За що поважають інспектора праці в Португалії

Цей матеріал – продовження циклу статей про систему БЗР у Португалії (читайте у № 9, 11/2019)

Про роботу інспекторів АСТ журналу розповів менеджер Проєкту ЄС-МОП Антоніу Сантуш (у минулому – інспектор праці, заступник генерального інспектора Органу з питань умов праці Португалії (ACT).

– Інспектори праці в Україні часом нарікають, що в них недостатньо повноважень. Зокрема, йдеться про перевірки роботодавців у будь-який час та без попередження. А які повноваження мають інспектори праці Португалії?

– Повноваження інспекторів праці Португалії передбачено Конвенцією МОП № 81 1947 р. про інспекцію праці у промисловості й торгівлі та № 129 1969 р. про інспекцію праці в сільському господарстві. Наприклад, вони мають право на відвідування суб’єктів господарювання в будь-який час доби як у робочі, так і вихідні та святкові дні без попереднього повідомлення, а також на безперешкодний доступ до будь-якого приміщення на підприємстві.

Інспектор праці також має право з’ясовувати особистість роботодавця, працівника, осіб, які перебувають у трудових відносинах з роботодавцем, ставити їм запитання, фіксувати їхні свідчення під підпис, спілкуватися з роботодавцем і працівником як поодинці, так і в присутності їх обох на робочому місці і в приміщенні інспекції праці.

До того ж інспектор не потребує якихось розпоряджень чи наказів, не чекає вказівок стосовно відвідування певного об’єкта, від нього не вимагають погодження чи реєстрації інспекційного відвідування.

Помітивши порушення норм безпеки просто на вулиці, він може, ознайомившись із ситуацією, вимагати зупинення робіт і вжиття потрібних заходів. Після цього інспектор іде в офіс і фіксує те, що зробив.

Дані в реєстрах інспекційних відвідувань конфіденційні. У звітах про результати перевірок прізвищ роботодавців чи працівників не вказують.

Інспектор також має право самостійно, залежно від ситуації, що склалася на робочому місці під час виконання робіт, визначати предмет своєї перевірки.

Приміром, якщо, перевіряючи об’єкт будівництва щодо незадекларованої праці, інспектор помічає працівників, які використовують неналежну страховку, він починає з’ясовувати, як робітники забезпечені ЗІЗ. Або, наприклад, під час перевірки дотримання вимог щодо охорони здоров’я працівників інспектор дізнається, що їм два місяці не виплачували зарплати. Природно, він починає з’ясовувати питання щодо оплати праці.

Крім того, інспектор самостійно вирішує, як часто йому відвідувати роботодавця. Головне – переконатися, що роботодавець виконав усі вимоги законодавства.

– Розкажіть, будь ласка, про механізм оскарження роботодавцем тих рішень інспектора, які він уважає помилковими.

– У разі загрози життю і здоров’ю працівників інспектор має право негайно зупинити роботи. Таке рішення не підлягає оскарженню, це не адміністративна процедура. Так само неможливо оскаржити рішення інспектора про заходи щодо усунення ризиків, наприклад щодо забезпечення працівників на будівництві колективними засобами захисту.

Інша річ – адміністративне рішення, як-от щодо стягнення штрафу. Якщо роботодавець не погоджується з рішенням інспектора, він може подати скаргу до Інспекції праці (АСТ). Тут для вивчення ситуації призначають посадову особу, не причетну до справи. Вона аналізує всі обставини, аргументи і свідчення сторін та виносить рішення про підтвердження, скасування або зменшення суми штрафу. Якщо роботодавець погоджується з результатами перегляду справи і відповідним рішенням, він сплачує штраф.

У разі незгоди роботодавець може звернутися до суду з питань праці. Якщо в суді підтвердять, що рішення інспектора було правильним, роботодавець сплачує штраф або для захисту своїх прав звертається до суду вищої інстанції.

Якщо порушення незначне, тобто без тяжких наслідків, якщо раніше роботодавця не штрафували і накладений штраф (у сумі 1020 євро або менше) порушник сплачує протягом п’яти днів, його розмір зменшується на 25%.

Повний текст інтерв’ю читайте у паперовій версії журналу № 1/2020

president banner1 banner4 banner3 banner2 banner5