Гуртом і батька легше бити


В умовах дії мораторію на перевірки підприємств багато роботодавців почали урізати служби охорони праці або залучати їх фахівців до іншої роботи. За цей час різко погіршилася статистика травматизму: коефіцієнт частоти нещасних випадків зі смертельними наслідками зріс: у вугільній галузі – на 68%, енергетиці – на 40%, соціально-культурній сфері – на 51%, а на підприємствах зв’язку – майже втричі!

 

У лютому в Дніпропетровську відбулася спільна нарада посадових осіб теруправління Держгірпромнагляду у Дніпропет­ровській області та Громадської ради спеціалістів служб охорони праці металургійних і машинобудівних підприємств. Основним питанням, винесеним на порядок денний, був стан виробничого травматизму на піднаглядних підприємствах у 2014 р. і заходи щодо вдосконалення профілактичної роботи та запобігання виробничому травматизму.

Начальник теруправління Віктор Іванко відзначив, що при суттєвому зниженні в країні рівня загального травматизму порівняно з 2013 р. (на 2250 нещасних випадків), зросла кількість нещасних випадків зі смертельними наслідками в таких галузях, як нафтогазовидобування, геологороз­відка, енергетика, металургія, зв’язок, газова та деревообробна промисловість, агропромисловий комплекс (на 2–7 нещасних випадків). А в соціально-культурній сфері та торгівлі кількість випадків смертельного травматизму збільшилася на 32.

Аналогічна картина спостерігалася й на підприємствах, підконтрольних тер­управлінню у Дніпропетровській області: кількість випадків загального травматизму в регіоні зменшилася на 8 (322 проти 330 у 2013 р.), а смертельного – зросла на 10 (37 проти 27). Найбільше показник загального травматизму зріс на сільськогосподарських підприємствах області (+16 нещасних випадків), смертельного – у сільському господарстві, соціально-культурній сфері та котлонагляді (відповідно +6, +4 і +3).

На підприємствах металургійної та машинобудівної галузі регіону в минулому році намітилася тенденція до скорочення виробничого травматизму: загального (94 нещасних випадки проти 109), з тяжкими (27 проти 35) і смертельними (6 проти 8) наслідками. Проте ці показники залишаються одними з найвищих серед підприємств усіх галузей регіону.

При аналізі цих абсолютних цифр слід ураховувати, що минулого року в зазначених та інших галузях спостерігався суттєвий спад виробництва. Так, за даними Держгірпромнагляду, кількість суб’єктів господарської діяльності й працівників, зайнятих у вугільній і енергетичній галузях, у соціально-культурній сфері й на підприємствах зв’язку, тільки за перші 9 місяців 2014 р. зменшилася на 13% і 14% відповідно. У той же час прослідковується чітка кореляція між мораторієм на проведення Держгірпромнаглядом планових перевірок щодо дотримання роботодавцями вимог законодавчих і нормативно-правових актів з охорони праці, що діє з другої половини минулого року, і зростанням рівня виробничого травматизму зі смертельними наслідками. У масштабах країни за час дії цього мораторію коефіцієнт частоти смертельного травматизму зріс у вугільній галузі на 68%, енергетиці – на 40%, соціально-культурній сфері – на 51%, а на підприємствах зв’язку – майже втричі!

В умовах дії мораторію в 2014 р. інспектори тер­управління провели 44 перевірки підприємств за постановами правоохоронних органів і 23 – за заявками власників підприємств. Їх результати свідчать, що навіть на підприємствах, де було забезпечено належне функціонування служб охорони праці, стан справ з безпечною організацією робіт, технічним станом огороджень, захисних пристроїв, запобіжних систем і засобів колективного захисту значно погіршився. Це викликано майже повсюдним скороченням чисельності фахівців служб охорони праці й залученням їх до виконання функцій, не передбачених Законом України «Про охорону праці», що є порушенням п. 5.5 НПАОП 0.00-4.21-04 «Типове положення про службу охорони праці». Багато роботодавців пояснюють такі свої рішення чинним мораторієм. Мовляв, якщо немає перевірок Держгірпромнагляду, то й службі охорони праці підприємства робити нема чого. Виходить, слід її урізати або завантажити іншою роботою.

