ШАНОВНІ ЧИТАЧІ!

Очікування трансформацій у країні, зокрема й у сфері безпеки праці, невиправдано затягнулося. Перший рік роботи нового президента не дав суспільству переконливих сигналів щодо непогрішності та незворотності важливих реформ у державі. Хочеться говорити про реальну позитивну динаміку, успішні проєкти, активну підтримку та мобілізацію громадських інституцій для втілення в життя декларованих передвиборних обіцянок щодо змін.

Нашу увагу привернули дві події, які дехто з колег пафосно поспішив назвати унікальними. З огляду на те, що велике бачиться здалека, будемо на це сподіватися.

Перша подія: Держпраці запровадила єдиний онлайн-реєстр декларацій про виконання робіт / експлуатацію обладнання підвищеної небезпеки. Пілотний проєкт уже реалізується у трьох областях України. Як стверджують у службі, це черговий, але не останній крок до прозорості й ефективності її роботи…

Друга (у цьому ж контексті) – відкрите онлайн-обговорення найбільш злободенних питань: про дозволи та декларації і необхідність внесення змін до постанови КМУ № 1107. Дискусію організував активний суб’єкт працеохоронної діяльності – Європейське співтовариство з охорони праці (ESOSH) із залученням фахівців Держпраці. До вебінару приєдналися службовці територіальних структур наглядового органу, небайдужі та досвідчені фахівці з охорони праці, які скористалися можливістю висловити накопичене невдоволення та розчарування щодо чинної практики. Спільнота визнала знаменним сам факт згоди представників служби на відкритий діалог із суб’єктами господарювання в умовах зростання напруження у відносинах, що викликане непорозуміннями у тлумаченні вимог законодавства. Це вселяє надію…

А поки що бізнес зазнає труднощів, що зумовлені суб’єктивними підходами наглядовців до питань, які могли би бути вирішені без додаткових затрат. Зокрема, це стосується запровадженого в межах дерегуляції декларування, а саме: до якого територіального органу подавати декларацію – за місцем юридичної чи фактичної адреси підприємства? Як указувати місце виконання робіт підвищеної небезпеки, якщо воно постійно змінюється? І найболючіше: на яких підставах органи Держпраці не приймають декларацію, якщо її повернення чи відмова у прийнятті не передбачені постановою КМУ? Відомо немало випадків необґрунтованого повернення декларацій суб’єктів господарювання. Підтвердження цього – заявлені сумнівні рекорди 20-разових(!!!) безуспішних спроб декларування.

За підсумками дискусії, зважаючи на обмежені для прийняття конкретних рішень повноваження посадових осіб, які брали в ній участь, усе ж вдалося публічно засвідчити таке: декларації не можуть бути повернуті на доопрацювання, якщо вони відповідають установленим вимогам; декларації та дозволи діють на всій території України; місцем знаходження об’єкта декларування може бути і фактична, і юридична адреси; добровільний аудит з ОП може бути і зовнішнім, і внутрішнім, а його відсутність не є підставою для «повернення на доопрацювання». Водночас згідно зі ст. 13 Закону України «Про охорону праці» роботодавець зобов’язаний проводити аудити з охорони праці.

Дотримуватися букви закону та відстоювати свої права – такою була порада чиновників. По-перше, бути уважними і заповнювати декларацію відповідно до нормативного акта. По-друге, бути наполегливими у відстоюванні свого права здійснювати діяльність на підставі поданої декларації.

Насамкінець усі підтримали ідею продовжити активну спільну роботу щодо подальшого доопрацювання постанови КМУ № 1107. Докладніше відповіді та коментарі до численних запитань онлайн-зустрічі читайте в наступних номерах журналу.

Головний редактор Дмитро Матвійчук

president banner1 banner4 banner3 banner2 banner5