Вимірюємо напруженість праці


Підрахунок балів для визначення класу та ступеня напруженості трудового процесу під час гігієнічної оцінки умов праці.

Під час проведення гігієнічної оцінки умов праці та в процесі атестації робочих місць за умовами праці обов’язковим є дослідження важкості й напруженості трудового процесу. Для цього потрібно використовувати єдині підходи щодо визначення класу і ступеня важкості й напруженості трудового процесу за допомогою підрахунку балів, які розроблено відповідно до вимог Державних санітарних норм та правил «Гігієнічна класифікація праці за показниками шкідливості та небезпечності факторів виробничого середовища, важкості та напруженості трудового процесу», затверджених наказом МОЗ України від 08.04.2014 № 248. Напруженість трудового процесу визначають розумовим, сенсорним і нервово-емоційним навантаженням на організм працівника.

Вплив напруженої праці на організм людини
Фізіологічною особливістю розумової праці є навантаження на центральну нервову систему й органи чуття та мала рухливість. До того ж можуть уповільнюватися або послаблюватися деякі обмінні процеси, що спричиняє застійні явища в м’язах ніг, органах черевної порожнини і малого тазу, погіршується постачання кисню до головного мозку.
Водночас мозок під час напруженої праці споживає близько 20% усіх енергетичних ресурсів. Приплив крові до мозку, що працює, збільшується у 8–10 разів порівняно зі станом спокою. Вміст глюкози в крові збільшується на 18–36% і зростає вміст адреналіну, норадреналіну та жирних кислот. Збільшується споживання амінокислот, вітамінів групи В.
Тривале розумове навантаження впливає на психічну діяльність, може погіршувати функції уваги (обсяг, концентрація, переключення), пам’яті (короткочасної і довгочасної), сприйняття (збільшується частота помилок).
Під час значної розумової напруженості може виникати тахікардія (частішання пульсу), підвищення кров’яного тиску, зміни в електричній активності серцевого м’язу та мозку, збільшення легеневої вентиляції і споживання кисню.
Такі функціональні зміни в організмі, своєю чергою, під час довготривалої дії можуть спричинити розвиток гальмівних процесів у центральній нервовій системі, послаблення пильності й уваги, розвиток втоми.

Загальна оцінка напруженості трудового процесу
Напруженість трудового процесу визначають за основними та допоміжними показниками, що є характерними для певного робочого місця.
Оцінка напруженості трудового процесу професійної групи працівників основана на аналізі трудової діяльності і її структури, які вивчають за допомогою хронометражних спостережень у динаміці всього робочого дня, протягом не менше ніж три робочих зміни. Аналіз базується на комплексі промислових факторів (стимулів, подразників), які створюють передумови для виникнення несприятливих нервово-емоційних станів (перенапруження). Усі фактори (показники) трудового процесу мають якісне або кількісне вираження.
Обов’язковими для оцінки в усіх професійних групах є показники сенсорних навантажень (тривалості зосередження уваги або щільності сигналів та повідомлень), емоційного навантаження та режиму праці, що формують групу основних показників напруженості праці і, за оцінками, мають коефіцієнт значущості 1. Оцінку та аналіз інших показників напруженості трудового процесу проводять залежно від особливостей роботи, що виконується.
Загальний клас умов праці визначають за показниками напруженості трудового процесу за допомогою додавання відношень виміряних або розрахованих показників до їхніх допустимих рівнів, помножених на коефіцієнт значущості показника (1,0 – для основних показників, 0,15 – для допоміжних).
Для показників, що оцінюють за описовою характеристикою, в колонку «Відношення виміряних значень (ступеня шкідливості) до нормативних» записують рівень його шкідливості, що встановлено за допомогою досліджень (1 – рівень шкідливості показника, який належить до класу 3.1, 2 – рівень шкідливості показника, який належить до класу 3.2).
Для показників, які належать до класу 2 «допустимий» або 1 «оптимальний» у цю колонку записують «0» (нуль), тому що шкідливість дорівнює нулю (тобто не виявлена під час досліджень).
Для показників, що оцінюють за кількісною характеристикою, в цю колонку записують відношення виміряних або розрахованих показників до їхніх максимально допустимих рівнів (під час оцінки монотонності навантажень максимально допустимим рівнем є мінімальне арифметичне значення, в той час як для всіх інших показників максимально допустимим рівнем є максимальне арифметичне значення, прописане у колонці класу 2 «допустимий» ДСНтаП).
Допоміжні показники враховують лише в разі перевищення нормативних значень.
Клас та ступінь напруженості праці визначають відповідно до розрахованих балів (сума відношень основних та допоміжних показників до їхніх нормативних рівнів, помножених на відповідний коефіцієнт), згідно з додатком 17 до ДСНтаП.
Для кожного показника розраховують бали за допомогою математичної операції – добутку значень «відношення виміряних значень до нормативних» і «коефіцієнт значущості показника». Значення в останньому рядку, що відводять для результуючої оцінки напруженості умов праці, обчислюють як результат іншої математичної операції – додавання розташованих вище значень, кожне з яких було розраховано для кожного показника окремо.
Якщо важкість праці оцінюють за оптимальними або допустимими показниками і жодне з виміряних та розрахованих значень не перевищує нормативних, розрахунку балів не проводять, а клас умов праці визначають як оптимальний або допустимий (залежно від обраного нормативу)…

Оксана Орєхова, канд. мед. наук, старш. наук. співроб., завідувач відділу промислової гігієни та фізіології праці
Олександр Павленко, канд. мед. наук, завідувач лабораторії промислових аерозолів Украинский научно-исследовательский институт промышленной медицины

president banner1 banner4 banner3 banner2 banner5
Замовити дзвінок