«Мы в город изумрудный идем дорогой трудной»


Про директиви Євросоюзу у сфері охорони праці. А також про те, що рамкова директива ЄС про загальні принципи профілактики та основи охорони праці багато в чому схожа на міжнародний стандарт BS OHSAS 18001:2007.
Право в ЄС

Що означає для сфери охорони праці ратифікація Угоди про асоціацію між Україною і Європейським Союзом? Однозначно – адаптацію її нормативно­правових актів до вимог європейського права.

Особливістю Євросоюзу, що відрізняє його від інших міжнародних організацій, якраз і є наявність власного права, яке безпосередньо регулює відносини не тільки держав­членів, але і їх громадян та юридичних осіб. Право ЄС складається з так званого первинного, вторинного і третинного права.

Директиви – підлеглий інструмент. Вони повинні відображати положення договорів, але вони так само, як і договори, мають верховенство над національним правом. Тому якщо яка­небудь країна вчасно не ввела відповідну директиву в національне законодавство, вона проте має силу закону в цій країні – учасниці Євросоюзу, і  її порушення може бути оскаржене в Суді Європейського Союзу.

Згідно з рішенням Суду ЄС у справі 41/74 від 4 грудня 1974 р. (т. зв. справі van Duyn), директива одержує пряму дію у таких випадках:

  • минув граничний строк трансформації директиви в національне законодавство;
  • положення директиви досить точні й безумовні (прямої дії не набувають норми­цілі і норми­завдання);
  • директива містить права приватних осіб відносно держави, які повинні захищатися судами держав – членів ЄС;
  • директива регулює «вертикальні» правовідносини (між приватними особами й публічною владою), а не «горизонтальні» (приватних осіб між собою).


Директиви Євросоюзу з охорони праці можуть бути згруповані таким чином:

загальні принципи профілактики та основи охорони праці:

  • директива Ради 89/391/ЄЕС;

 

вимоги охорони праці для ­робочого місця:

  • директива Ради 89/654/ЄЕС щодо робочого місця;
  • директива Ради 92/57/ЄЕС щодо тимчасових або пересувних ­будівельних майданчиків;
  • директива Ради 92/91/ЄЕС з охорони праці на підприємствах, де проводиться видобування мінеральної сировини через свердловини;
  • директива Ради 92/104/ЄЕС з охорони праці на підземних і відкритих гірничодобувних підприємствах;
  • директива Ради 93/103/ЄС щодо роботи на борту рибальських суден;
  • директива Ради 1999/92/ЄС Європейського парламенту і Ради щодо захисту працівників, які наражаються на потенційну небезпеку у вибухонебезпечних середовищах;

 

вимоги охорони праці при використанні устатковання:

  • директива Ради 89/655/ЄЕС щодо використання працівниками ­засобів праці;
  • директива Ради 89/656/ЄЕС щодо використання засобів індивідуального захисту на робочому місці;
  • директива Ради 90/269/ЄЕС щодо ручного переміщення вантажів, коли існує ризик ушкодження спини в працівників;
  • директива Ради 90/270/ЄЕС щодо роботи за екранами дисплеїв;
  • директива Ради 92/58/ЄЕС щодо використання знаків про загрозу безпеці і/або здоров’ю на роботі;

 

вимоги охорони праці під час роботи з хімічними, фізичними та біологічними речовинами:

  • директива Ради 90/394/ЄЕС щодо захисту працівників від ризиків, пов’язаних із впливом канцерогенних речовин на роботі;
  • директива Ради 2000/54/ЄС Європейського парламенту і Ради щодо захисту працівників від ризиків, пов’язаних з використанням біологічних робочих матеріалів під час роботи;
  • директива Ради 9824/ЄС щодо захисту працівників від шкідливого впливу хімічних речовин на робочому місці;
  • директива Ради 96/82/ЄС щодо запобігання великим аваріям, пов’язаним з небезпечними речовинами;
  • директива 2002/44/ЄС Європейського парламенту і Ради щодо захисту працівників від ризиків, пов’язаних з вібрацією;
  • директива Ради 36/188/ЄЕС щодо захисту працівників від небезпеки, пов’язаної з дією шуму на виробництві (відміняється Директивою 2003/10/ЄС);
  • директива 2003/10/ЄС Європейського парламенту і Ради щодо захисту працівників від ризиків, пов’язаних із шумом;
  • директива Ради 83/477/ЄЕС щодо захисту працівників від небезпеки, викликаної азбестом на робочому місці;

