Будівельна конференція 2018

Перша будівельна

Із січня 2019 року Державна служба України з питань праці (далі – Держпраці) перевірятиме виконання будівельними  компаніями Мінімальних вимог з охорони праці на тимчасових або мобільних будівельних майданчиках. Чи готові до цього суб’єкти господарювання, що працюють у галузі?

Більше ніж рік тому набрали чинності Мінімальні вимоги з охорони праці на тимчасових або мобільних будівельних майданчиках (далі – Мінімальні вимоги), затверджені наказом Мінсоцполітики України від 23.06.2017 № 1050 і зареєстровані в Мін’юсті України 08.09.2017 за № 1111/30979. У Державному реєстрі НПАОП документу присвоєно відповідне позначення (шифр) НПАОП 45.2-7.03-17.
Мінімальні вимоги передбачають воістину революційні зміни в організації будівельного процесу, тож держава надала бізнесу достатньо часу для вивчення та впровадження цього документа.

У Києві 24–25 жовтня 2018 року пройшлаI Міжнародна конференція «Безпека праці в будівництві: управління ризиками». Учасники здобули унікальну можливість поспілкуватися з розробниками Мінімальних вимог і дізнатися про нові підходи в організації будівництва. Від колег почули про першу практику застосування норм нового НПАОП, а від міжнародних експертів – про досвід застосування в країнах Європи Директиви Ради 92/57/ЄЕС від 24 червня 1992 р. про мінімальні вимоги щодо безпеки і захисту здоров’я на тимчасових або мобільних будівельних майданчиках (далі – Директива № 57).
Зазначена директива була імплементована в законодавство України (шляхом затвердження Мінімальних вимог) на виконання Угоди про асоціацію між Україною та ЄС відповідно до плану Кабінету Міністрів. Під час заходу відбулася широка дискусія, виступили понад 10 науковців-практиків (кандидати, доктори наук), обговорювались і прикладні питання.
Голова Держпраці Роман Чернега зазначив, що інспектори праці включатимуть питання про виконання Мінімальних вимог до планів перевірок підприємств будівельної галузі з 2019 р., тобто фактично через півтора року після прийняття нового НПАОП.

ТРАВМАТИЗМ ОФІЦІЙНИЙ І НЕОФІЦІЙНИЙ
На першу будівельну конференцію зібралися всі небайдужі до безпеки праці в галузі. Зокрема, представники Держпраці, Профспілки працівників будівництва і промисловості будівельних матеріалів, Міжнародної організації праці, фахівці з охорони праці будкомпаній, науковці, експерти тощо.
Але не тільки актуальність упровадження Мінімальних вимог зацікавила зазначених фахівців. Питання щодо охорони праці в будівництві турбує через найвищий у країні рівень травматизму, зокрема смертельного, що зафіксовано в галузі. Крім цього, у будівельників найтриваліші періоди непрацездатності за лікарняними листками, що свідчить про тяжкість травмувань на будмайданчиках.
Загалом з початку року на будмайданчиках травмовано 146 осіб. Проте ця статистика стосується тільки тих працівників, які перебували з будівельними компаніями в трудових відносинах. А відповідного обліку щодо неоформлених або оформлених за цивільно-правовими договорами ніхто не веде. Про це дізнаємося хіба що з новин. Як, наприклад про загибель у Києві в лютому цього року 17-річного хлопця, який другий день працював різноробочим і не був офіційно оформленим у штаті підрядника. Про цей кричущий випадок стало відомо, але є й такі, інформацію про які від усіх приховують. «Виносять труп за межі будівництва. І все, – говорить Роман Чернега. – У разі приховування травм на виробництві ні наглядовий орган, ні самі роботодавці не встановлюють причин нещасних випадківі не розробляють заходів для їх запобігання.
Найчастіше нещасні випадки стаються, коли роботи здійснюють невеликі підрядні організації. Серед них багато так званих шарашкіних контор, які щойно зареєструвались і не планують встановлення офіційних відносин із працівниками». Саме тому Держпраці спрямовує свої зусилля на виявлення неоформлених працівників у будівельній галузі.