В. Іванко підкреслив, що це глибоко помилкова точка зору! І сьогодні під час зустрічей з роботодавцями й керівниками підприємств посадові особи тер­управління звертають їхню увагу на те, що ніхто не скасовував дію статей 271–275 розділу X «Злочини проти безпеки виробництва» Кримінального кодексу України, а слідчі органи продовжують працювати в цьому напрямі. Якщо керівники підприємств не хочуть відчути на собі тягар кримінальної відповідальності, передбаченої цими статтями, то в умовах законодавчого обмеження держнагляду їм необхідно підсилювати й розширювати відомчий нагляд за станом охорони праці й промислової безпеки! Слід не скорочувати служби охорони праці підприємств, а активізувати їхню діяльність, удосконалювати профілактичну роботу із запобігання виробничому травматизму! Начальник теруправління звернувся до представників Громадської ради з пропозицією провести таку роз’яснювальну роботу з роботодавцями й керівниками підприємств. Також під час обговорення інформації члени Громадської ради повністю підтримали пропозицію В. Іванка щодо письмових звернень до керівників підприємств галузі.

У зв’язку зі згаданим мораторієм і реорганізацією Служби, більшість посадових осіб теруправління сьогодні перебуває у відпустках, у тому числі й за власний рахунок. У той же час від підприємств, потерпілих та з інших джерел надходить інформація про подальше приховування випадків виробничого травматизму. І в цих умовах теруправління практично позбавлене можливості оперативно реагувати на такі сигнали. Крім того, аналіз актів про нещасний випадок, пов’язаний з виробництвом (за формою Н-1), що надходять від підприємств, свідчить про кілька тривожних тенденцій:

  • дуже низька якість проведення розслідувань;
  • з викладених обставин нещасного випадку не випливають його причини й особи, які допустили порушення вимог законодавства про охорону праці;
  • дуже часто відповідальність за настання нещасного випадку необґрунтовано покладається лише на потерпілого;
  • причини настання нещасного випадку визначені невірно або неповністю;
  • розроблені заходи носять формальний характер і усувають лише частину справжніх причин настання нещасного випадку тощо.

Значна кількість додаткових проб­лем і труднощів, які доводиться оперативно вирішувати, пов’язані з роботою підприємств, функціонуванням наглядових органів і проведенням розслідувань в умовах і на території проведення АТО.

Ще одне актуальне питання – це низька якість нових або тих нормативно-правових актів з охорони праці, що переглядаються. Їх дуже складно використовувати як спеціалістам служб охорони праці підприємств у їхній повсякденній діяльності, так і інспекторам Служби під час здійснення наглядових функцій. Тому учасники наради висловили одностайну думку щодо необхідності попередньо вивчити й проаналізувати нормативно-правові акти, що розробляються, виробничниками – фахівцями служб охорони праці підприємств в особі членів Громадської ради. Тільки після усунення висловлених ними зауважень є сенс подавати проект акта на узгодження й затвердження.

Про основні результати аналізу виробничого травматизму на підприємствах металургійної й машинобудівної галузі регіону детально розповів головний державний інспектор профільної інспекції теруправління Олександр Кірпічніков. Як уже зазначалося, за минулий рік на них сталося 94 нещасних випадки, з яких 27 – з тяжкими і 6 – зі смертельними наслідками. Основними видами подій, які призвели до нещасних випадків, стали такі:

  • дія предметів і деталей, що рухаються, розлітаються, обертаються, – 26 нещасних випадків;
  • падіння потерпілих – 22;
  • вплив температур та інші види – по 12;
  • вплив шкідливих і токсичних речовин – 6.

Найчастіше причинами нещасних випадків є порушення трудової та виробничої дисципліни й особиста необережність потерпілого (відповідно 72 і 7 нещасних випадків). Серед устатковання, машин, механізмів, транспортних засобів, експлуатація яких призвела до нещасних випадків, найчастіше присутнє устатковання для чорної й кольорової металургії, підйомно-транспортне та верстати металорізальні (відповідно 17, 8 і 4 нещасних випадки). Минулого року на підприємствах металургійної галузі регіону почастішали випадки викиду розплавленого металу з ливарного й сталеплавильного устатковання, у результаті чого постраждали 5 працівників, двоє з яких загинули.

Немає сумніву, що в умовах дії мораторію на перевірки стану охорони праці на підприємствах необхідно вживати всіх доступних заходів щодо вдосконалення, розширення й поглиблення профілактичної роботи. Проблеми підприємств регіону краще ніж інші знають фахівці служб охорони праці. Їм, як кажуть, і карти в руки! А координувати й спрямовувати ці зусилля можуть територіальні органи Держгірпромнагляду через громадські ради фахівців служб охорони праці. Що складно зробити зусиллями одного інженера з охорони праці, завжди під силу згуртованому колективу досвідчених однодумців – професіоналів!

 

Олег Моісеєнко, власкор

Источник Компромат Омск
president banner1 banner4 banner3 banner2 banner5
Замовити дзвінок