Системний підхід до впровадження змін в охороні праці

Циклічне впровадження поліпшень в охороні праці із застосуванням ризикоорієнтованого підходу дає змогу діяти стратегічно, здійснюючи невеликі, але правильні кроки для підвищення стандартів безпеки. Такий підхід допомагає вийти з режиму нескінченного «латання дір» після нещасних випадків і перейти до дій на випередження, досягаючи істотних змін щодо показників у довгостроковій перспективі.

У цій статті ми обговоримо, як організувати кожний з етапів упровадження змін, щоб нові процедури й процеси були дієвими інструментами керування ризиками, а не новою папкою красивих документів у шафі.

Вибираємо напрями для вдосконалення

Отже, перше, що потрібно зробити, – визначити, на чому сфокусувати увагу.

Стосовно до охорони праці очікувані результати – це зниження кількості нещасних випадків і профзахворювань. Як правило, більшість серйозних випадків пов’язані всього з кількома небезпечними факторами. Зазвичай серед них: роботи на висоті, рух транспорту, джерела енергії, робота в замкнутому просторі, переміщення вантажів.

Якщо зосередитись на найбільш травмонебезпечних напрямах і максимально вдосконалити щодо них систему управління, то віддача буде значно вище, ніж точкові рішення. З огляду на це, зміни завжди варто починати із загального аналізу ситуації щодо травматизму й небезпечних подій. Водночас вибірка для аналізу має бути досить репрезентативною за кількістю випадків та їх терміном давності, щоб бачити ситуацію загалом.

Згідно з результатами такого аналізу для одного циклу поліпшень є сенс вибрати 3–4 напрями для пророблення. Як правило, ці кілька напрямів будуть охоплювати не менш як 50% усіх тяжких випадків в організації. Брати понад 3–4 напрями на один цикл ризиковано, оскільки складно якісно координувати процес впровадження.

Вибір ефективного методу

Для зниження ризиків у нашому розпорядженні не одне-єдине рішення, а ієрархія заходів керування ризиками, за допомогою якої потрібно вибрати найефективніший із практично здійсненних методів.

Водночас ми спираємося на контекст – загальноприйняті в індустрії найуспішніші практики, сучасний рівень культури й стандартів безпеки у країні та в компанії. І пам’ятаємо, що безпека не обмежується чорно-білими варіантами «безпечно» і «небезпечно». Це завжди певна позиція на шкалі від «0» до «1», залежно від ефективності вибраних методів.

Потрібно розуміти, що абсолютна безпека практично недосяжна, але є заходи забезпечення безпеки більш-менш ефективні, і рух до «1» – це постійний процес, а не проект, після впровадження якого рух припиняється.

На етапі підготовки потрібно приєднати до роботи не тільки службу охорони праці, а й інші заінтересовані сторони. Коли ініціатива йде лише від служби охорони праці, то розроблені документи можуть бути «однобічними» і не повною мірою відображати точку зору й інтереси виконавців цих процесів і процедур. У підсумку є велика ймовірність, що нововведення не працюватимуть нормально, незважаючи на всі зусилля у впровадженні.

Служба охорони праці може подати пропозицію щодо змін, підготувавши різні варіанти рішень.

А фінальне рішення потрібно приймати разом з тими, хто буде послуговуватися новими процедурами у своїй роботі.

Дмитро Григоренко,
CMIOSH (почесний член британської асоціації спеціалістів з ОП і ПБ), в. о. директора з промислової безпеки ТОВ «МЕТ­ІНВЕСТ ХОЛДИНГ»

Повний текст статті читайте у паперовій версії журналу № 10/2019.

president banner1 banner4 banner3 banner2 banner5