Роботи на висоті: управління небезпекою падіння

Ця стаття – про керування ризиками падіння, в ній представлені дві стратегії управління небезпекою падіння.

У багатьох компаніях роботам на висоті не надають уваги, на яку вони дійсно заслуговують. Якщо проблема падіння працівників з висоти вважається незначною, відповідні ресурси (час, гроші, робочу силу) виділяти для її вирішення не будуть. Безпеку під час проведення таких робіт можуть недооцінювати або повністю ігнорувати, поки не станеться нещасний випадок.
Нездатність убезпечити працівників під час виконання робіт на висоті є основною причиною травм і смертності. Розповім про досвід європейських підприємств, де такі проблеми вдалося успішно вирішити. Цей досвід взяла на озброєння компанія Метінвест Холдинг.
Мета статті – підвищити рівень знань про роботи на висоті, ознайомивши читачів з двома стратегіями управління небезпекою падіння з висоти, що кардинально відрізняються одна від одної, та основними методами захисту працівників від падіння з висоти, які використовують у цих двох стратегіях. А також комплексним підходом та інструментами, які розробила компанія Метінвест Холдинг для забезпечення безпеки під час робіт на висоті.

Переконлива статистика
Статистика травматизму та аналіз найголовніших причини нещасних випадків показують, що, розглядаючи питання безпеки, пов’язані з виконанням робіт на висоті, дуже часто припускаються грубих помилок під час планування та проведення робіт. Ці помилки зазвичай призводять до тяжких травм і смерті. Наведені дані, сподіваюся, допоможуть зрозуміти серйозність проблеми:
– падіння з висоти – головна причина смерті на робочих місцях;
– 2/3 всіх падінь стається під час виконання робіт на покрівлях, з будівельних риштувань (помостів) або з драбин;
– більша частина падінь з покрівель зі смертельними наслідками стається, коли роботи виконують без страховки на неогородженому краю покрівлі;
– 50% людей, які падають з висоти 3,5 м, вмирають;
– 80% працівників, які дістали смертельні травми внаслідок падіння з висоти, були одягнені у страхувальні пояси;
– поверхня землі або підлоги, на яку падає людина, – не єдина небезпека.
У Великобританії 2019 року падіння з висоти було першою причиною смертельних нещасних випадків, у США в 2018 р. (дані по 2019 р поки недоступні) падіння з висоти – на другому місці після транспортних пригод, в Австралії в 2017–2018 рр. падіння предметів з висоти – на першому місці, падіння працівників з висоти – на четвертому.
Падіння з висоти під час виконання робіт – це величезна проблема, якою потрібно активно управляти. Кількість втрачених людських життів і фінансові втрати, пов’язані з нещасними випадками під час виконання робіт на висоті, приголомшують.

Ідентифікуємо небезпеку падіння
Якщо працівники й роботодавці не розуміють, що робота на висоті небезпечна й є великою проблемою, то проблему й не вирішують. Навіть коли проблему визнають, пропоноване рішення зазвичай не відповідає ступеню небезпеки. Найчастіше працівникові, що виконує роботу на висоті, вручають пояс зі стропом, і добре, якщо цей пояс лямковий, від працівника вимагають «застрахуватися». Зважаючи на подану вище статистику, можна впевнено сказати, що цей підхід не працює.
Перший крок у вирішенні будь-якої проблеми – її чітке визначення. Перш ніж ми зможемо усунути або контролювати небезпеку, наявність небезпеки падіння потрібно розпізнати. І, зазвичай, це здійснюють через систему ідентифікації робіт на висоті та оцінку ризику падіння.
З якої висоти починається робота на висоті? Є багато думок. Корпоративні стандарти більшості великих європейських компаній визначають, що це роботи, які виконують на висоті 1,8 м і більше. Критерій 1,8 м вважається досить прогресивним. Іноді захист від падіння починають використовувати починаючи з 3 м. Внутрішній корпоративний стандарт Групи компаній Метінвест Холдинг з цього питання відповідає вимогам українського законодавства.
Роботи на висоті – роботи, під час виконання яких працівник перебуває на відстані менше 2 м від неогороджених перепадів по висоті 1,3 м і більше. До робіт на висоті належать роботи зі стаціонарних платформ, майданчиків, риштовання.
За результати дослідження понад 1000 випадків смерті на робочому місці через падыння, 9% випадків сталося внаслідок падінні з висоти менше ніж 3 м. Коли висота зменшується до 1,8 м, коефіцієнт смертності знижується до 1%.

Велике дослідження, проведене в Північній Америці, показує, що:
– смертельні травми стаються під час падіння з висоти приблизно 1,8 м та більше.
– тяжкі травми, що призводять до інвалідності, стаються під час падіння з висоти близько 1,3 м.

Отже, якщо наша мета – запобігти не тільки смертельним, а й тяжким травмам, пов’язаним з падінням з висоти, небезпека падіння вже повинна розглядатися, коли працівник перебуває на висоті мінімум 1,3 м над робочою поверхнею. А якщо піти далі й застосовувати ризикоорієнтований підхід, то слід розглядати також ділянки робіт, де є ризик падіння з висоти менше, ніж 1,3 метра.
Типовий підхід до забезпечення безпеки робіт на висоті – надання працівникові запобіжного пояса зі стропом у комплектації системи затримка падіння. Використання такого набору для захисту від падіння з висоти 1,3 м не допоможе працівникові: він швидше впаде на землю або поверхню з такої висоти, ніж система спрацює. У цьому разі роботодавець виконав вимогу щодо забезпечення працівника ЗІЗ, але фактично не убезпечив його. Очевидно, що потрібні зовсім інші захисні заходи для забезпечення безпеки.
На цьому етапі всім має бути зрозуміло, що забезпечення працівника системою захисту від падіння типу затримки падіння не є ефективним рішенням для всіх сценаріїв робіт на висоті. Насправді система типу затримки падіння – одне з найгірших рішень.

Павло Окара, менеджер з інновацій і проєктів департаменту охорони праці та промислової безпеки Метінвест Холдинг

Повний текст статті читайте у паперовій версії журналу № 5/2020

president banner1 banner4 banner3 banner2 banner5