ЧИ ВИПРАВДАЛИСЯ СПОДІВАННЯ?


Нарешті після півторарічного зволікання оприлюднені перші результати перегляду добре відомого НПАОП 0.00-4.12-05 «Типове положення про порядок проведення навчання та перевірки знань з питань охорони праці» (далі – ТП):
на сайті Держпраці з’явився проект нового Типового положення (далі – Проект).
Про перші враження від ознайомлення із цим документом.

ПРО КІЛЬКІСНИЙ БІК ПИТАННЯ
Ще на першому засіданні робочої групи з перегляду ТП було ухвалено рішення про внесення змін у чинний акт, текст якого налічує 65 пунктів. Зміни, що запропонували автори Проекту, стосуються 28 з них, тобто більшої частини. Для того, щоб оцінити їхню вагомість, треба розглянути кожен з пунктів.
ПРО ЗНАЧУЩІСТЬ ПРОПОНОВАНИХ ЗМІН
Найменші за обсягом і значущістю зміни пов’язані з унесенням до тексту одного пункту або заміни в ньому одного­трьох слів. Більш серйозні виправлення пов’язані із заміною назв органів, організацій і деяких формулювань. Найістотніші зміни – це видалення двох­трьох абзаців або пунктів і додавання приблизно такої ж кількості нових абзаців.
На мою думку, пропоновані Проектом змін щодо обсягу та змісту важко назвати кардинальними.

ЧИ УСУНУТІ ВАДИ Й НЕТОЧНОСТІ ТП?
Спробую перелічити найбільш істотні з тих, що успішно потрапили із ТП у Проект. Почну із глосарія останнього документа – п. 1.4.
ЯК ЦЕ РОЗУМІТИ?
Дивна річ: у глосарії Проекту перед терміном «спеціальне навчання» зазначена його періодичність – «щорічне», а у вимогах п. 4.1 вказівки щодо цього немає. Як це слід розцінювати? У якому разі автори Проекту викладають свої міркування?
Пропоную:
формулювання Проекту замінити на таке: «Посадові особи й інші працівники, зайняті на спеціальних роботах, проходять щорічне спеціальне навчання та перевірку знань відповідних нормативно­правових актів з охорони праці»;
через те, що немає нормативно­правового акта, який встановлює цю відповідність, пропоную вказати в Проекті, хто і в який спосіб повинен його встановлювати.

ЩО МАЄМО В СУХОМУ ЗАЛИШКУ?
На основі всього, що викладено вище, зробимо не надто втішні висновки.
1. Зміни, що внесли автори Проекту до ТП, складно назвати кардинальними і за обсягом, і за змістом.
2. У Проекті чимало вад, успадкованих від попереднього ТП.
3. У Проекті викладені сучасні вимоги попереднього ТП, але не запропоновано нових підходів, методів і форм проведення навчання з питань охорони праці, а також підвищення його ефективності.
Маємо до болю знайому всім українцям картину ремонту доріг: замість своєчасного створення нового, якісного та надійного покриття (у нашому випадку це перегляд нормативно­правового акта з охорони праці), отримуємо запізнілий і не надто ретельно виконаний «ямковий ремонт» старого полотна (ТП). Результат цього процесу добре всім відомий…

Аналіз визначення терміна «робота з підвищеною небезпекою» і зіставлення його зі змістом п. 4.1 Проекту дають змогу зробити декілька цікавих висновків.
1.1. Очевидно, що роботи, які відповідають другій ознаці визначення (потребують професійного добору), перелічені в ДНАОП 0.03-8.06-94 «Перелік робіт, де є потреба у професійному доборі» (далі – Перелік 8.06).
1.2. Роботи, що відповідають першій (в умовах впливу шкідливих або небезпечних виробничих чинників) і третій (пов’язані з обслуговуванням, керуванням, застосуванням технічних засобів праці або технологічних процесів, що характеризуються підвищеним ризиком виникнення аварій, пожеж, загрози життю й заподіяння шкоди здоров’ю, майну, навколишньому середовищу) ознакам, перелічені в НПАОП 0.00-2.01-05 «Перелік робіт з підвищеною небезпекою» (далі – Перелік 2.01).
1.3. Застосування формулювання «роботи з підвищеною небезпекою», що входить до назви Переліку 2.01, для позначення загальної сукупності робіт Переліків 8.06 і 2.01 є неправочинним, тому що Перелік 8.06 містить низку видів робіт, яких немає в Переліку 2.01 (у кесонах, барокамерах; пов’язані з: підйомом на висоту; застосуванням вибухових матеріалів; носінням вогнепальної зброї тощо). Іншими словами, є ціла низка видів робіт, для яких, згідно з вимогами нормативно-правових актів, потрібен професійний добір, але які не є роботами з підвищеною небезпекою.
1.4. Наявність у визначенні цього терміна першої й третьої ознак непотрібні, тому що вони тотожні. Якщо є небезпечні й шкідливі виробничі фактори, то очевидно, що можливе виникнення аварії або пожежі, загрози заподіяння шкоди здоров’ю або життю. З другого боку, обслуговування, керування, застосування технічних засобів праці або технологічних процесів тільки тоді може призвести до виникнення аварій і пожеж, до загрози життю або здоров’ю, коли з’являються небезпечні та шкідливі виробничі чинники.

Для усунення зазначених вище вад пропоную:
замінити цей термін терміном «спеціальні роботи», тобто роботи, перелічені у НПАОП 0.00-2.01-05 «Перелік робіт з підвищеною небезпекою» і ДНАОП 0.03-8.06-94 «Перелік робіт, де є потреба у професійному доборі», які проводяться в умовах впливу небезпечних та/або шкідливих виробничих чинників;
змінити визначення терміна «спеціальне навчання» так: це щорічне навчання та перевірка знань у працівників, яких залучають до виконання спеціальних робіт, вимог відповідних нормативно-правових актів з охорони праці.