ДЕРЖПРАЦІ ПРОТИ ПІДМІНИ ТРУДОВИХ ВІДНОСИН
Паралельно ведеться робота щодо внесення змін до трудового законодавства з метою запобігання підміни трудових договорів цивільно-правовими. Зазначений цивільно-правовий формат відносин між роботодавцем і працівником нині є найпоширенішим у будівельній галузі, сільському господарстві та сфері послуг.
За словами голови Держпраці, причини інцидентів на будівництві, як і в попередні роки, здебільшого організаційні. Левова частка НВ стається через непроведення медоглядів, інструктажів, навчання з охорони праці тощо.

НИНІ ПЛАТИТИ ПРАЦІВНИКАМ ОФІЦІЙНУ ЗАРПЛАТУ НАБАГАТО ВИГІДНІШЕ, НІЖ СПЛАЧУВАТИ ЗНАЧНІ ЗА ОБСЯГАМИ ШТРАФИ І ВСТУПАТИ В КОНФЛІКТИ З КОНТРОЛЮЮЧИМИ ОРГАНАМИ.
Роман Чернега


«Не хочу згущати фарби, але це наша сувора реальність. Треба, щоб зазначені заходи були на особливому контролі і роботодавців, і служб охорони праці підприємств. Це зменшуватиме ризики травмувань. Збереження життя людини – завдання номер один для всіх. Ми всі це розуміємо, але дуже часто не робимо. Нам потрібно формувати культуру охорони праці – сіяти зерно у благодатний ґрунт, щоб воно проросло і щоб нащадки були відповідальнішими щодо питань власної безпеки. Саме з метою формування в суспільстві культури охорони праці ми й проводимо такі конференції».

УКРАЇНА І ПОРТУГАЛІЯ – СХОЖІ ПРОБЛЕМИ
Про те, як Директива № 57 посприяла зниженню рівня травматизму в Португалії, розповів Антоніу Сантуш, представник Міжнародної організації праці, колишній заступник керівника наглядового органу з питань праці Португалії.
«Україна не гірша і не краща за інші країни – така сама, як і Португалія. Ще кілька років тому високий рівень травматизму в будівництві у нас був такою самою проблемою, як і у вас. Ми почали велику програму з його подолання. Як виявилось, працівники на будівельних майданчиках не знали елементарних правил безпеки. Навіть інспектори не знали, як оцінювати ризики, щоб уберегти робітників.
Тому ми запросили колег із Франції, і вони п’ять років навчали всіх: і працівників, і роботодавців, і інспекторів. Тільки після широкої педагогічно-роз’яснювальної роботи інспектори праці почали інспектувати будівельні майданчики. Тож коли ми говоримо про імплементацію Директиви № 57, цей процес має починатися з інформаційної роботи. Потрібно не боятися змін і рухатися вперед».
Антоніу Сантуш зазначив, що в будівництві можна виділити дві великі безпекові проблеми, які поки ще не вирішені в українських умовах, але водночас регулюються Директивою № 57. Перша полягає в тому, що на будмайданчиках багато робіт одночасно ведуть різні підрядники. Усе це в рази збільшує ризики травмувань. Згадана директива спрямована насамперед на вирішення питання щодо координації будівельних робіт.
Друга проблема – заходи з охорони праці не опрацьовують на стадії проектування будівництва, як це задекларовано в документі ЄС. На думку А. Сантуша, стадія проектування вкрай важлива, саме тут потрібно передбачити всі заходи для безпеки. А ті небезпеки, що залишаються та не були враховані під час проектування, – усувати на інших етапах будівництва.
Наприклад, якщо проектанти пропонують незвичні/нові будматеріали чи конструктивні рішення, їх має проаналізувати спеціаліст з ОП (у Мінімальних вимогах – координатор з ОП).

