Немає завдань, які неможливо виконати


Кардинальне оновлення нормативно-правової бази з охорони праці та запровадження ризик-орієнтованого підходу в управління охороною праці на всіх рівнях – головні завдання Держпраці на 2016 рік.

Учасники засідання колегії Держпраці, яка відбулася 4 лютого, проаналізували підсумки роботи Державної служби України з питань праці у минулому році та обговорили плани на 2016 рік. Голова служби Роман Чернега зазначив, що колектив досягнув певних успіхів у складний період реорганізації та тримає курс на відкритість і європейський стиль роботи. Водночас він акцентував увагу на актуальних, гострих питаннях і планах на поточний рік.

Про кадрове забезпечення

Нагадаємо, що штатна чисельність працівників Держпраці та її територіальних органів становить 3 636 осіб. В апараті Держпраці має бути 158 співробітників, сьогодні фактично є лише 121 особа. Утворено 24 територіальні органи Держпраці, із них дев’ять Головних управлінь та 15 управлінь. Штатна чисельність працівників територіальних підрозділів становить 3478 одиниць, на цей час за фактом – 2091 особа.
Нестача спеціалістів, особливо з питань гігієни праці, тривалий пошук висококваліфікованих кадрів позначаються на діяльності служби. Зокрема, існує серйозна проблема з добором гірничотехнічних інспекторів в управліннях Волинської, Львівської та Луганської областей. Тож активізувати роботу з укомплектування служби – одне з основних завдань керівників обласних управлінь у 2016 році. Завдання складне, враховуючи рівень зарплати держслужбовців, але керівництво служби вишукує можливості її підвищення за рахунок коштів грантодавців та інших не заборонених законом джерел фінансування.
До сфери управління Держпраці належить 30 державних підприємств та установ: 24 ЕТЦ, дві редакції журналів («Охорона праці» та «Технополіс»), ДП «Головний навчально­методичний центр Держпраці», ДУ «Національний науково­дослідний інститут промислової безпеки та охорони праці», ДП «Центр сертифікації та контролю якості будівництва об’єктів нафтогазового комплексу», «Центр комплексної безпеки підприємств вугільної промисловості». Загалом у цих організаціях працюють 1445 осіб.
У 2015 році відбулося два конкурсні добори на посади держслужбовців в апарат Держпраці та п’ять конкурсних доборів на посади директорів держпідприємств, що належать до сфери управління Держпраці. За результатами конкурсів, на посади державних службовців апарату Держпраці призначено 19 осіб, на посади директорів державних підприємств – 22 переможці, з якими укладено контракти.
На початку 2016 року оголошено про проведення конкурсного добору на вакантні посади директора ДП «Луганський експертно­технічний центр Держпраці» та головного редактора ДП «Редакція журналу «Технополіс».

Про нормативно­правову «революцію»

Цей напрям також заявлено службою як один із пріоритетних. У робочу групу з перегляду та вдосконалення нормативно­правових актів з питань державного нагляду (контролю) за дотриманням законодавства про працю, охорону та гігієну праці, а також удосконалення законодавства у цих сферах, входить 105 представників органів державної влади, організацій профспілок та роботодавців, наукових установ, представників бізнесу з різних регіонів України. Робоча група поділяється на підгрупи за видами економічної діяльності.

Уже переглянуто близько 400 нормативно­правових актів з охорони праці, у тому числі радянського періоду. Майже 200 радянських норм служба запропонувала скасувати. Нинішній рік має стати переломним щодо перегляду нормативно­правової бази та адаптації її до законодавства ЄС. Для більшої ефективності та оперативності до процесу долучатимуться фахівці територіальних підрозділів і держ­підприємств служби.

Упродовж 2015 року силами Держпраці розроблено низку проектів нормативно­правових актів, у тому числі регуляторних, серед яких проекти, що стосуються таких аспектів: діяльності Держпраці; забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення; основ соціальної захищеності інвалідів в Україні; порядку взаємодії Держпраці та Державної фіскальної служби України з питань легалізації заробітної плати і зайнятості населення; затвердження переліку вибухових матеріалів промислового призначення, вироб­ництво яких підлягає ліцензуванню; видачі дозволів на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки; врегулювання питання щодо накладення посадовими особами Держпраці штрафів за порушення законодавства про працю тощо. Усього 41 проект.

