Моніторинг законодавства

КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ

Постанова від 29.03.2024 № 352 «Про внесення змін до Порядку організації та функціонування пунктів незламності»

Внесено зміни до Порядку організації діяльності та забезпечення функціонування центрів життєстійкості, затвердженого постановою КМУ від 23.01.2024 № 83. Зокрема, документ доповнено такими положеннями:

• Після припинення або скасування правового режиму воєнного стану місцеві органи влади та інші суб’єкти господарювання утримують пункти незламності в готовності до розгортання та використання в разі виникнення надзвичайних ситуацій, зокрема пов’язаних із припиненням (порушенням) роботи систем централізованого водопостачання, водовідведення, електро-, газо- і теплопостачання та всіх видів електронних комунікаційних послуг.
• Місцеві органи влади, якими організовано розгортання та функціонування стаціонарних і мобільних пунктів незламності після припинення або скасування правового режиму воєнного стану, забезпечують збереження комплектації пунктів незламності відповідно до наведеного Примірного переліку.

Постанова від 29.03.2024 № 355 «Деякі питання функціонування загальнодержавної автоматизованої системи централізованого оповіщення про загрозу виникнення або виникнення надзвичайних ситуацій»

Затверджено Положення про загальнодержавну автоматизовану систему централізованого оповіщення про загрозу виникнення або виникнення надзвичайних ситуацій. Суб’єктами загальнодержавної автоматизованої системи централізованого оповіщення є:

– ДСНС;

– оперативно-чергова служба на пункті управління ДСНС (основному, запасному та резервному);

– оперативно-чергові (чергові, диспетчерські) служби центральних органів виконавчої влади, що створюють функціональні підсистеми єдиної державної системи цивільного захисту;

– оперативно-чергові служби пунктів управління (основного, запасного) місцевих органів влади (військових адміністрацій);

– оперативно-диспетчерські служби територіальних органів ДСНС.

Матеріально-технічне і фінансове забезпечення функціонування та розвитку автоматизованої системи здійснюється за рахунок та в межах видатків, передбачених для ДСНС у державному бюджеті, міжнародної технічної та фінансової допомоги, а також інших джерел, не заборонених законодавством.

Постанова від 29.03.2024 № 356 «Про внесення змін до Порядку надання відпустки при народженні дитини»

Віднині право на відпустку при народженні дитини матимуть:

• батько дитини, який не перебуває в зареєстрованому шлюбі з матір’ю дитини, за умови, що вони спільно проживають, пов’язані спільним побутом, мають взаємні права та обов’язки, що підтверджується письмовою заявою матері дитини та свідоцтвом про народження дитини, в якому зазначена відповідна інформація про батька дитини;
• баба або дід, або інший повнолітній родич дитини, які фактично здійснюють догляд за дитиною, мати (батько) якої є одинокою матір’ю (одиноким батьком), на підставі письмової заяви одинокої матері (одинокого батька) дитини.

Під час подання ними письмової заяви про надання відпустки вони повинні пред’явити свідоцтво про народження дитини, у якому зазначена відповідна інформація про батька дитини, та письмову заяву матері дитини про те, що вони з батьком дитини спільно проживають, пов’язані спільним побутом, мають взаємні права та обов’язки.

Постанова від 29.03.2024 № 359 «Про затвердження Порядку ведення Єдиного державного реєстру нормативно-правових актів, доступу до нього та користування ним»

Порядок розроблено на підставі ст. 56 ЗУ «Про правотворчу діяльність» і визначає механізм формування і ведення Єдиного державного реєстру нормативно-правових актів (далі – Реєстр), доступу до нього та користування ним, його інформаційного наповнення, перелік даних, що вносяться до Реєстру. Власником Реєстру є держава в особі держателя Реєстру – Мін’юсту.

До Реєстру включаються:

1. закони, постанови Верховної Ради України, укази Президента України, постанови КМУ, нормативно-правові акти Національного банку;
2. підзаконні нормативно-правові акти, прийняті (видані) суб’єктами правотворчої діяльності, необхідність державної реєстрації яких передбачена законодавством;
3. інші нормативно-правові акти, необхідність включення до Реєстру яких передбачена законом.

