодні в багатьох країнах світу як головний механізм вирішення проблеми забезпечення професійної та промислової безпеки розглядають систему управління охороною праці, побудовану на основі оцінки ризиків для життя і здоров’я працівників.
Кожне підприємство – від малого до великого – має насамперед ці питання тримати на контролі, і їх слід визнати пріоритетними. Мінімізація виникнення таких ризиків – це шлях до значного підвищення продуктивності праці, рентабельності виробництва.
Сьогодні ми готуємо новий закон про зайнятість, який практично пройшов обговорення не тільки в цент­ральних органах виконавчої влади, а й серед наших партнерів профспілок, роботодавців. У документі буде визначено, що роботодавець зобов’язаний постійно підвищувати кваліфікацію працівника і завжди стежити за тими ризиками, які виникають на виробництві. Тобто сьогодні ми вводимо в законодавче поле ці норми.
Для визначення основних напрямів упровадження ризик­орієнтованого підходу у вітчизняну систему управління охороною праці опрацьовано проект Концепції реформування системи управління охороною праці в Україні. Передбачено врегулювати це питання на законодавчому рівні, а також провести скорочення кількості органів нагляду за охороною праці для зниження тиску на вітчизняного виробника. Але будь-яке скорочення не має погіршувати стан охорони праці в нашій державі.

Роман Чернега,
Голова Держпраці
Уже четвертий рік поспіль проводиться ця конференція, що набула статусу міжнародної. Наш захід має абсолютну підтримку Міжнародної організації праці. Це не тільки робота від конференції до конференції, це наша співпраця з МОП, із соціальними партнерами і, безперечно, з вами – представниками бізнесу, тими людьми, які розвивають економіку України, які заробляють кошти, сплачують податки і сприяють зростанню добробуту своїх працівників.
Тема нашої конференції – паритет між зароблянням грошей і збереженням життя та здоров’я працівників на робочих місцях. В Україні є певна тенденція щодо зниження рівня травматизму, але ми всі розуміємо, що пов’язана вона не з тим, що підприємства стали приділяти більше уваги охороні праці, а з тим, що ми переживаємо економічну кризу і що дуже велика кількість підприємств, які експлуатують обладнання підвищеної небезпеки, перебувають нині на непідконтрольній українській владі території.
Мабуть, саме впровадження таких інноваційних форм, я маю на увазі оцінку ризиків, про які ми говоримо тривалий час, повинно сприяти поліпшенню стану охорони праці в Україні. І нарешті має з’явитися відповідний нормативний документ. Адже практикою Євросоюзу є законодавче впровадження ризик­орієнтованого підходу.
В Україні, на щастя, є такі підприємства (їхні представники присутні на конференції), які не чекають, що вирішить держава – рекомендувати чи зобов’язувати проводити оцінку ризиків на виробництві. Вони роб­лять це самі, застосовуючи європейський підхід до вирішення цієї проблеми, маючи в активі європейські інвестиції або ж використовуючи на розвиток кредитні кошти, взяті в іноземних банках, які визначають особливою умовою для позичальників здійснення моніторингу, оцінки ризиків, зведення до нуля ризиків травматизму та смертності на виробництві. В Україні є підприємства, на яких протягом десятків років немає ні травм, ні тим більше смертей. Це той бізнес, з якого нам слід брати приклад.

Сергій Савчук,
Національний координатор МОП в Україні
Ми завжди готові підтримувати такі цікаві й добрі ініціативи, як ця конференція з ризик­менеджменту. Щоразу, коли беру участь у таких заходах, я по­новому відкриваю Україну, бачу ті позитивні приклади, які з’явилися нині. Серед українських підприємств є передові, що дуже глибоко і фахово опікуються питаннями охорони праці. Ми говоримо про острівки досконалості в океані недосконалості. І дуже багато треба зробити, щоб питання охорони праці в Україні було справді піднято на новий щабель, щоб це стало загальноприйнятою практикою. Тут потрібен системний підхід, потрібна інституція, яка постійно це питання триматиме на контролі й фахово просуватиме. Цього неможливо зробити без дієвої установи. Я думаю, що реформа Держпраці, так само, як і реформа поліції, заслуговує на велику увагу суспільства.
Міжнародна організація праці готова підставити своє плече, і в червні цього року ми розпочинаємо новий проект, спрямований на розбудову Державної служби України з питань праці. Ми хочемо допомогти службі розвивати ті сервіси, які були б спрямовані на запобігання нещасним випадкам. На мою думку, ми не можемо перетворити інспектора праці на людину, яка лише роздаватиме інформаційні буклети, він також повинен мати повноваження щодо тих роботодавців, які не хочуть дотримуватися законодавства. Ми сьогодні ведемо діалог із Держпраці, з європейськими інституціями, особливо з Європейською комісією, яка готова фінансово і фахово підтримувати такі ініціативи України.
І ще одне: якщо ми говоримо про реформу Держпраці, то одним з її складників, і ми обговорювали це на різноманітних заходах, – це створення наглядового органу на тристоронній основі: із представників уряду, роботодавців і профспілок. Він формуватиме порядок денний Держпраці, і це буде ще одним інструментом, який справді допоможе в роботі такої установи.

