Ризик-орієнтований підхід в Україні


Про передумови та перспективи впровадження принципів ризик-орієнтованого підходу в національне законодавство про охорону праці.

Угода про асоціацію між Україною, з одного боку, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії та їх державами-членами, з іншого (далі – Угода про асоціацію) була підписана 27 червня 2014 р. У ній не згадується про можливість членства України в ЄС, проте успішна реалізація положень Угоди про асоціацію означала б належне запровадження норм, що діють у ЄС, та готовність України перейти до глибших рівнів інтеграції з Євросоюзом. Водночас виконання передбачених цією Угодою реформ і перетворень мало б наслідком значне підвищення якості життя громадян України.
Угодою про асоціацію передбачено, що до українського законодавства має бути інкорпоровано значну частину правового доробку ЄС (acquis communautaire). Україна, таким чином, стає інтегральною складовою сучасної Європи.
У цьому сенсі надзвичайно важливо, що положення Угоди є юридично зобов’язуючими. Зрозуміло, що оскільки Україна прагне інтегруватися до Євросоюзу, це означає насамперед взяття нею зобов’язань. Це стосується адаптації законодавства ЄС та застосування його на практиці, повагу до цінностей, на яких ґрунтується Євросоюз.
Зі свого боку ЄС бере зобов’язання допомагати Україні в наближенні до нього. Наприклад, розділ Угоди про асоціацію «Економічне та секторальне співробітництво» містить положення щодо цілей та форм співпраці між ЄС та Україною у 28 сферах. Стосовно майже кожної з них визначено перелік, відповідні етапи та терміни імплементації актів законодавства ЄС, які Україна зобов’язується перенести до національного законодавства. Усього йдеться про понад 300 регламентів та директив ЄС, а також інші акти acquis. Терміни імплементації законодавства ЄС Україною становлять два, три, п’ять, сім та десять років з часу набуття Угодою чинності.
У сфері зайнятості, соціальної політики та рівних можливостей Україна має забезпечити поступове наближення до права, стандартів та практики ЄС, як зазначено в Додатку ХL до Угоди про асоціацію (ст. 424).
Розділом «Здоров’я та безпека праці» цього додатку передбачено імплементацію 29 директив Ради, а також Європейського парламенту і Ради, для 27 з яких визначено конкретний графік імплементації.

Ризик-орієнтований підхід у сфері охорони праці
У Європейському Союзі ризик-орієнтований підхід закріплено ст. 2, 3 Європейської соціальної хартії (переглянутої), а також так званою «рамковою» Директивою № 89/391/ЄЕС Ради щодо встановлення заходів із заохочення поліпшення охорони здоров’я та безпеки праці працівників (далі – Директива № 89/391/ЄЕС).
Метою цієї директиви є впровадження заходів, що сприяють поліпшенню у сфері безпеки та гігієни праці, тобто заходів превентивного характеру. Для цього вона містить загальні принципи, що стосуються запобігання професійним ризикам (на мові оригіналу – occupational risk), охорони безпеки та здоров’я, виключення факторів ризику та нещасних випадків, інформування, консультування та пропорційної участі відповідно до національних законів та/або практики, навчання працівників та їх представників, а також вказівки з імплементації цих принципів.
Незважаючи на відсутність у Директиві № 89/391/ЄЕС визначень правових дефініцій «ризик» та «професійний ризик», вона постійно ними оперує та визначає основні положення інших 19 окремих директив, що стосуються вимог охорони праці для робочого місця, під час використання устатковання, роботи з хімічними, фізичними та біологічними речовинами, а також захисту на робочому місці певних груп працівників.
Національним законодавством країн-членів ЄС положення Директиви № 89/391/ЄЕС врегульовано на рівні трудових кодексів (у частині забезпечення безпеки та гігієни праці) та/або спеціальних законів. При цьому переважно використовується правова дефініція «професійний ризик», що пояснюється насамперед самою структурою цих законодавств. Справа в тому, що сфера звичної нам охорони праці в Євросоюзі, як правило, регулюється двома нормативно-правовими актами: перший стосується безпеки саме працівника під час роботи, другий – безпечної експлуатації робочого устатковання. Звідси й дефініція, зорієнтована саме на працівника, тобто на його безпеку під час виконання професійних обов’язків.
Привели своє законодавство у відповідність до зазначених директив і країни-кандидати на вступ до Євросоюзу (Ісландія, Македонія, Сербія, Чорногорія).
Швейцарія та Норвегія, які не планують свого членства в ЄС, проте тісно з ним інтегровані, успішно використовують ризик-орієнтований підхід у всіх сферах державного управління.
Інші країни світу також визнають ефективність систем управління охороною праці з урахуванням ризик-орієнтованого підходу. Зокрема, Японія та Канада врахували питання оцінювання та управління ризиками для життя та здоров’я працівників під час трудових відносин у своїх спеціальних законах, зважаючи на національні особливості здійснення господарської діяльності.
Слід зауважити, що впровадження ризик-орієнтованого підходу в національне законодавство про охорону праці хоча й позначиться насамперед на рівні підприємств, проте не омине й такі важливі складові державного управління охороною праці, як проведення навчання з питань охорони праці, забезпечення засобами індивідуального захисту, здійснення державного нагляду (контролю), надання пільг та компенсацій за шкідливі та небезпечні умови праці тощо.

Способи імплементації законодавства ЄС
Законом України «Про Загальнодержавну програму адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу» визначено, що адаптація – це процес приведення законів України та інших нормативно-правових актів у відповідність з acquis communautaire. Правова доктрина виділяє імплементацію як одну з форм адаптації. Серед основних способів імплементації виокремлюють, зокрема, такі…

Наталія Чумакова, завідувач науково-дослідної лабораторії нормативно-правових актів ДУ «ННДІПБОП»
Олеся Цибульська, завідувач науково-дослідної лабораторії управління охороною праці ДУ «ННДІПБОП»

president banner1 banner4 banner3 banner2 banner5