Інформація з Реєстру є відкритою, загальнодоступною (крім інформації з обмеженим доступом) та публічною інформацією у формі відкритих даних, що надається безоплатно, і підлягає оприлюдненню на офіційному вебсайті держателя Реєстру та Єдиному державному вебпорталі відкритих даних.

Доступ до Реєстру є вільним, безоплатним та здійснюється через вебпортал Реєстру шляхом пошуку, перегляду, друку реєстраційних карток нормативно-правових актів, текстів нормативно-правових актів та консолідованих текстів нормативно-правових актів.

За одержання паперових копій текстів нормативно-правових актів з Реєстру справляється плата відповідно до граничних норм витрат на копіювання або друк документів, що надаються за запитом на інформацію.

► Постанова набирає чинності одночасно з введенням в дію ЗУ «Про правотворчу діяльність» (не набув чинності).

Постанова від 29.03.2024 № 364 «Про затвердження Порядку розроблення нормативів гранично допустимого скидання забруднюючих речовин у системи централізованого водовідведення та переліку забруднюючих речовин, скидання яких у системи централізованого водовідведення нормується»

Порядок установлює вимоги до розроблення нормативів гранично допустимого скидання забруднюючих речовин у системи централізованого водовідведення, які можуть бути наявні у складі стічних вод, що надходять до очисних споруд систем централізованого водовідведення.

До Переліку забруднюючих речовин, скидання яких у системи централізованого водовідведення нормується, входять: органічні та хімічні речовини; завислі речовини та речовини, що спливають; азот; фосфор; нафта та нафтопродукти; жири рослинні та тваринні; хлориди; сульфати; біологічно жорсткі синтетичні поверхнево-активні речовини; залізо.

У додатку до Порядку наведено Показники максимальної концентрації забруднюючих речовин у стічних водах, що можуть надходити до очисних споруд систем централізованого водовідведення. Зокрема, максимальна концентрація завислих речовин та речовин, що спливають, становить 443 мг на 1 куб. дециметр.

Постанова від 29.03.2024 № 345 «Про реалізацію експериментального проекту щодо проведення державної реєстрації шлюбу в електронній формі»

Учасниками експериментального проекту є:

1. чоловіки та жінки, які виявили намір зареєструвати шлюб відповідно до Порядку, затвердженого цією постановою, є громадянами України, на день державної реєстрації шлюбу досягли 18 років, мають реєстраційний номер облікової картки платника податків та паспорт громадянина України або паспорт громадянина України для виїзду за кордон, оформлений засобами Єдиного державного демографічного реєстру;
2. відділ державної реєстрації актів цивільного стану, визначений Міністерством юстиції для проведення державної реєстрації шлюбу в електронній формі.

Координаторами експериментального проекту є Міністерство цифрової трансформації та Міністерство юстиції.

Державна реєстрація шлюбу в електронній формі (послуга «Шлюб онлайн») включає проведення державної реєстрації шлюбу, організацію та проведення індивідуального обряду державної реєстрації шлюбу в електронній формі, доставку та вручення свідоцтва про державну реєстрацію шлюбу.

Для державної реєстрації шлюбу в електронній формі заявникам необхідно установити мобільний додаток Порталу Дія (Дія) на електронному носії, критерії якого підтримують його використання, і обрати відповідну послугу, пройти електронну ідентифікацію та автентифікацію з використанням інтегрованої системи електронної ідентифікації, електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, та/або інших засобів електронної ідентифікації, що мають високий або середній рівень довіри, та сформувати заяву про державну реєстрацію шлюбу в електронній формі (далі – заява) засобами мобільного додатка Порталу Дія (Дія) у формі, придатній для сприйняття її змісту.

Дата та час проведення державної реєстрації шлюбу в електронній формі пропонуються в мобільному додатку Порталу Дія (Дія) і обираються заявником, що ініціює формування заяви, та вважаються підтвердженими другим із заявників під час внесення відомостей про себе у заяві.

Дата проведення державної реєстрації шлюбу в електронній формі не може бути обраною раніше ніж через п’ять календарних днів з моменту вибору дати проведення державної реєстрації шлюбу в електронній формі.

Заявники можуть у будь-який час до проведення державної реєстрації шлюбу в електронній формі скасувати засобами мобільного додатка Порталу Дія (Дія) її проведення.

