Колесник Сергій

Херсон завжди наш

04.01.2023

Зі звільненням Херсона від рашистів набагато більше, ніж зазвичай, додалося роботи службам охорони праці підприємств.

Тільки-но Херсон звільнили від окупантів і почав налагоджуватися мобільний зв’язок, журнал «Охорона праці» нарешті зміг поспілкуватися з керівництвом ГУ Держпраці у Херсонській області, керівниками та спеціалістами служб охорони праці підприємств. Спільна думка, яку висловлювали колеги, – «асвабадітєлі» зайшли в Херсон лише для того, щоб його пограбувати, а не будувати тут «расєю».

Ще на початку окупації Херсона журнал намагався отримати поштою малюнки, які діти Херсонщини наді­слали на конкурс «Охорона праці очима дітей – 2022», або хоча б їх знімки на телефон. Але, на жаль, цього так і не вдалося зробити. 

Як повідомив начальник ГУ Держпраці у Херсонській області Віталій Берлим, невдовзі після початку окупації на першому поверсі будівлі, у якій трохи вище – на третьому поверсі – розміщувався обласний підрозділ Держпраці, розселилися російські вояки. Коли після звільнення Херсона і обстеження саперами будівлі наші військові дозволили оглянути приміщення, з’ясувався неприємний факт. Вхід на третій поверх зі сходової клітини завжди був перекритий металевою решіткою, яку відчиняли перед початком робочого дня. Нові «господарі» зламали її і знищили все, що тільки можна було знищити (архіви, документи, комп’ютерну та оргтехніку, меблі тощо).

В. Берлим розповів, що в такому ж стані «культурні» гості залишили й багато інших адмінбудівель, зокрема й облдержадміністрації. А під час втечі навіть прихопили металеву хвіртку, через яку люди проходили до місцевого органу влади.

Тікаючи, орки знищили або пошкодили всі об’єкти критичної інфраструктури, залишивши місто без світла, води, тепла, зв’язку – вночі Херсон нагадував місто-привид. Крім того, щоб створити гуманітарну катастрофу, рашисти викрали з міста всі машини швидкої медичної допомоги, усі пожежні машини та всю спеціальну техніку (екскаватори, автопідйомники, водовози і т. ін.), електротранспорт. Тягнучи великогабаритні будівельні крани, рвали трамвайні, тролейбусні дроти та інші мережі зв’язку, інтернету, вуличного освітлення тощо. Завалили ряд опор, підірвали телевежу...

У КП «Херсонводоканал» повідомили, що підприємство, куди окупанти призначили «свого» керівника, залишили фактично без техніки, навіть деякі насоси відкрутили й забрали. А ще, тікаючи, мабуть, щоб просто «насолити» людям, забрали з собою трудові книжки працівників. Хоча на початку окупації новопризначений керівник обіцяв «золоті гори», але за майже 9 місяців не організував проведення жодного капітального ремонту, реконструкції чи будівництва. Підприємство здійснювало лише поточні ремонти та ліквідацію аварій на мережах.

Ще спеціалісти служб охорони праці, з якими вдалося поспілкуватися телефоном, повідомили, що більшість промислових підприємств, яких чимало в Херсоні, у період окупації не працювали й були розграбовані. Їх ворог використовував лише як бази для зберігання військової та вкраденої техніки, зброї, боєприпасів, а також живої сили.

ПОРТ ВИСТОЯВ

У складному становищі під час окупації опинилася Херсонська філія ДП «Адміністрація морських портів України», тобто Херсонський морський порт, який був одним з головних стратегічних об’єктів окупованої частини України. Рашисти збиралися відновити роботу порту й вивозити звідти награбовану сільськогосподарську продукцію та інше. На жаль, серед працівників порту  виявилися зрадники, які погодилися працювати на ворога та допомагати йому.

Хоча брехливі російські ЗМІ й повідомили про відновлення роботи Херсонського порту, фактично він не працював, з його території здійснювалися лише незначні понтонні переправи. У кабінетах адмінбудівлі, зокрема й у кабінеті охорони праці, перебували російські військові, на складах зберігалася військова техніка, а також награбоване добро.

