Використання за призначенням = експлуатація?


Про деякі помилки застосування терміна «експлуатація» у нормативно-правових актах з охорони праці та про те, до чого це призводить.

 

Два формулювання

Розмова піде про формулювання «введення устатковання в експлуатацію після ремонту» та «перерва в експлуатації», які зустрічаються в деяких чинних нормативно­правових актах з охорони праці (наприклад, у НПАОП 0.00­1.01­07 «Правила будови і безпечної експлуатації вантажопідіймальних кранів», НПАОП 0.00­1.36­03 «Правила будови і безпечної експлуатації підйомників») і, як наслідок, на сторінках періодичних видань (журнал «Охорона праці», №11/2014, Н. Чумакова «Експертне обстеження вантажопідіймальних кранів: удосконалення нормативної бази»).

На перший погляд наведені формулювання здаються цілком доречними та звичними. Але насправді вони не відповідають основам стандартизованої технічної термінологічної бази.

 

Як ГОСТ визначає «експлуатацію»

Звернемося до вимог чинного в Україні ГОСТ 25866–83 «Експлуатація техніки. Терміни та визначення». Звертаю увагу на його початок, де сказано: «Цей стандарт установлює терміни та визначення основних понять, що застосовуються в науці, техніці та виробництві, у галузі експлуатації виробів техніки. Терміни, що встановлені цим стандартом, обов’язкові для застосування (виділено автором) у документації всіх видів, науково­технічній, навчальній і довідковій літературі». Отже, вимоги цього стандарту є обов’язковими для всієї сфери охорони праці, відповідних нормативно­правових актів і документації.

Цей ГОСТ визначає термін «експлуатація» як «стадію життєвого циклу виробу, на якій реалізується, підтримується та відновлюється його якість».

 

Стандарти про «життєвий цикл виробу»

Із пояснення до цього стандарту випливає, що під життєвим циклом виробу розуміють сукупність його розробки, виготовлення, обігу, експлуатації та утилізації від початку вивчення можливості створення до закінчення застосування цього виробу. Відмінною рисою експлуатації є використання або очікування використання виробу за призначенням.

Аналогічно визначає життєвий цикл виробу стандарт ISO 9004­1. У найзагальнішому сенсі для будь­якого виробу (у нашому випадку – устатковання) виокремлюють такі етапи (стадії) життєвого циклу: маркетингові дослідження ринку, заявка на розробку (технічне завдання), проектування, підготовка виробництва, виробництво, реалізація, експлуатація та утилізація.

Таким чином, експлуатація – це один із процесів (стадій), що утворюють життєвий цикл виробу.

 

Із чого складається «експлуатація»?

Для розуміння питання, що досліджується, надзвичайно важливим є зміст примітки до п. 1 ГОСТ 25866–83, де перелічені всі можливі фази, процеси, з яких складається експлуатація виробу (устатковання). У загальному випадку вона містить:

1) використання за призначенням;

2) транспортування;

3) зберігання;

4) технічне обслуговування;

5) ремонт.

Ця примітка дає змогу зробити три важливі для наших розмірковувань висновки:

експлуатація не містить у собі такої фази, як «перерва»;

«використання за призначенням» – це лише одна з п’яти фаз «експлуатації», а не її синонім;

«ремонт» – це не окрема, самостійна стадія життєвого циклу виробу, а лише складова частина, одна з п’яти фаз його «експлуатації».

З урахуванням останнього висновку зміст фрази «введення устатковання в експлуатацію після ремонту» перетворюється на «введення устатковання в експлуатацію після експлуатації», тобто просто втрачає сенс. Навіщо вводити в експлуатацію устатковання, яке воно і без того в ній перебувало, а точніше, у її фазі ремонту?

Отже, виходить, що формулювання «введення устатковання в експлуатацію після ремонту» не має права на існування.

Зрозуміло, що під використанням виробу (устатковання) за призначенням розуміють його безпосереднє використання для виконання тих технологічних процесів, для яких воно створювалося. Ця фаза є найвідповідальнішим етапом експлуатації, від правильного здійснення якого найбільшою мірою залежить надійність і безпека експлуатації цього устатковання.

Під транспортуванням виробу (устатковання) розу­міють його доставку на підприємство (до місця використання за призначенням або зберігання, технічного обслуговування чи ремонту). Ця фаза є епізодичною та має здійснюватися відповідно до Інструкції з транспортування, що розроблена заводом­виготовлювачем.

