Потрібно оновлювати нормативну базу


У зв’язку з реформуванням в Україні системи медицини та гігієни праці, що триває з 2014 року, склалася непроста ситуація з організацією проведення медоглядів працівників та контролем за умовами праці на робочих місцях. Потрібно терміново вносити зміни до нормативної бази, яка регулює ці питання.

Ірина Кононова,
канд. мед. наук, ст. наук. співробітник
Інституту медицини праці НАМН України

Профілактичні медогляди працівників

На демографічну ситуацію в країні істотно впливає стан здоров’я населення, який останніми роками помітно погіршується. Здоров’я як соціальна категорія тісно пов’язане з певними умовами проживання і характером діяльності людини. Саме тому слід ще раз загострити увагу на проблемах здоров’я працюючого населення.

Загальні принципи державної політики у сфері охорони праці визначені законодавством України. Вони узгоджуються з принципами захисту здоров’я працівників згідно з рекомендаціями Міжнародної організації праці та директивами Європейського Союзу і мають бути спрямовані на створення належних безпечних умов праці, запобігання нещасним випадкам та профілактику професійних захворювань.

Разом із тим питання збереження здоров’я населення взагалі і працівників зокрема вирішуються здебільшого на словах. Небажання посадових осіб Міністерства охорони здоров’я та Міністерства соціальної політики домовлятися та об’єднувати зусилля для спільної мети призводить до загострення проблем у сфері медицини праці.

Тим часом медичні огляди працівників, особливо тих, що мають шкідливі та небезпечні умови праці, – це вагома частина системи профпатологічної допомоги, яка направлена на виявлення і профілактику професійних та виробничо обумовлених захворювань.

Працевлаштування роботодавцем працівників за результатами медичного огляду, своєчасне лікування виявлених хворих, якісний диспансерний нагляд за ними та їхнє оздоровлення з належним соціально­побутовим забезпеченням відіграють важливу роль у збереженні трудового потенціалу підприємства. У повному та якісному профілактичному медогляді, виконанні згідно з його результатами медичних рекомендацій мають бути зацікавлені як державні органи влади, так і роботодавці разом із працівниками.

Такий етап реформування системи охорони здоров’я, як ліквідація санітарно­епідеміологічної служби і передача функції щодо реалізації політики у сфері гігієни праці до Державної служби України з питань праці, негативно позначився на якості надання медичної допомоги працівникам і фактично зруйнував систему контролю за організацією та якістю проведення медичних оглядів. Своєю чергою це призвело до порушень налагоджених взаємовідносин лікарів з гігієни праці з лікарями­проф­патологами. Крім того, істотно затягуються терміни складання заключних актів за результатами медоглядів та санітарно­гігієнічних характеристик умов праці працівників з підозрою на професійне захворювання.

До Міністерства охорони здоров’я, Інституту медицини праці НАМН України та Комітету з питань гігієнічного регламентування МОЗ України звертаються керівники підприємств і закладів з проханням надати роз’яснення щодо окремих положень організації профілактичних медичних оглядів. Це питання обговорювалось у жовтні цього року на засіданні Проблемної комісії МОЗ НАМН України «Гігієна праці та профпатологія», завданням якої є не тільки розгляд наукових напрямів, а й науковий супровід проблем з гігієни праці.

Насамперед роботодавців непокоїть питання: хто нині повинен визначати категорії працівників, які підлягають медичним оглядам, відповідно до наказу МОЗ України «Про затвердження Порядку проведення медичних оглядів працівників певних категорій» від 21.05.2007 № 246 (далі – Порядок).

Згідно з п. 2.2 Порядку до 1 грудня за заявкою роботодавця мають бути визначені категорії працівників, які підлягають медоглядам, та складений за відповідною формою акт. Ця робота проводилася закладами Державної санепідслужби із залученням лікарів з гігієни праці та лабораторних центрів цієї служби фактично до липня 2016 року.

Постановою КМУ від 10.09.2014 № 442 «Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади» реалізація політики у сфері гігієни праці покладена на Держпраці. Разом з тим у Положенні про Державну службу України з питань праці, затвердженому постановою КМУ від 11.02.2015 № 96 (далі – Положення), пунктом 15 визначено, що Держпраці має повноваження щодо здійснення державного нагляду (контролю) тільки за наявністю обов’язкових медичних оглядів працівників.