Юрій Кундієв,
директор Інституту медицини праці НАМН України, академік НАН України
Вітаю учасників конференції від імені Національної академії медичних наук, у складі якої працює 36 науково­дослідних інститутів, серед них і найстаріший – Інститут медицини праці.
Упродовж минулих 10 років спостерігаємо підвищення уваги до проблем здоров’я працюючого населення в усіх країнах світу, у тому числі й з перехідною економікою. Кожна держава має свої особливості та підходи до вирішення кардинальних проблем, але об’єднує всіх найголовніше завдання – збереження здоров’я працівника. Сьогодні до них додалося розуміння економічної вигоди від вкладання коштів в охорону праці та здоров’я. Саме економічний підхід широко використовують і в США, і в багатьох європейських країнах. На компенсації у зв’язку з втратою працездатності внаслідок професійних захворювань і травм США щороку витрачає понад 178 млрд доларів, що значно перевищує розмір державного бюджету України.
Вирішує проблему запобігання, а не лікування і компенсації. Отже, кошти потрібно вкладати у профілактику профзахворювань та запобігання виробничим травмам, і це буде економічно вигідно. Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України припускався помилки, приділяючи недостатньо уваги саме профілактиці. Наш інститут разом з Інститутом економіки та прогнозування НАН України обчислив витрати на один випадок професійного захворювання різної природи та лікування й виплати у зв’язку з втратою працездатності. На сьогодні немає таких видів професійних захворювань і травм, запобігання яким було б економічно невигідним. У цьому потрібно з цифрами в руках переконувати власників бізнесу. Якщо мислити категоріями майбутнього, то збереження трудового потенціалу – це не тільки гуманітарне, а й економічне питання.
Ми вдячні МОП за те, що її фахівці акцентували увагу на темі виробничого стресу. Для України, на території якої відбуваються військові дії, це проблема надзвичайно гостра. Відомо, що 60% широкого спектра хвороб є результатом хронічного стресу. У США досі переживають «в’єтнамський синдром». Нас це також чекає, тому проблему потрібно вивчати й адекватно реагувати, зважаючи, зокрема на те, що колишні військовослужбовці повертаються на виробництво. Ми на 50% перепрофілювали клініку профзахворювань інституту, що налічувала 80 ліжок, під напрям психофізіологічної реабілітації бійців АТО, і вже маємо позитивні результати.
У країнах ЄС нині активно обговорюють завдання – звести до нуля виробничі ризики. Цікаво, що ця концепція була відома ще за радянських часів, але вона мала швидше агітаційно­пропагандистський характер, бо жодного підґрунтя, як­от технологічно розвинене виробництво, під цим не було.
Ще одне завдання, яке ставлять у розвинених країнах, – підвищення культури профілактики у тому розумінні, що саме людина є центром превентивної роботи. Свого часу Генсек ООН Кофі Аннан зазначив, що тільки та економіка чогось варта, яка не шкодить здоров’ю.
Щодо умов праці, стандартів з охорони та гігієни праці й реформ у цій галузі, то я не розумію декомунізації, коли йдеться про гранично допустимі концентрації шкідливих речовин у повітрі. Безумовно, стандарти слід переглядати, але керуватися до того ж здоровим глуздом і не перекреслювати того, що має серйозне наукове обґрунтування і є доцільним та корисним.
Багато стандартів досі є прогресивними, тож їх потрібно залишити. Європейські директиви не заперечують дії національного законодавства. Закликаю ставитися з усією відповідальністю до цієї справи і не відкидати те, що допоможе зберегти здоров’я працюючого населення.

Журнал «Охорона праці» у найближчих номерах розпочинає публікацію статей за матеріалами виступів учасників конференції. Зокрема, про Концепцію реформування системи управління охороною праці в Україні (Р. Чернега), сучасні тенденції розвитку медицини праці (Ю. Кундієв), а також про конкретні практики ризик­менеджменту від представників вітчизняних підприємств. У цьому номері читайте про досвід роботи Державної інспекції праці Литви в інтерв’ю із заступником її керівника Арунасом Лупейкою.

Підготувала Людмила Солодчук,
фото Олександра Фандєєва

president banner1 banner4 banner3 banner2 banner5
Замовити дзвінок