ПРО НАЙВАЖЛИВІШІ НОРМИ
Ці норми передбачені й Директи- вою № 57, й іншою рамковою Директивою 89/391/ЄЕС про впровадження заходів для заохочення вдосконалень у сфері безпеки і охорони здоров’я працівників під час роботи. Це, зокрема, відповідальність за безпеку ведення робіт усіх учасників будівельного процесу – від замовника, генерального підрядника до кожного виконавця, навіть тих, хто працює за цивільно-правовими договорами, так званих самозайнятих осіб.
Замовник або керівник будівництва (у разі, коли замовник делегує йому свої обов’язки з ОП, але водночас залишається відповідальним) призначає координатора з ОП на всіх стадіях виконання робіт. Крім цього, замовник повинен забезпечити розроблення Плану з охорони праці будівельного майданчика, який має передбачати заходи з безпечного виконання робіт знову ж таки на всіх стадіях будівництва.
Координатор з ОП повинен безпосередньо складати План і слідкувати за виконанням заходів з ОП усіма підрядниками, які працюють на об’єкті, з метою запобігання додатковим ризикам. Важливо щоб План та інформація про тих, хто працює на будівельному майданчику, була розміщена в місцях, доступних для всіх.
Координатор має зібрати або розробити на основі оцінки ризиків документи, які будуть потрібні і під час виконання будівельних робіт, і під час експлуатації будівлі.
Крім цього, наприклад, у Португалії до інспекції праці обов’язково надсилають повідомлення про початок будівельних робіт у випадку, якщо:
• будівництво вестиметься понад 30 днів;
• на ньому буде задіяно більше ніж 20 осіб;
• запланований обсяг виконання робіт становить понад 500 людино-днів.
Інспектори праці повинні взяти на контроль перебіг такого будівництва й надавати консультативну допомогу, призначати зустрічі та обговорювати превентивні заходи з усіма його учасниками.

ПЕРЕДУСІМ – ОЦІНКА РИЗИКІВ
За словами А. Сантуша, оцінка та управління ризиками передбачені двома вищеназваними директивами. Водночас потрібно дотримуватись ієрархії: спочатку вжити всіх заходів для усунення ризику, а якщо це неможливо – заходи для його зменшення, і тільки в останню чергу забезпечувати працівників ЗІЗ для захисту від негативного впливу на них шкідливих виробничих чинників.На запитання учасників конференції стосовно залучення до будівництва в Португалії самозайнятих осіб, які укладають із роботодавцями цивільно-правові договори, А. Сантуш відповів, що такі особи працюють на будівельних майданчиках усіх європейських країн. Наприклад, у його країні існують обмеження лише щодо допуску до небезпечних робіт осіб, які найняті на тимчасові роботи (не зараховані до штату підприємства). Самозайняті особи також повинні вживати всіх заходів безпеки – виконувати вимоги інструкцій щодо послідовності виконання робіт, використовувати ЗІЗ тощо. Своїм роботодавцям перед підписанням угоди про виконання робіт вони обов’язково надають ліцензію, що підтверджує їхню кваліфікацію.

У КРАЇНАХ ЄС 50% УСІХ РИЗИКІВ УСУВАЮТЬ НА СТАДІЇ ПРИЙНЯТТЯ АРХІТЕКТУРНИХ І ТЕХНІЧНИХ РІШЕНЬ. ТОЖ ІНТЕГРУВАТИ ВСІ ЗАПОБІЖНІ ЗАХОДИ НЕОБХІДНО ЩЕ ДО ЗАТВЕРДЖЕННЯ ПРОЄКТУ. Антоніу Сантуш

Загалом щодо імплементації в українське законодав- ство Директиви № 57 Антоніу Сантуш зазначив, що Україні не треба придумувати щось нове. Потрібно опертись на європейський досвід і зробити те саме! Попри те, що Мінімальні вимоги чинні вже понад рік, під час проведення конференції не виникло відчуття, що їх активно впроваджують підприємства. Дуже багато новацій цього НПАОП нині суперечать чинним у будівельній галузі нормативним актам. Тому активність має проявити Міністерство регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України, щоб узгодити вітчизняні будівельні норми з європейськими.
Та й сама Директива № 57 імплементована на українських теренах ще не в повному обсязі. На переклад чекає вельми об’ємний документ (понад 200 сторінок) – додаток до директиви. Він, власне, і має стати методичним посібником, інструментом для практичного застосування Мінімальних вимог.


.Людмила Солодчук, заступник головного редактора журналу «Охорона праці»

president banner1 banner4 banner3 banner2 banner5