Державна реєстрація шлюбу в електронній формі та індивідуальний обряд такої реєстрації проводяться засобами Порталу Дія шляхом участі у відеоконференції заявників та працівника відділу державної реєстрації актів цивільного стану в режимі реального часу та перегляду відеоконференції іншими особами, яким заявниками надано інформацію про спосіб підключення до відеоконференції.

Відеоконференція проводиться з використанням засобів Порталу Дія за умови проходження заявниками електронної ідентифікації та автентифікації з використанням віддалених кваліфікованих електронних підписів «Дія. Підпис» («Дія ID»).

Після проведення державної реєстрації шлюбу відділом державної реєстрації актів цивільного стану забезпечується доставка та вручення свідоцтва про шлюб кожному з подружжя.

Постанова від 02.04.2024 № 370 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 3 листопада 2021 р. № 1268»

Внесено зміни до постанови КМУ від 03.11.2021 № 1268 «Питання організації реабілітації у сфері охорони здоров’я».

Реабілітаційна допомога може надаватися із застосуванням телереабілітації шляхом телеконсультування (телевідеоконсультування) разом з обстеженням, телереабілітаційних зборів мультидисциплінарної реабілітаційної команди, телеметрії, моніторингу показників здоров’я людини, контролю виконання індивідуального реабілітаційного плану чи дотримання рекомендацій фахівців з реабілітації та освіти пацієнта, дистанційної супервізії та в інших формах, що не суперечать законодавству (у разі технічної можливості). Рішення про надання реабілітаційної допомоги із застосуванням методів та засобів телемедицини приймає фахівець з реабілітації.

Відтепер надавачі реабілітаційної допомоги, які одержали ліцензію на провадження господарської діяльності з медичної практики, що передбачає право здійснення реабілітації у сфері охорони здоров’я, здійснюють інформування пацієнтів про доступні реабілітаційні послуги та умови їх отримання шляхом розміщення таких відомостей у доступному для пацієнтів місці, на вебсайтах (вебсторінках) (за наявності), а також шляхом індивідуального консультування пацієнтів.

Постанова від 02.04.2024 № 371 «Про затвердження Порядку використання (залучення) особового складу, ресурсів та засобів сил безпеки і сил оборони, забезпечення заходів безпеки, медичного забезпечення під час здійснення заходів військово-патріотичного виховання»

Використання ресурсів та засобів сил безпеки і сил оборони під час здійснення заходів військово-патріотичного виховання – узгоджена діяльність суб’єктів відносин у сфері військово-патріотичного виховання з організації та здійснення транспортування, застосування, зберігання, витрачання та списання військового майна, підготовки та експлуатації об’єктів військової і цивільної інфраструктури в інтересах здійснення заходів у сфері утвердження української національної та громадянської ідентичності за напрямом військово-патріотичного виховання.

Планування використання (залучення) особового складу, ресурсів та засобів сил безпеки і сил оборони під час здійснення заходів військово-патріотичного виховання здійснюється в рамках загального планування територіальною обороною в межах відповідної зони (району) територіальної оборони та оформляється як окремий розділ/додаток до планувальних документів. Деталізація використання (залучення) особового складу, ресурсів та засобів сил безпеки і сил оборони під час здійснення заходів військово-патріотичного виховання уточняється та узгоджується відповідними суб’єктами здійснення заходів військово-патріотичного виховання під час безпосереднього (цільового) планування конкретних заходів.

Залучення особового складу та використання ресурсів та засобів сил безпеки і сил оборони під час здійснення міжнародних та всеукраїнських заходів військово-патріотичного виховання здійснюється на підставі відповідного запиту, сформованого Мінмолодьспортом, МОН, узгодженого з Командуванням Сил територіальної оборони Збройних Сил, за рішенням Головнокомандувача Збройних Сил та/або відповідних керівників органів управління сил безпеки і сил оборони.

Відповідальність за дотримання заходів безпеки під час здійснення заходів військово-патріотичного виховання покладається на співорганізаторів.

Постанова від 02.04.2024 № 372 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 29 червня 2021 р. № 677»

Внесено зміни до постанови КМУ від 29.06.2021 № 677 «Деякі питання формування та використання сертифіката, що підтверджує вакцинацію від гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, негативний результат тестування або одужання особи від зазначеної хвороби».