Про інспекційну діяльність

Сьогодні під наглядом Держпраці перебуває понад 738 тис. суб’єктів господарювання різних форм власності, на яких трудяться більше 11 млн осіб. Перевіряти їх дозволено не частіше одного разу на рік. Протягом минулого року проведено 2704 перевірки на 2535 підприємствах щодо дотримання законодавства про працю, зайнятість та загально­обов’язкове державне соціальне страхування та виявлено 7537 порушень. Порівняно з 2014 роком кількість перевірок зменшилася на 87,1%, перевірених підприємств – на 86,4%.
Переважна більшість виявлених порушень стосується питань оплати праці, дотримання режимів робочого часу та часу відпочинку, правил ведення трудових книжок, трудового договору. В лідерах за кількістю порушень – організації та установи приватної форми власності, а за видами діяльності – підприємства обробної промисловості та будівельної галузі.
Комплексні перевірки Держпраці провела на таких великих підприємствах, як ПАТ «Укртрансгаз» НАК «Нафтогаз України», ПрАТ «Отіс», ДП «Укрпошта», ДП «НАЕК «Енергоатом», ТОВ «Хенкель Баутехнік­Україна». Виявлені на підприємствах сотні та навіть тисячі порушень засвідчили, що послаблення державного нагляду негативно вплинуло на стан охорони праці.
Зазначимо, що фахівці Держпраці не ставили собі за мету неодмінно оштрафувати порушників: виявивши недоліки, вони надавали можливість їх ліквідувати. Завдяки такому підходу майже 30% недоліків підприємства виправили вже в ході перевірок. В Укртрансгазі навіть відреагували компліментом на адресу Держпраці: мовляв, за 25 років це друга така комплексна перевірка, проведена цивілізованими методами.
Хоч і неповним складом, але ефективно попрацювали минулого року 558 інспекторів з питань праці в напрямі повернення працівникам заборгованості з виплати заробітної плати. Вони перевірили 501 підприємство, на яких сума заборгованості становила понад 510 млн грн – у підсумку понад 46 тис. працівників було повернуто 124,5 млн грн.
Голова служби нагадав керівникам обласних управлінь, що звернення працівників, які повернулися з військової служби, фактично – з війни, мають перебувати на особливому контролі. Упродовж 2015 року до Держпраці та її територіальних органів надійшло 214 таких письмових звернень та 190 звернень про надання роз’яснень щодо механізму забезпечення або поновлення порушених прав учасників АТО. Всі звернення були своєчасно розглянуті, заявники отримали роз’яснення та консультації.
Не менш важливими є питання, що стосуються зайнятості та працевлаштування інвалідів, звернень громадян з питань загальнообов’язкового державного соціального страхування, проведення спеціальних розслідувань нещасних випадків на виробництві. Не секрет, що чимало спецрозслідувань тягнеться роками, через що потерпілі та їх сім’ї не отримують соціальних виплат.
Поряд з інспекційною, наглядовою діяльністю трива­тиме превентивна робота. Незмінним залишається гасло Держпраці щодо зміни акцентів: з контролю – на запобігання порушенням у сфері безпеки та гігієни праці, трудових прав громадян, на попередження виробничого травматизму. Найактивніше профілактичні заходи проводили територіальні органи Львівської, Черкаської, Херсонської, Тернопільської областей. Посилити таку роботу рекомендовано у Хмельницькій, Сумській та Житомирській областях.

Про стан травматизму

У 2015 році кількість нещасних випадків, пов’язаних з виробництвом, порівняно з попереднім роком зменшилася на 33%, або на 2058 нещасних випадків (4260 осіб у 2015 р. проти 6318 – у 2014 р.). Кількість нещасних випадків зі смертельними наслідками, пов’язаних з вироб­ництвом, порівняно з аналогічним періодом 2014 р. зменшилася на 32%, або на 173 нещасні випадки (375 осіб у 2015 р. проти 548 – у 2014 р.).
Традиційно найчастіше загибель людей обумовлена організаційними, психофізіологічними та технічними причинами. Перші рядки смертельно небезпечних професій за­ймають  працівники транспортної галузі, агропромислового комплексу, будівельники, електрики, шахтарі, керівники. Значна кількість загиблих – серед представників соціально­­культурної сфери.
Через події на сході наша країна втратила 345 вугільних підприємств. На тих, що перебувають у сфері нагляду Держпраці, видобутком вугілля займаються понад 47 350 осіб. Протягом 2015 року травми отримали 752 працівники, з них 19 – смертельні. Двоє осіб загинули внаслідок ведення бойових дій. Серед найгостріших проблем – дефіцит саморятівників (бракує близько 6 тис. одиниць). Український виробник цих ЗІЗ опинився на окупованій території, і наразі тривають пошуки постачальників за кордоном.
Зростанням смертельного травматизму в 2015 році відзначився АПК, в якому зайнято близько 2 млн осіб (майже 20% усіх працюючих в Україні). Значна кількість нещасних випадків у цій галузі стається внаслідок ДТП. Минулорічний стрибок травматизму фахівці пояснюють кількома причинами: зменшенням на 40% чисельності державних інспекторів з нагляду в галузі, мораторієм на перевірки, недостатнім відомчим контролем, великою кількістю малих господарств, в яких не надто переймаються питаннями охорони праці та навчання працівників.
Щоб поліпшити ситуацію, пропонується створити при райдержадміністраціях інформаційно­консультаційні кабінети, в яких працівники Держпраці надаватимуть консультаційну допомогу малим підприємствам: як впроваджувати в АПК системи управління виробничими ризиками, проводити аудит стану охорони праці та налаго­джувати співпрацю з органами МВС і державною службою безпеки на транспорті щодо запобігання ДТП.