Без додаткових пояснень і уточнень до Проекту перенесені визначення термінів «стажування» і «дублювання». Розглянувши їх детальніше, стає очевидним майже повний збіг суті цих понять. В обох визначеннях йдеться про: набуття практичного досвіду виконання; виробничі (професійні) завдання та обов’язки; робоче місце; період після теоретичної підготовки до початку самостійної роботи; під безпосереднім керівництвом (наглядом) досвідченого фахівця (працівника). По суті, дублювання – це те саме стажування, до якого додано формулювання про проходження протиаварійних і протипожежних тренувань, тобто «стажування із проходженням протиаварійних і протипожежних тренувань». Тоді чи варто той самий процес визначати за допомогою двох різних термінів: «стажування» і «дублювання»? Не позбавляє цих сумнівів і зміст розділу 7 ТП, у восьми з дев’яти пунктів якого ці терміни використовують паралельно, тому що вимоги до них однакові.

Не внесено додаткових уточнень у пп. 3.1 і 5.1. Проекту щодо формулювання розпливчасте формулювання ТП: «…під час прийняття на роботу…». Цей період має охоплювати перший тиждень чи перші шість місяців після підписання наказу про прийняття? Особливо, якщо йдеться, скажімо, про таку посадову особу, як енергетик, який одночасно є відповідальним за технічний стан і безпечну експлуатацію машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки та за виконання спеціальних робіт, а в його функціональні обов’язки входить дотримання вимог десятка НПАОП? Як у короткій фразі «під час прийняття на роботу» відобразити численність видів навчання, на кожний з яких у навчальному центрі відводять кілька десятків годин?
4. Не конкретизований у Проекті зміст надто узагальненого п. 3.4. ТП про організацію навчального процесу.

Уважаю, що в Проекті не потрібні посилання на невідомі, навіть не зазначені в ньому акти. У ньому слід детально відтворити всі вимоги до матеріально-технічного забезпечення, форми та змісту навчально-тематичних планів і програм, до переліку, форми й порядку ведення навчальної документації.

Не зазнав змін і другий абзац п. 3.14 Проекту про внесення «конкретних видів робіт» до протоколу та посвідчення, хоча в їхніх формах немає місця або рядка, передбачених для вписування цієї інформації.

Як і раніше, п. 4.3 Проекту не містить докладнішої регламентації питань щодо:
мінімальних вимог до змісту, обсягу і тривалості одного виду спеціального навчання, а також типових форм його навчальних планів і програм;
що робити, якщо до функціональних обов’язків працівника входить виконання 5–10 видів спеціальних робіт? Його спеціальне навчання має відбуватися за однією з програм щодо декількох нормативно-правових актів, чи за певною кількістю програм за кожним окремим нормативно-правовим актом? Якою повинна бути економічно обґрунтована тривалість спеціального навчання та перевірки знань такого працівника?

Подібно до ТП пп. 5.1–5.3 Проекту керівники підприємств, керівники та спеціалісти служб охорони праці проходять однакове навчання з питань охорони праці за тими самими Типовим тематичним планом і програмою навчання посадових осіб (додаток 4), що є недоцільним. Логічніше було б один раз на три роки поновити знання основ охорони праці керівникам підприємств, які щодня вирішують безліч інших проблем і виконують чимало завдань. Але навіщо те саме професіоналам, які зобов’язані знати і вміти постійно користуватися нормативно-правовими актами з охорони праці, що чітко визначено в їхніх посадових інструкціях? Образно кажучи, ми намагаємося посадити за одну парту для повторення таблиці множення учня початкової школи та вчителя математики.

А от якщо керівника та спеціалістів служби охорони праці з певною періодично направляти на курси підвищення кваліфікації, то віддача від такого навчання буде набагато більшою.

У Проекті не знайшлося місця для уточнень і додаткових пояснень другого абзацу п. 6.9 ТП.
8.1. Якщо сприймати буквально викладену в ньому інформацію, то протягом усіх 10 днів хтось повинен роз’яснювати конкретному робітнику зміст добре відомої йому інструкції з охорони праці й перевіряти, як він її засвоїв і зрозумів. Хто може це робити в умовах реального виробництва?
Якщо мається на увазі, що для цього робітника в один з відведених 10 днів ще раз (додатково) безпосередній керівник проводить належний інструктаж, то постає питання про те, до яких робіт можна допускати цього робітника протягом усіх попередніх днів та у який спосіб буде здійснено оплату?
8.2. Крім того, у цьому пункті, як і раніше, не вказано, який саме запис треба вносити до журналу реєстрації інструктажів з питань охорони праці на робочому місці у разі незадовільних результатів перевірки знань, умінь і навичок безпечного виконання робіт після первинного, повторного або позапланового інструктажів і чи слід загалом це робити.

У першій пропозиції п. 6.10 Проекту, як і в ТП, немає однозначного уточнення: «Про проведення первинного, повторного, позапланового та цільового інструктажів і про допуск до самостійної роботи після первинного інструктажу або стажування (дублювання) особа, яка проводила інструктаж, робить запис у журналі реєстрації інструктажів з питань охорони праці на робочому місці (додаток 6)».
(Крім того, слід відповідно змінити й графи цього журналу, зокрема під заголовком «Стажування/дублювання на робочому місці» розмістити й стовпець 12. З докладною аргументацію автора із цього питання можна ознайомитися в додатку до журналу «Охорона праці» №10/2014 на с. 62–164.)

Олег Моісеєнко, власкор

president banner1 banner4 banner3 banner2 banner5
Замовити дзвінок