Постановою № 677 було запроваджено з урахуванням рекомендацій Європейської Комісії 2021/472 від 17.03.2021 сертифікат, що підтверджує вакцинацію від гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, негативний результат тестування або одужання особи від зазначеної хвороби (далі – COVID-сертифікат), а також Порядок формування та використання COVID-сертифіката (далі – Порядок).

Порядок доповнено визначенням терміна «глобальна мережа сертифікації цифрової охорони здоров’я ВООЗ» (WHO’s Global Digital Health Certification Network) (далі – глобальна мережа ВООЗ) – довірча мережа, яка створена та функціонує на базі електронної інтероперабельної системи під управлінням ВООЗ для забезпечення функціонування довірених документів у сфері охорони здоров’я між державами, що приєдналися до цієї мережі, та до якої Україна приєдналася відповідно до рекомендації Ради ЄС 2023/1339 від 27 червня 2023 р. щодо приєднання до глобальної мережі сертифікації цифрової охорони здоров’я, створеної Всесвітньою організацією охорони здоров’я, та щодо тимчасових заходів для полегшення міжнародних поїздок у зв’язку із закінченням строку дії Регламенту ЄС 2021/953 Європейського Парламенту та Ради від 14 червня 2021 року.

Зазначені в Порядку слова «держав – членів довірчої мережі ЄС» в усіх відмінках доповнено словами «та держав, що приєдналися до глобальної мережі ВООЗ» у відповідному відмінку, а слова «довірча мережа ЄС» в усіх відмінках доповнено словами «та глобальна мережа ВООЗ» у відповідному відмінку.

Постанова від 02.04.2024 № 375 «Про внесення змін до Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги за шкоду життю та здоров’ю, завдану працівникам об’єктів критичної інфраструктури, державним службовцям, посадовим особам місцевого самоврядування внаслідок військової агресії Російської Федерації проти України»

Право на призначення і виплату одноразової грошової допомоги за шкоду життю та здоров’ю (далі – одноразова допомога) мають особи з числа працівників об’єктів критичної інфраструктури, державних службовців, посадових осіб місцевого самоврядування, які стали особами з інвалідністю у зв’язку з пораненням, каліцтвом, контузією або внаслідок захворювання, пов’язаних з виконанням посадових (службових, професійних) обов’язків у період військової агресії російської федерації проти України в районах проведення після 24 лютого 2022 року воєнних (бойових) дій або в районах, що піддавалися після цієї дати бомбардуванням, авіаударам та іншим збройним нападам

Така особа на випадок своєї загибелі (смерті) у письмовій довільній формі складає особисте розпорядження про виплату одноразової допомоги особі (особам) за її вибором, визначивши розмір частки таких осіб у відсотках. Особа має право в будь-який час скасувати особисте розпорядження або скласти нове. Кожне нове особисте розпорядження скасовує дійсність попереднього. Справжність підпису на особистому розпорядженні засвідчує командир / керівник підрозділу / керівник органу, в якому особа служить/працює, або нотаріус.

Оригінал особистого розпорядження протягом трьох робочих днів передається командиру / керівнику підрозділу / керівнику органу, в якому зазначені вище особи служать/працюють, для зберігання в її особовій справі. Заборонено розголошувати зміст особистого розпорядження до встановлення факту загибелі (смерті) особи, яка його склала.

Незалежно від змісту особистого розпорядження малолітні, неповнолітні, повнолітні непрацездатні діти, непрацездатна вдова (непрацездатний вдівець), непрацездатні батьки загиблої (померлої) особи мають право на призначення і виплату одноразової грошової допомоги в розмірі 50% частки, яка належала б кожному з них у разі призначення і виплати такої допомоги за відсутності особистого розпорядження.

Відмова від отримання одноразової грошової допомоги від імені малолітніх, неповнолітніх дітей загиблої (померлої) особи, а також недієздатних осіб та осіб, цивільна дієздатність яких обмежена, які мають право на призначення та отримання одноразової допомоги, не допускається.

У разі коли один з отримувачів відмовився від призначення і виплати одноразової допомоги або не реалізував своє право на її призначення і виплату, належна йому частка одноразової грошової допомоги за шкоду життю та здоров’ю розподіляється в рівних частках між іншими особами, які мають право на її призначення і виплату.

