Нове в законодавстві щодо безпечної експлуатації будівель


Для виробничих будівель та інженерних споруд, які зведено на підроблюваних територіях, у геопатогенних зонах, на просадочних грунтах та зсувних територіях, що експлуатуються в умовах постійних динамічних навантажень та агресивного внутрішнього середовища, повинен встановлюватися особливий режим огляду.

 

У зв’язку зі зносом великої кількості будівель і споруд постійно збільшуються обсяги робіт з технічного обстеження будівельних конструкцій. Необхідність у проведенні таких робіт виникає у разі усунення недоліків, допущених при їх проектуванні, виготовленні та монтажі; в процесі ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій; у результаті стихійних лих (землетрусів, пожеж, вибухів, просідань, повені тощо); реконструкції та модернізації будівель, оцінки фізичного та морального зносу конструктивних елементів, вузлів і деталей; прий­няття рішень про ремонт, підсилення та відновлення конструкцій; визначення вартості основних фондів під час приватизації; оформлення заставленого банківського кредиту; технічної паспортизації будівель і споруд.

Обстеження будівель та інженерних споруд – найважливіша частина комплексу робіт з оцінки технічного стану конструкцій і будівлі загалом. Під час  обстеження мають бути встановлені фактична несуча здатність і експлуатаційна придатність будівельних конструкцій та основ – з метою використання цих даних для визначення подальшої експлуатації або розробки проекту реконструкції. Разом з тим здійснюється пошук оптимальних варіантів конструктивно­планувального рішення, способів можливого підсилення несучих конструкцій з урахуванням технологічності, забезпечення мінімуму трудових витрат, матеріальних ресурсів і часу на їх реалізацію.

Базою для технічного обстеження була постанова Кабміну  від 05.05.1997 № 409 «Про забезпечення надійності й безпечної експлуатації будівель, споруд та інженерних мереж». На основі цієї постанови було розроблено «Нормативні документи з питань обстеження, паспортизації, безпечної та надійної експлуатації виробничих будівель і споруд», затверджені спільним наказом Держбуду та Держнаглядохоронпраці від 27.11.1997 за № 32/288 та від 30.03.1998 за № 62/48, зареєстровані в Мін’юсті 06.07.1998 за №№ 423/2863–426/2866 (далі – Нормативні документи).

З урахуванням нових державних будівельних норм у 2014 р. внесено зміни в зазначені Нормативні документи та підготовлено наступні проекти: ДБН В.3.1­ХХ:201Х «Підтримання експлуатаційної придатності будівель та споруд. Основні положення», ДСТУ­Н Б В.3.1­ХХ:201Х «Обстеження і паспортизація технічного стану будівель та споруд», які затвердять найближчим часом.

В основних положеннях нових ДБН збільшено на 20–30% строки повторного технічного обстеження спеціалізованими організаціями. Знач­ний вплив на строк повторного технічного обстеження має факт відсутності або наявності на підприємстві служби спостереження. Саме вона у разі потреби може вчасно і оперативно виявляти дефекти та пошкодження несучих, огороджувальних і сполучених конструкцій. Цей вплив коригується коефіцієнтом, який може змінюватися від 1,0 до 0,5. Особливий режим оглядів треба встановлювати для виробничих будівель та інженерних споруд, зведених на підроблюваних територіях, у геопатогенних зонах, на просадочних ґрунтах і зсувних територіях або територіях, що експлуатуються при постійних динамічних навантаженнях. Також потрібно звертати увагу на агресивність внутрішнього середовища.

У нових державних будівельних нормах з технічного обстеження будівельних конструкцій змінено строки повторного технічного обстеження і визначено категорії технічного стану конструкції.

Згідно з проектом ДБН В.3.1­ХХ:201Х технічний стан окремої будівель­ної конструкції характеризується однією з чотирьох категорій: І – нормальний; ІІ – задовільний; ІІІ – непридатний до нормальної експлуатації; IV – аварійний. Технічний стан конструкції нормальний – категорія технічного стану I: фактичні зусилля в елементах і перерізах конструкції не перевищують допустимих під час розрахунків, відсутні дефекти та пошкодження, що знижують несучу здатність і довговічність або перешкоджають нормальній експлуатації. Технічний стан конструкції задовільний – категорія II: за експлуатацій­ними якостями конструкція відповідає категорії технічного стану I, але є часткові відхилення від вимог проекту, дефекти або пошкодження, які можуть знизити довговічність конструкції або частково порушити вимоги другої групи граничних станів, що в конкретних умовах експлуатації конструкції не обме­жує використання об’єкта. Потрібні заходи щодо захисту конструкції та дотримання встановлених вимог з її використання. Технічний стан конструкції непридатний до нормальної експлуатації – категорія III: конструкція не відповідає категоріям технічного стану I та II щодо несучої здатності або нормальної реалізації захисних функцій, але аналіз дефектів і пошкоджень з перевірочними розрахунками підтверджує можливість забез­печення її цілісності до проведення ремонту, підсилення або заміни. Тобто необхідно виконати ремонт, підсилення або заміну конструкції, а до завершення цих заходів використовувати об’єкт за програмою обмеженого режиму експлуатації, розробленою з урахуванням поточного технічного стану, контролюючи стан конструкції, навантаження і впливи. Технічний стан конструкції аварійний – категорія IV: порушено вимоги першої групи граничних станів (або неможливо запобігти цим порушенням), тож аналіз дефектів і пошкод­жень з перевірочними розрахунками показує неможливість гарантувати цілісність конструкції до проведення її ремонту, підсилення або заміни (особливо якщо характер руйнування крихкий) чи остаточно втраче­на  можливість нормальної реалізації захисних функцій конструкції. Треба негайно заборонити перебування людей у зоні ймовірного обвалу та/або вжити заходів, які унеможливлюють такий обвал до проведення ремонту, підсилення чи заміни конструкції або ліквідації об’єкта.

 

Як визначити величину фізичного зносу конструкцій

 

Фізичний знос – це втрата будівлями та спорудами, а також окремими конструктивними елементами первинно заданих техніко­експлуатаційних показників (міцності, стійкості, надійності, вогнестійкості тощо) внаслідок природно­кліматичних, технологічних впливів і життєдіяльності людини.

До 2013 р. категорії фізичного стану з урахуванням фізичного зносу визна­чали за спеціально розробленими таблицями зовнішніх ознак зносу окремих конструкцій під час обстеження згідно з КДП 2041­12 України 226­93.

На сьогодні величину фізичного зносу окремих конструкцій і технічного обладнання у відсотках визначають також за спеціально розробленими таблицями зовнішніх ознак зносу окремих конструкцій під час обстеження. Значення величини за цими таблицями слід оцінювати як орієнтовні. Приблизну шкалу оцінки зносу елементів будинків згідно з  СОУ ЖКГ 75.11­35077234.0015:2009 «Житлові будинки. Правила визначення фізичного зносу житлових будинків» наведено у табл. 1. А приблиз­ну шкалу оцінки зносу елементів промислових будівель та інженерних споруд згідно з Нормативними документами наведено у табл. 2.

Крім фізичного відбувається і моральний знос будівель і споруд – їх невідповідність існуючим на момент оцінки нормативним об’ємно­планувальним, архітектурно­конструктивним, технологічним, екологічним, санітарно­гігієнічним та іншим вимогам.

 

Олександр Малишев, канд. техн. наук

Наталія Костира, канд. техн. наук

 

president banner1 banner4 banner3 banner2 banner5