Під час окупації ЗСУ не давали змоги ворогу здійснювати морські перевезення. Деякий час награбоване переправляли до Криму залізничним транспортом.  Так, з порту було вивезено 22 тонни складних мінеральних добрив. Але після знищення нашими захисниками частини залізничної колії та залізничного мосту вивозити почали автомобілями.

Паралельно з цим з Херсонського порту в річковий порт Голої Пристані (Херсонська обл.) для подальшої відправки до Криму перетягували по воді все, що можливо (самохідні та несамохідні плавзасоби, плавкрани підприємства, приватні катери, човни з двигунами тощо). А все, що не подобалося або не можна було забрати, розбивали молотом, пробивали ломом, розстрілювали з автомата й затоплювали.

ПОВЕРНЕННЯ ДО ВІЛЬНОГО ЖИТТЯ

З огляду на стан, у якому російські нелюди залишили Херсон, у перші дні після визволення містянам було дуже важко – скрізь спостерігалися величезні черги за водою, хлібом, гуманітарною допомогою, а також до місць, де можна зарядити мобільні телефони тощо. Але представники держорганів, наші військові та волонтери відразу почали надавати необхідну допомогу. Триває розмінування об’єктів, відкриваються банківські й поштові відділення, магазини продовольчих товарів, завезено генератори, станції мобільного зв’язку. Людям допомагають із харчуванням, надають медичні послуги та соціальну допомогу та ін.). Поліція наводить громадський порядок, виловлює зрадників і колаборантів.

Херсонці поступово повертаються до вільного та звичайного життя, хоча й розуміють, що ворог буде мститися за успіхи українських військових. Рашисти вже обстрілюють місто, тому жителі пильно реагують на повітряні тривоги і прямують до укриттів.

Підприємства починають потроху відновлювати свою роботу. Але потужні суб’єкти господарювання, такі як Херсонський морський порт, потребують більше часу, щоб розпочати роботу.

Як вважають фахівці, передусім потрібно провести інвентаризацію в порту щодо того, наскільки він укомплектований, яке обладнання залишилося цілим та неушкодженим. Будівлі та майно більшості підприємств, що були під окупацією, мають пошкодження внаслідок ударів та пожеж.

Планові обстеження порту не проводилися, адже він фактично рік не експлуатувався. Усі машини та механізми потрібно обслуговувати й перевіряти відповідно до державних вимог щодо безпеки праці.

Також гостро стоїть питання розмінування. Тому на сьогодні у зв’язку з проведенням деокупаційних дій першочерговим завданням є проведення інвентаризації та підготовки до зими.

Якщо говорити про те, скільки часу потребують планові ремонти, то на схожих за розмірами підприємствах на це йде до 45 днів, зважаючи на наявність відповідних запчастин. Але через непроведення планових робіт і проблеми з логістикою необхідного обладнання для того, щоб підприємство почало працювати, на думку фахівців, потрібно буде щонайменше два місяці.

 Як повідомили спеціалісти служби охорони праці порту, фактично всі документи з ОП на паперових та електронних носіях ворог знищив. А це й розроблені для процедур з ОП програми, карти ризиків тощо. Адже на підприємстві була впроваджена ризикоорієнтована СУОП. Тому тільки після того, як військові та працівники ДСНС дадуть дозвіл на доступ до території порту і після проведення інвентаризації, служба охорони праці зможе приступити до відновлення СУОП та до її вдосконалення.

Херсонці витримали жорстоку окупацію, а значить, упораються і з поточними мирними проблемами. Сьогодні вся Україна допомагає Херсону відновити нормальні умови для містян. Тож спільними зусиллями будуть забезпечені належні та безпечні умови праці як у порту, так і на інших підприємствах, в установах та організаціях.

Цю статтю та інші актуальні матеріали читайте в журналі № 12/2022.

Кореспондент Колесник Сергій