Для призначення і виплати одноразової допомоги до Заяви потрібно надати 18 форм документів та відомостей. Зокрема, однією з підстав виплати одноразової допомоги є Акт (копія нотаріально засвідченого Акта) розслідування нещасного випадку за формою Н-1 (додаток 11 або додаток 11-1 до Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві, затвердженого постановою КМУ від 17.04.2019 № 337). Крім того, потребується підтвердження факту віднесення об’єкта інфраструктури, до якого причетна потерпіла особа, до об’єкта критичної інфраструктури.

Призначення і виплата одноразової допомоги особі, а у разі її загибелі (смерті) – членам її сім’ї, не здійснюються:

1) якщо загибель (смерть), поранення, каліцтво, контузія, захворювання, які призвели до інвалідності, є наслідком:

• вчинення особою кримінального або адміністративного правопорушення;
• алкогольного, наркотичного чи токсичного сп’яніння;
• навмисного спричинення собі тілесного ушкодження, іншої шкоди своєму здоров’ю або самогубства (крім випадку доведення до самогубства, встановленого судом);

2) у разі подання завідомо неправдивих відомостей для призначення і виплати одноразової грошової допомоги за шкоду життю та здоров’ю.

Розміри одноразової грошової допомоги за шкоду життю та здоров’ю (ст. 2 ЗУ «Про одноразову грошову допомогу за шкоду життю та здоров’ю, завдану працівникам об’єктів критичної інфраструктури, державним службовцям, посадовим особам місцевого самоврядування внаслідок військової агресії Російської Федерації проти України»);

1. особам з інвалідністю I групи – 800 тис. грн;
2. особам з інвалідністю II групи – 500 тис. грн;
3. особам з інвалідністю III групи – 200 тис. грн;
4. у разі загибелі (смерті) – 1 млн грн.

Одноразова грошова допомога виплачується за рахунок та в межах коштів державного бюджету, передбачених для її виплати. Відшкодування витрат державного бюджету на виплату такої одноразової грошової допомоги здійснюється за рахунок стягнення цієї суми з держави-агресора відповідно до принципів і норм міжнародного права

Постанова від 02.04.2024 № 378 «Про затвердження Порядку очищення стічних вод перед скиданням в уразливих зонах»

Вимоги Порядку поширюються на суб’єктів господарювання, що провадять господарську діяльність у сфері централізованого водовідведення та/або очищення стічних вод населених пунктів і скидають очищені стічні води в уразливих зонах, та органи місцевого самоврядування, що здійснюють регулювання, нагляд і контроль за використанням і охороною вод та відтворенням водних ресурсів, за якістю послуг з водовідведення і станом водовідведення, обслуговуванням локальних очисних споруд, а також на підприємства всіх форм власності, що скидають стічні води, які утворилися в процесі їх діяльності, безпосередньо до масивів поверхневих та прибережних вод або окремої частини внутрішніх морських вод, що визначені уразливими зонами.

У разі відсутності системи централізованого водовідведення в населених пунктах з популяційним еквівалентом, що менший ніж 2000, повинні використовуватися системи нецентралізованого водовідведення, які забезпечують нормативне очищення стічних вод.

Очищення стічних вод, скидання яких здійснюється в уразливі зони, в населених пунктах з популяційним еквівалентом від 2000 до 10 000 повинно включати стадію механічного очищення, у разі застосування якої біохімічне споживання кисню протягом п’яти діб у вихідних стічних водах перед скиданням зменшено щонайменше на 20%, а кількість суспендованих частинок твердих речовин зменшено щонайменше на 50% порівняно з їх кількістю в стічних водах, що надходять для очищення.

Додаток до Порядку містить Перелік обладнання, споруд та технологій, застосування яких рекомендується під час очищення стічних вод до рівня, дозволеного для скидання в уразливі зони.

Уразлива зона – масив поверхневих вод та внутрішні морські води, які зазнають впливу внаслідок скидання стічних вод та в яких спостерігається евтрофікація або які можуть бути евтрофіковані у разі невжиття запобіжних заходів. Перелік уразливих зон підлягає перегляду не рідше одного разу на чотири роки (ст. 1 ЗУ «Про водовідведення та очищення стічних вод»).

