Шановні читачі!
Обмеження, спричинені карантинними заходами, а також песимістичні прогнози експертів щодо розвитку економіки у найближчій перспективі не стали критичною перепоною для поступального розвитку працеохоронної сфери.
У травні з’явилися два проєкти документів: Методика проведення роботодавцем заходів з безпеки та гігієни праці на основі ризикоорієнтованого підходу і Типове положення про систему управління безпекою праці та здоров’я працівників. Хоча й із запізненням, усе ж ці проєкти продовжують курс України на інтеграцію у європейське бізнес-середовище через упровадження вимог директив ЄС у сфері безпеки праці та здоров’я працівників. Головна вимога до держави та роботодавців – створення безпечних умов праці на основі керування ризиками небезпек на робочих місцях. Це означає законодавче закріплення обов’язку роботодавця передбачати заходи із запобігання виникненню небезпечних подій для зниження втрат життя та здоров’я працівників, а не з ліквідації їх наслідків.
Зазначені вище документи, а також проєкт закону «Про безпеку праці та здоров’я працівників», над змістом якого працюють соціальні партнери й експерти та який обіцяють оприлюднити найближчим часом, стануть тими трьома китами, на яких розбудовуватиметься сучасна модель працеохоронного законодавства України. В її основі – ризикоорієнтоване мислення всіх учасників виробничого процесу: роботодавців, наглядових органів, лінійних керівників, спеціалістів і працівників. Очевидно, що це завдання не з легких, але якщо ми дійсно прагнемо змін, то формувати таке мислення потрібно спочатку в керівників вищої ланки.
Місія держави – встановити мінімальні вимоги до безпеки. А саме – зобов’язати роботодавців оцінювати та керувати ризиками небезпек на робочих місцях. Такі вимоги й обов’язки для власників бізнесу вже відображені у проєкті закону. Водночас право роботодавців – обирати інструменти і методи, уживати заходів, які дають змогу зробити це максимально результативно й ефективно для запобігання втратам життя та здоров’я працівників на робочих місцях. Цьому слугуватимуть згадані вище Методика і Типове положення.
У кожного з нас нині є нагода долучитися до розробки цих документів і зробити їх досконалими й зручними у роботі з урахуванням практичного досвіду країн ЄС та міжнародних практик.
Редакція відкриває на сторінках журналу і в соціальних мережах дискусію щодо нових проєктів із залученням експертів. Запрошуємо до участі всіх небайдужих. На сторінках видання будемо ознайомлювати вас з аналізом аналогічних національних документів інших держав, які нещодавно запровадили керування ризиками небезпек на робочих місцях.
Журнал був і залишається лідером у сфері безпеки праці в Україні. Сподіваюсь на вашу подальшу активну підтримку наших починань. Колектив редакції, як і впродовж минулих 25 років, буде вдосконалювати інформаційне забезпечення діяльності фахівців з безпеки праці, роботодавців, профспілкових активістів, наглядовців, висвітлюючи актуальні теми, практичний досвід і нагальні проблеми.
Ми входимо в надзвичайно важливий період змін, коли своєчасні порада, знання, консультація допоможуть уникнути помилок і невиправданих втрат. Журнал «Охорона праці» – вам у поміч!
Головний редактор Дмитро Матвійчук