Зберігання є комплексом заходів для того, щоб виріб (устатковання) був цілим у неробочому стані в періоди, коли він не використовується за призначенням. У процесі зберігання цілість устатковання забезпечується шляхом підтримки умов, що обмежують вплив на нього зовнішнього середовища (тобто шляхом консервації), і проведення відповідного технічного обслуговування.

Відповідно до п. 1 ГОСТ 18322–78 «Система техніч­ного обслуговування та ремонту техніки. Терміни та визначення», технічне обслуговування  – це комплекс операцій з підтримання працездатності або справності виробу під час використання за призначенням, очікування, зберігання та транспортування.

Ремонт – це комплекс операцій з відновлення справності або працездатності виробів і відновлення ресурсів виробів чи їх складових частин (п. 2 ГОСТ 18322–78).

 

«Перерва в експлуатації» або зміна її фаз?

Тепер про формулювання «перерва в експлуатації». Із поняттям «перерва» все зрозуміло: всі відомі тлумачні словники для нашого контексту визначають його практично ідентично – як проміжок часу, на який припиняється якась дія або плин чого­небудь (яке потім починається знову). Виходить, нас цікавить відповідь на запитання, чи можна це поняття застосувати до терміна «експлуатація», або, інакше кажучи, чи правочинним є їх спільне вживання?

По суті, експлуатація – це стадія життєвого циклу виробу, його життя на етапі, коли воно вже фізично існує в реа­льному світі. Можна провести певну аналогію між експлуатацією технічного виробу та життям людського організму. Чи можливо уявити ситуацію, коли вже існуюча людина через невідомі причини раптово перестає існувати та зникає з реального миру, але через якийсь час (після перерви) знову з’являється в реальному світі та продовжує жити? Всі розуміють, що в тому фізичному світі, в якому ми живемо, таке неможливо.

Відповідно, неможливо уявити перерву в житті (тобто в експлуатації) вже існуючого виробу. Не може устатковання, що вже зроблено та доставлено на підприємство, експлуатацію якого вже розпочато, раптово зникнути без сліду, припинити на деякий час своє існування в цьому світі та на цьому підприємстві, дематеріалізуватися, а потім через якийсь період знову з’явитися з нізвідки, наслідком чого є відновлення його експлуатації.

Експлуатація виробу (устатковання) є безперервним процесом, який складається з п’яти фаз, що вказані в ГОСТ 25866­83, серед яких немає фази перерви. Умоглядно так звану «перерву в експлуатації» не можна уявити інакше як перерву в одній із цих фаз або між ними. Але навіть якщо уявити, що з якихось причин було раптово перервано одну з фаз експлуатації, наприклад транспортування (устатковання залишили кинутим на дорозі?) або зберігання (зі складу вивезли, проте використовувати за призначенням не почали?), то саме устатковання при цьому не припинило існувати фізично, не розчинилося в по­вітрі. У нього є власник, нехай і недбайливий, який відповідає за нього та його технічний стан. Це означає, що експлуатація як фізичний процес, як стадія життєвого циклу не перервалася, а триває. Неможливо зробити перерву в кожній із фаз експлуатації просто шляхом її обривання, без переходу до іншої фази (що й означає продовження експлуатації) або до наступної стадії життєвого циклу виробу – його утилізації.

Таким чином, у цьому випадку ми також доходимо висновку, що і друге розглянуте формулювання «перерва в експлуатації» не має права на існування.

Виходячи з безперервності всього етапу експлуатації в цілому, перерву можна розглядати певним чином як ситуацію, коли послідовність двох однойменних фаз перервано здійсненням іншої фази (наприклад, фазу зберігання устатковання перервано фазою його використання за призначенням або фазу використання за призначенням перервано фазою проведення технічного обслуговування та ремонту). При цьому завжди слід пам’ятати, що будь­яка наступна фаза експлуатації устатковання починається із проведення комплексу необхідних технологічних операцій і заходів, що визначені експлуатаційною документа­цією на це устатковання.

 

Помилки та недоліки нормативної бази

Імовірно, наявність зазначених неправильних формулювань у нормативно­правових актах з охорони праці пояснюється недостатньою поінформованістю їх розробників або навмисним ігноруванням існуючих вимог технічної термінології.

 

 

Олег Моісеєнко, власкор

 Повну версію статті читайте в № 5/2015

president banner1 banner4 banner3 banner2 banner5