Розпорядження від 02.04.2024 № 292-р «Про оптимізацію діяльності міжрегіональних територіальних органів Державної регуляторної служби»

Погоджено пропозицію Державної регуляторної служби щодо утворення міжрегіональних територіальних органів Державної регуляторної служби як структурних підрозділів апарату Служби, реорганізувавши шляхом об’єднання відповідних міжрегіональних територіальних органів зазначеної Служби.

Відповідно, утворюються міжрегіональні територіальні органи Державної регуляторної служби (ДРС):

• Західний міжрегіональний сектор ДРС (реорганізовуються: Західний міжрегіональний відділ ДРС (Волинська, Закарпатська, Львівська, Івано-Франківська області), Центрально-Західний міжрегіональний відділ ДРС (Тернопільська, Чернівецька, Рівненська, Хмельницька області);
• Центральний міжрегіональний сектор ДРС (реорганізовуються: Центральний міжрегіональний відділ ДРС (м. Київ, Київська, Черкаська, Чернігівська, Житомирська, Вінницька області), Дніпровський міжрегіональний відділ ДРС (Кіровоградська область);
• Південний міжрегіональний сектор ДРС (реорганізовуються: Південний міжрегіональний відділ ДРС (Одеська, Миколаївська, Херсонська області, Автономна Республіка Крим), Дніпровський міжрегіональний відділ ДРС (Запорізька область);
• Східний міжрегіональний сектор ДРС (реорганізовуються: Східний міжрегіональний відділ ДРС (Харківська, Сумська, Полтавська, Донецька, Луганська області), Дніпровський міжрегіональний відділ ДРС (Дніпропетровська область).

Розпорядження від 13.04.2024 № 320-р «Про схвалення Концепції Державної цільової науково-технічної програми з використання технологій штучного інтелекту в пріоритетних галузях економіки на період до 2026 року»

Метою Програми є визначення напрямів і завдань розвитку технологій штучного інтелекту (далі – ШІ) та впровадження механізмів державної підтримки, спрямованої на створення сприятливих умов для розвитку інноваційних технологій з використанням технологій ШІ в пріоритетних галузях економіки, що сприятиме підвищенню економічного потенціалу України та зміцненню позицій держави на світовому ринку.

Використання технологій ШІ в пріоритетних галузях економіки як важливої складової технологічного підходу «Індустрія 4.0» дасть змогу підвищити ефективність прийняття рішень шляхом автоматизованої обробки різноманітної інформації та виявлення нових інформаційних шаблонів і тенденцій.

Концепцією розвитку штучного інтелекту в Україні, схваленою розпорядженням КМУ від 02.12.2020 № 1556, визначаються мета, принципи та завдання розвитку технологій ШІ в Україні як одного з пріоритетних напрямів у сфері науково-технологічних досліджень.

Пріоритетними сферами, в яких виконуються завдання державної політики щодо розвитку галузі ШІ, є освіта та професійне навчання, наука, економіка, кібербезпека, інформаційна безпека, оборона, публічне управління, правове регулювання та етика, правосуддя.

Пріоритетними галузями економіки, в яких використовуються технології ШІ, є: машинобудівна галузь; хімічна та нафтохімічна галузь; вугільна промисловість; оборонна промисловість; ядерна промисловість; наукова та науково-технічна діяльність; сільське господарство; охорона здоров’я.

Використання технологій ШІ в пріоритетних галузях економіки пов’язане з необхідністю зміни виробничих процесів, насамперед процесу ухвалення рішень на різних рівнях державного управління.

Основними проблемами використання технологій ШІ в пріоритетних галузях економіки є: недосконалість ідентифікації технологій ШІ з урахуванням потреб і вимог пріоритетних галузей економіки; відсутність критеріїв проведення оцінки результатів і загроз використання технологій ШІ в пріоритетних галузях економіки; відсутність стандартизації вимог до технологій ШІ, що використовуються в пріоритетних галузях економіки; недосконалість розподілу обов’язків користувачів технологій ШІ в пріоритетних галузях економіки; недосконалість критеріїв попередньої перевірки відповідності технологій ШІ вимогам до послуг, які повинні надаватися ШІ у пріоритетних галузях економіки; недосконалість механізму здійснення контролю за використанням технологій ШІ; відсутність концептуальних засад реалізації державної політики щодо розвитку галузі ШІ в пріоритетних галузях економіки.

