ВИМІРЮЄМО ВАЖКІСТЬ ПРАЦІ


Підрахунок балів для визначення класу та ступеня важкості трудового процесу під час гігієнічної оцінки умов праці.

 

Під час проведення гігієнічної оцінки умов праці та в процесі атестації робочих місць за умовами праці обов’язковим є дослідження важкості й напруженості трудового процесу.

Фізичні перенавантаження та перенапруження окремих органів і систем призводять до розвитку низки захворювань, які пов’язані з незадовільними умовами праці за показ­никами важкості й напруженості. Тому для уникнення суперечностей, помилок, суб’єктивізму, а можливо, і недопущення свідомого прийняття в корисних цілях необґрунтованого рішення по­трібно використовувати єдині підходи щодо визначення класу і ступеня важкості й напруженості трудового процесу за допомогою підрахунку балів, що розроблені відповідно до вимог Державних санітарних норм та правил «Гігієнічна класи­фікація праці за показниками шкідливості та небезпечності факторів виробничого середовища, важкості та напруженості трудового процесу», затверджених наказом МОЗ України від 08.04.2014 № 248 (далі – Гігієнічна класифікація).

 

Важкість праціхарактеристика трудового процесу, що відображає рівень загальних енерговитрат, переважне навантаження на опорно-руховий апарат, серцево-судинну, дихальну та інші системи.

 

Вплив важкої праці на організм людини

Фізична праця вимагає переважно м’язових зусиль і відповідного енергетичного забезпечення, а також впливає на функціональні системи (серцево-судинну, нервово­м’язову, дихальну та ін.), стимулює обмінні процеси. Енерго­витрати під час важкої фізичної праці можуть становити 4000–6000 ккал на добу, за умови механізованої форми праці – 3000–4000 ккал.

У процесі дуже важкої праці безупинно зростає споживання кисню і може виникнути киснева недостатність, за якої в організмі акумулюються недоокислені продукти обміну. Збільшення обміну речовин і витрат енергії призводять до підсилення теплоутворення, підвищення температури тіла на 1,0–1,5 0С. М’язова робота впливає на серцево-судинну систему, збільшуючи кровообіг від 3–5 л/хв до 20–40 л/хв для забезпечення газообміну. До того ж зростає кількість скорочень серця до 140–180 ударів за хвилину, і кров’яний тиск підвищується до 180–200 мм рт. ст.

Під дією м’язової роботи змінюється морфологічний склад крові, її фізико-хімічні властивості: зростає кількість еритроцитів, вміст гемоглобіну, посилюється процес регенерації еритроцитів, збільшується кількість лейкоцитів. Ці зміни свідчать про посилення функції кровотворних органів. Під час фізичної роботи відбуваються певні зміни функцій ендокринної системи (підвищення вмісту адреналіну у крові та ін.), що веде до мобілізації енергетичних ресурсів організму.

Вимірювання та гігієнічна оцінка праці за показниками важкості й напруженості трудового процесу є основою для визначення напрямів з удосконалення організації трудового процесу на конкретному робочому місці, встановлення пріоритетності санітарно-гігієнічних і лікувально-профілактичних заходів.

Вимірювання показників важкості та напруженості трудового процесу виконують фахівці, які мають вищу або середню спеціальну освіту й відповідну підготовку за фахом гігієна праці (спеціалізація в галузі ергономічних досліджень). Контроль за вимірюванням показників, їхню гігієнічну оцінку та складання висновку може здійснювати лише лікар-гігієніст.

Вимірювання та гігієнічну оцінку показників важкості й напруженості трудового процесу виконують у такій послідовності…

Оксана Орєхова, канд. мед. наук, старш. наук. співроб., завідувач відділу промислової гігієни та фізіології праці

Олександр Павленко, канд. мед. наук, завідувач лабораторії промислових аерозолів Український науково-дослідний інститут промислової медицини

president banner1 banner4 banner3 banner2 banner5
Замовити дзвінок