Саме з цього приводу й виникають запитання у роботодавців та профспілок, адже Держпраці документально не визначила для себе значну частину повноважень, які зазначені в Порядку, а саме:

  • визначення категорій працівників, які підлягають медичним оглядам, та складання акта;
  • узгодження поіменних списків працівників;
  • вирішення питання щодо змінення періодичності проведення медоглядів;
  • ознайомлення лікарів закладів охорони здоров’я з особливостями умов праці та можливим впливом шкідливих виробничих чинників на працівників;
  • участь у складанні заключних актів з розробленням санітарно­протиепідемічних заходів;
  • участь в експертній оцінці своєчасності та повноти якості проведення медоглядів, у виконанні оздоровчих заходів разом з профпатологами.

У різних матеріалах та виступах представники Держпраці постійно посилаються на роз’яснення Мінсоцполітики (лист від 15.03.2016 № 3732/0/14­16/13), де зазначається, що до приведення нормативно­правових актів з гігієни праці у відповідність до чинного законодавства посадові особи Держпраці, здійснюючи державний нагляд (контроль), мають керуватись у межах компетенції чинними законами та нормативно­правовими актами з гігієни праці.

Інститут медицини праці НАМН України наголошує, що йдеться саме про здійснення державного нагляду, а не інших функцій в організації медоглядів. Як приклад – інформація одного з підприємств про те, що територіальний орган Держпраці не погодив заключний акт за результатами медичних оглядів через непогодження з ним списків працівників для проведення медогляду, які свого часу були погоджені Держсанепідслужбою. У зв’язку з цим роботодавець не може отримати від комісії з проведення медогляду інформацію про стан здоров’я працівників на виробництві, не може допустити їх до роботи в шкідливих умовах праці, а також розробити та провести належні оздоровчі заходи.

Гостроти проблемі додає й те, що деякі засоби масової інформації, які взяли на себе функцію роз’яснення питань медицини та гігієни праці службам охорони праці підприємств та організацій, залучають для цієї роботи некомпетентних експертів, чим ще більше заплутують ситуацію. Ідеться про статтю «Медичний огляд працівників: практичні аспекти проведення» у № 8 за 2016 рік щомісячного спеціалізованого журналу «Довідник спеціаліста з охорони праці». Автор, який позиціонує себе як експерт з питань охорони праці та пожежної безпеки, не володіє ситуацією про зміни в Державній санітарно­епідеміологічній службі, зокрема щодо передачі її повноважень до Держпраці. Так, серед зразків документів, що публікуються у виданні, є приклад листа­звернення підприємства до відокремленого підрозділу невідомо якої організації.

Ситуація, яка склалася у сфері гігієни та медицини праці, повинна вирішуватися не наданням роз’яснень, а за допомогою прискорення розробки нових документів.

За усною інформацією, наданою Держпраці, відомо, що проект нового наказу про порядок проведення профілактичних медичних оглядів працівників певних категорій, передбачений як спільний наказ МОЗ та Мінсоцполітики, уже більш як півроку без руху лежить у МОЗ України. Таким чином, усі щось роблять, а результат – знову ж таки нульовий. І все призведе до того, що до роботи в шкідливих умовах праці будуть допускати хворих, а професійні захворювання виявлятимуть уже на етапі інвалідності працівника, коли реабілітація стане неефективною.

В Інституті медицини праці НАМН України вважають, що до розробки і затвердження нового порядку проведення медичних оглядів працівників певних категорій найближчим часом слід підготувати спільне роз’яснення МОЗ та Мінсоцполітики для роботодавців, закладів охорони здоров’я, профпатологів, територіальних органів Держпраці та лабораторних центрів МОЗ щодо участі кожного з них в організації медичних оглядів.

 

Гігієнічні нормативи

Одним з питань, яке розглядалося на засіданні згаданої вище Проблемної комісії МОЗ, було питання про скасування дії на території України актів санітарного законодавства, які затверджені до 1992 р.

У зв’язку з розпорядженням КМУ від 20 січня 2016 р. № 94 «Про визнання такими, що втратили чинність, та такими, що не застосовуються на території України, актів санітарного законодавства», дія зазначених офіційних  документів фактично припиниться.

Зважаючи на те, що на Держпраці згідно з чинним Положенням покладено виконання першочергових завдань у сфері гігієни праці, зокрема щодо забезпечення моніторингу умов праці та стану здоров’я працівників для профілактики та запобігання професійним і виробничо обумовленим захворюванням, виконувати ці завдання без відповідної гігієнічної бази буде неможливо.

Крім того…

president banner1 banner4 banner3 banner2 banner5
Замовити дзвінок