Використання технологій ШІ в пріоритетних галузях економіки сприятиме створенню нових робочих місць для фахівців з впровадження та використання ШІ.

МІНІСТЕРСТВО ЗАХИСТУ ДОВКІЛЛЯ ТА ПРИРОДНИХ РЕСУРСІВ УКРАЇНИ

Наказ від 28.02.2024 № 212 «Про затвердження Порядку та умов страхування ризиків при промисловій розробці родовищ нафти і газу»

Об’єктом договору страхування відповідальності (далі – Договір) є відповідальність за заподіяну страхувальником шкоду навколишньому природному середовищу у зв’язку з аварією чи технічними неполадками при розробці нафтогазового родовища, а також державному майну, що було надане в користування, протягом строку промислової розробки родовищ нафти і газу. Договір укладається в письмовій формі строком не менше ніж на один рік.

Страховим випадком є передбачена умовами Договору подія, ризик виникнення якої застрахований, та внаслідок якої виникає обов’язок страховика здійснити страхову виплату, а саме заподіяння шкоди, відповідальність за відшкодування якої несе страхувальник, навколишньому природному середовищу у зв’язку з аварією чи технічними неполадками та/або державному майну, що було надане в користування, протягом строку промислової розробки родовищ нафти і газу, за умови, що подія, яка призвела до заподіяння такої шкоди, сталася в період дії договору страхування відповідальності та встановлено причинно-наслідковий зв’язок між заподіянням такої шкоди та діяльністю страхувальника з промислової розробки родовищ нафти і газу.

Розміри страхових виплат:

• за заподіяння шкоди навколишньому природному середовищу внаслідок аварії чи технічних неполадок – у розмірі, визначеному на підставі умов договору страхування відповідальності, але не більше ніж 50% розміру страхової суми за Договором;
• за заподіяння шкоди державному майну, що було надане в користування, протягом строку промислової розробки родовищ нафти і газу – у розмірі, визначеному на підставі умов договору страхування відповідальності, але не більше ніж 50% розміру страхової суми за Договором.

Сума страхової виплати не повинна перевищувати розміру прямого збитку, якого зазнала потерпіла третя особа.

Не визнаються страховими випадками події, що сталися внаслідок:

• війни, збройної агресії, бойових дій, страйку, масових заворушень, терористичного акту та диверсії;
• впливу іонізуючого випромінювання та радіаційного впливу;
• наявності дефектів майна, відомих або таких, що мали бути відомі страхувальнику на момент укладення договору страхування відповідальності та про які не було повідомлено страховику під час укладення зазначеного договору;
• псування предметів, що використовуються в технологічному процесі, яке мало бути, але не було враховане під час їх використання та про яке не було повідомлено страховику під час укладення договору страхування відповідальності;
• самозапалення та інших природних властивостей окремих предметів, які мали бути, але не були враховані під час їх використання та про які не було повідомлено страховику під час укладення договору страхування відповідальності;
• стихійного лиха;
• самовільного користування надрами;
• проведення робіт без затвердженої в установленому законодавством порядку технічної документації або з порушенням її вимог;
• порушення умов та правил діяльності, що передбачені відповідним спеціальним дозволом на користування нафтогазоносними надрами та угодою про умови користування родовищем нафти і газу, норм безпеки.

Тобто порушення норм безпеки під час розробки родовищ нафти і газу не входить до сфери Договору.

МІНІСТЕРСТВО РОЗВИТКУ ГРОМАД, ТЕРИТОРІЙ ТА ІНФРАСТРУКТУРИ УКРАЇНИ

Наказ від 19.01.2024 № 50 «Про затвердження уніфікованої форми акта, що складається за результатами проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) за додержанням ліцензіатом Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з перевезення пасажирів, небезпечних вантажів та небезпечних відходів повітряним транспортом, та інших форм розпорядчих документів»

Наказом затверджено форми:

• акта, складеного за результатами проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) за додержанням ліцензіатом Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з перевезення пасажирів, небезпечних вантажів та небезпечних відходів повітряним транспортом;
• акта про повторне порушення ліцензіатом Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з перевезення пасажирів, небезпечних вантажів та небезпечних відходів повітряним транспортом;
• акта про виявлення недостовірних даних у документах, поданих здобувачем ліцензії разом із заявою про отримання ліцензії;
• акта про невиконання розпорядження про усунення порушень Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з перевезення пасажирів, небезпечних вантажів та небезпечних відходів повітряним транспортом;
• акта про відмову ліцензіата в проведенні планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) за додержанням ліцензіатом Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з перевезення пасажирів, небезпечних вантажів та небезпечних відходів повітряним транспортом;
• акта про документальне підтвердження встановлення контролю за діяльністю ліцензіата у значенні, наведеному у ст. 1 ЗУ «Про захист економічної конкуренції», резидентами держав, що здійснюють збройну агресію проти України, у значенні, наведеному у ст. 1 ЗУ «Про оборону України»;
• акта про неусунення ліцензіатом протягом строку повного або часткового зупинення дії ліцензії підстав, що стали причиною для її повного або часткового зупинення;
• акта про ненадання органу ліцензування ліцензіатом документів, інформації про предмет перевірки на письмову вимогу посадових осіб органу ліцензування під час перевірки;
• розпорядження про усунення порушень Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з перевезення пасажирів, небезпечних вантажів та небезпечних відходів повітряним транспортом;
• повідомлення про проведення планового заходу державного нагляду (контролю) за додержанням ліцензіатом Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з перевезення пасажирів, небезпечних вантажів та небезпечних відходів повітряним транспортом;
• посвідчення на проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) за додержанням ліцензіатом Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з перевезення пасажирів, небезпечних вантажів та небезпечних відходів повітряним транспортом.

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ

Наказ від 15.01.2024 № 77 «Про внесення змін до наказу Міністерства охорони здоров’я України від 17 вересня 2022 року № 1695 та затвердження Змін до Порядку надання медичної допомоги із застосуванням телемедицини, реабілітаційної допомоги із застосуванням телереабілітації на період дії воєнного стану в Україні або окремих її місцевостях»

Внесено зміни до Порядку надання медичної допомоги із застосуванням телемедицини, реабілітаційної допомоги із застосуванням телереабілітації на період дії воєнного стану в Україні або окремих її місцевостях», затвердженого наказом МОЗ України від 17.09.2022 № 1695. Заголовок документа змінено на «Порядок надання медичної та/або реабілітаційної допомоги із застосуванням телемедицини на період дії воєнного стану в Україні або окремих її місцевостях».

Порядок стосується закладів охорони здоров’я, які одержали в установленому законом порядку ліцензію на провадження господарської діяльності з медичної практики, забезпечені засобами телемедицини, відповідними медичними працівниками та/або фахівцями з реабілітації. Для організації надання медичної та/або реабілітаційної допомоги із застосуванням телемедицини заклади охорони здоров’я визначають відповідальних осіб, які здійснюють збір та формування необхідної інформації, для використання засобів телемедицини, в тому числі телемедичних платформ (систем) та надають доступ до цих платформ медичним працівникам та/або фахівцям з реабілітації.

Документ застосовують на період дії воєнного стану, про кожен випадок надання такої допомоги лікар (інший медичний працівник) і фахівець з реабілітації робить медичний запис про медичний огляд, надання консультації або лікування відповідно до Порядку ведення Реєстру медичних записів, записів про направлення та рецептів в електронній системі охорони здоров’я, затвердженого наказом МОЗ України від 28.02.2020 № 587.

Надання медичної та/або реабілітаційної допомоги здійснюється відповідно до режиму роботи надавача таких послуг та визначених годин прийому пацієнтів (окрім екстреної медичної допомоги) шляхом обміну персональними даними, медичною інформацією, медичними діагностичними даними в електронній формі між медичним працівником та/або фахівцем з реабілітації і пацієнтом або між медичними працівниками та/або фахівцями з реабілітації. Після проведення телеконсультацій лікар та/або фахівець з реабілітації надає рекомендації щодо лікування/реабілітації та/або призначає додаткове обстеження за потребою.

У разі виникнення невідкладного стану під час телемедичної взаємодії, при гострому розладі фізичного чи психічного здоров’я пацієнта, внаслідок якого пацієнт потребує екстреної або спеціалізованої медичної допомоги, медичний працівник та/або фахівець з реабілітації викликає бригаду екстреної (швидкої) медичної допомоги за наявності відповідної технічної можливості.