Раптом що – винних немає

Уже понад рік в Україні не проводиться обслуговування внутрішньобудинкового газового обладнання. Із січня 2019 р. припинено технічне обслуговування внутрішньобудинкових газових мереж і контроль за їх безпечною експлуатацією, що раніше здійснювали газорозподільні підприємства. У результаті зростає ймовірність аварій, відповідати за які буде нікому.
За технічний стан і безпечне користування газовими приладами, димовентиляційними каналами нині відповідають власники житлових і громадських будівель, комунально-побутових об’єктів невиробничого характеру (згідно з підпунктами 3.2, 3.3 п. 3 Розділу ІІІ Правил безпеки систем газопостачання, затверджених наказом Міненерговугілля від 15.05.2015 № 285). Для цього вони зобов’язані укласти договори на технічне обслуговування внутрішньобудинкових газових мереж (далі – ВБГМ), інакше їм загрожує відключення від системи газопостачання.
Але укладання договорів відбувається надто повільно. Водночас відключити через це від системи газопостачання більшість побутових споживачів неможливо. Отже, ризик аварій, пов’язаних із використанням газу в побуті, зріс. 

ЧОМУ ВЛАСНИКИ ДІЮТЬ САМОСТІЙНО…
Власники (балансоутримувачі) з 01.01.2019 р. мусили самостійно обрати підрядника, який здійснюватиме обслуговування газового обладнання системи газопостачання будинку. Передбачалося, що до 2020 р. усі побутові споживачі природного газу укладуть договори на ТО ВБГМ. Однак згідно з інформацією, отриманою від фахівців територіальних підрозділів Держпраці та розміщеною на офіційних сайтах деяких газорозподільних підприємств, на цей час частка укладених договорів із власниками багатоквартирних будинків становить лише декілька відсотків, в окремих регіонах близько 10%, із власниками приватних будинків – ще менше.
Така ситуація призвела до фактичної втрати будь-якого контролю за безпечним використанням газу в побуті. Оператори ГРМ не мають права вимагати від споживачів газу укладання договорів на ТО ВБГМ, адже вони не є контролюючим органом. Так само, як і вимагати укладення договорів безпосередньо з ними, оскільки ця послуга є ринковою.
Держпраці відповідно до ст. 2 Закону № 2694-XII не має права контролювати приватний сектор та більшість ОСББ, оскільки вони не використовують найману працю. Не уповноважений на це і Держенергонагляд. Оператори ГРМ зняли з себе цю відповідальність, навіть ліквідували наявні у їхніх структурах служби внутрішньобудинкового ТО. Аварійне відключення від газопостачання побутових споживачів здійснюється лише в разі надходження сигналу про витік газу.
Але іноді власники ВБГМ самостійно усувають причини витоку газу, тому що заходи з усунення витоку газу потребують чимало часу і коштів. Якщо у приміщенні самовільно встановлено або замінено газове обладнання чи є інші порушення, що потребують припинення газопостачання, власник житла не викликає «аварійку», а сам перекриває газовий вентиль і усуває причини самотужки, що підвищує ризик аварії.
Відповідно до Порядку розслідування нещасних випадків, пов’язаних із використанням газу в побуті, здійснює комісія з технічного розслідування обставин та причин виникнення аварій, утворена наказом Держпраці або її територіального підрозділу. До складу комісії згідно з п. 2.7 цього Порядку обов’язково повинні входити представники підприємств, які здійснюють ТО газового обладнання. А їх нині фактично немає. У результаті виникли проблеми з розслідуванням таких нещасних  випадків.

…І НЕ УКЛАДАЮТЬ ДОГОВОРІВ НА ТО
Основною причиною низької активності населення щодо укладання договорів на ТО є те, що ця послуга стала платною. Ціна на газ для населення й без того досить висока, а ці витрати її ще збільшують. Крім того, їх не враховують під час розрахунку субсидії. 
Також слід констатувати, що наразі ринок підприємств, які мають відповідну матеріально-технічну базу, кваліфікованих спеціалістів та ліцензії на обслуговування ВБГМ, досить обмежений. Оператори ГРМ, які в змозі забезпечити якісне ТО, у своїх публічних пропозиціях щодо укладання з ними договору (наприклад, на своїх офіційних сайтах) передбачають своє право здійснювати контроль за виконанням споживачами Правил та вимог ДБН, а також припиняти газопостачання в разі виявлення витоків газу або інших порушень.
Серйозною проблемою є те, що значна частина газового обладнання, встановленого або заміненого власниками помешкань, вироблена за кордоном і часом не має сертифікату відповідності чинним в Україні технічним регламентам. В обласних центрах є спеціалісти, які мають право на проведення ТО та спроможні обслуговувати газове обладнання, працюють відповідні сервісні центри, а в районних центрах і селах їх узагалі може не бути. Тож власники змушені здійснювати обслуговування самотужки або залучати некваліфікованих спеціалістів, через що зростає ризик аварій.

Сергій Колесник, власкор

Повний текст статті читайте у паперовій версії журналу № 2/2020

president banner1 banner4 banner3 banner2 banner5