Про запровадження ризик­орієнтованого підходу
В Україні досі діє система управління охороною праці, сформована за часів планово­адміністративної економічної системи, суттю якої є регламентування процедур та правил, пов’язаних із застосуванням робочого обладнання, забезпеченням ЗІЗ тощо. Така система не відповідає вимогам сучасної системи розвитку економіки, стримує запрова­дження ефективних механізмів економічного стимулювання роботодавців до створення безпечних і здорових умов праці персоналу та не сприяє застосуванню сучасних методів управління, заснованих на міжнародних стандартах у сфері управління безпекою.
У країнах ЄС та світу застосовують систему управління, побудовану на основі оцінки та управління виробничими ризиками, і така практика визнана обов’язковою на законодавчому рівні. В Україні також планується реформувати систему управління охороною праці шляхом застосування ризик­орієнтованого підходу на всіх рівнях управління – від державного до виробничого. Основні цілі такого перетворення: перейти від компенсації завданої шкоди до профілактики виробничого травматизму; зменшити регулятивний тиск на роботодавців та одночасно посилити їх відповідальність за забезпечення безпечних і здорових умов праці; переорієнтувати державні органи з наглядової діяльності на розширення інформаційно­консультативної підтримки.
На рівні підприємства ризик­орієнтована СУОП має бути невід’ємною частиною загальної системи управління підприємством та легко інтегруватися з системами управління якістю, екологічного управління, енергоменеджменту тощо. При цьому управління та постійний моніторинг ризиків для життя та здоров’я працівників стане обов’язком роботодавця, установленим на законодавчому рівні.

Про роль інформації

Протягом 2015 р. співробітники Держпраці реагували на звернення та запити громадян, інформували суспільство з різноманітних питань у межах компетенції, надавали роз’яснення щодо застосування вимог законодавства. Найчастіше громадяни цікавилися питаннями ліквідації Інспекції праці та Держгірпромнагляду, процесом їх реформування, застосуванням вимог нормативно­правових актів. Ця робота проводилася через зустрічі з громадянами, листування, за допомогою офіційного веб­сайту (рубрика «Запитання – відповіді»), шляхом висвітлення актуальних питань на сторінках журналів «Охорона праці» та «Технополіс».
Голова служби звернув увагу керівників територіальних структур на те, що багато з них не використовують інтерактивні можливості своїх сайтів, а також соціальних мереж і місцевих ЗМІ. Зараз створюється пілотний онлайн­проект громадської приймальні, і після тестування його планується впровадити в усіх обласних органах. Це дасть можливість фахівцям Держпраці спілкуватися з громадянами в онлайн­режимі, бути відкритими, економити час і кошти.
У межах Всеукраїнського тижня права в минулому році фахівці Держпраці провели лекції на тематику охорони праці для студентів вищих навчальних закладів у Києві, Харкові, Полтаві, Львові, Луцьку. Триває активна підготовка до Всесвітнього дня охорони праці, який цьогоріч проходить під гаслом «Стрес на робочому місці: колективний виклик». Стартував щорічний конкурс дитячого малюнка, який проводить ДП «Редакція журналу «Охорона праці» за підтримки Держпраці. Фінальний тур конкурсу відбудеться в Києві 28 квітня, у Всесвітній день охорони праці.
Завершуючи засідання колегії, Роман Чернега ще раз наголосив на тому, що перед колективом Держпраці стоять складні завдання. Але, коли вже взяли на себе відповідальність, треба працювати. Якщо є бажання, то немає таких завдань, які неможливо виконати.

Олександр Фандєєв, спецкор

president banner1 banner4 banner3 banner2 banner5