 

захист на робочому місці певних груп працівників:

  • директива Ради 92/85/ЄЕС щодо захисту на робочому місці вагітних робітниць, породілей, матерів, що годують;
  • директива Ради 94/33/ЄС щодо захисту молоді на роботі;
  • директива Ради 91/383/ЄЕС щодо працівників, які перебувають у тимчасових трудових відносинах;

 

положення про робочий час:

  • директива Ради 93/104/ЄС щодо певних аспектів організації робочого часу;

 

вимоги до устатковання, машин, посудин, що працюють під високим тиском:

  • директива 98/37/ЄС Європейського парламенту і Ради щодо машин;
  • директива 89/688/ЄЕС Європейського парламенту і Ради щодо засобів індивідуального захисту;
  • директива 94/9/ЄС Європейського парламенту і Ради щодо устатковання і захисних систем, призначених для використання у вибухонебезпечних середовищах;
  • директива Ради 87/404/ЄЕС щодо простих посудин, що працюють під тиском;
  • директива 97/23/ЄС Європейського парламенту і Ради щодо загальної безпеки продукції.

 

Загальна директива

 

Директива Ради від 12 червня 1989 р. 89/391/ЄЕС про впровадження заходів, що сприяють поліпшенню безпеки та гігієни праці працівників (т.  зв. рамкова директива), містить загальні принципи, що стосуються запобігання виробничим ризикам, охорони праці і здоров’я, виключення факторів ризику і нещасних випадків, інформування, консультування та пропорційної участі в охороні праці, навчання працівників та їх представників.

Вимоги цієї директиви поширюються на всі сфери дії: як на державні, так і на приватні підприємства. Однак у таких специфічних видах державної діяльності, як збройні сили, поліція, певні види робіт у службах цивільної оборони, неминуче наступає протиріччя згаданій директиві. У цьому випадку безпека та гігієна праці повинні забезпечуватися, наскільки це можливо, у світлі цілей даної директиви.

Директива Ради 89/391/ЄЕС дає визначення таким термінам, як працівник, роботодавець, представники працівників, профілактика, а також докладно розкриває обов’язки роботодавців. Вона також оперує поняттям «ризик» і пропонує керуватися певною ієрархією при визначенні засобів управління ризиками або розгляді питання про вимір існуючих засобів управління.

Зазначена директива докладно розкриває питання функціонування служб охорони праці, надання першої допомоги, готовності до аварійних ситуацій, пожежної безпеки, внутрішніх комунікацій, участі і консультування, навчання, обов’язків працівників та охорони здоров’я персоналу.

Уважний читач, аналізуючи вимоги рамкової директиви, обов’язково зверне увагу на схожу логіку та послідовність викладу вимог з вимогами міжнародного стандарту BS OHSAS 18001:2007 «Системи менеджменту професійної безпеки та здоров’я. Вимоги». Звичайно, не можна говорити про повну ідентичність, оскільки фокусом стандарту є система мене­дж­менту, а рамкової директиви – загальні заходи, що сприяють поліпшенню стану безпеки та гігієни праці працівників.

Таким чином, можна зробити висновок про те, що як рамкова директива, так і міжнародний стандарт BS OHSAS 18001:2007 «Системи менеджменту професійної безпеки і здоров’я. Вимоги» установлюють основні принципи охорони праці і здоров’я працівників. Саме дотримання цих принципів і є одним з найважливіших напрямів реалізації соціальної політики як у масштабах країни, так і окремого підприємства. І вже сьогодні, впроваджуючи в себе на винятково добровільній основі BS OHSAS 18001: 2007, ми робимо перші кроки на шляху адаптації до європейського законодавства.

 

Наталія Данько,
заступник директора департаменту сертифікації
TÜV Rheinland Ukraine, провідний аудитор
BS OHSAS 18001, ISO 9001, ISO 14001, ISO 50001

Передает http://floristik.ua/
president banner1 banner4 banner3 banner2 banner5