Людина понад усе


В основі міжнародних стандартів на системи управління якістю, екологією та охороною праці перебуває людина, а не система, як вбачають численні вітчизняні менеджери. І чим скоріше ми зрозуміємо, що і як потрібно змінювати в національних системах управління, тим більше шансів, що українські підприємства стануть конкурентоспроможними в Європейському союзі.

Традиційними проблемами українських підприємств здебільшого є виробничий травматизм, професійні захворювання, штрафні санкції з боку контролюючих органів і, як наслідок, складнощі під час ведення переговорів з потенційними інвесторами («у вас, мовляв, небезпечне виробництво»). Багато хто з керівників, намагаючись розрубати цей гордіїв вузол, удаються до сертифікації підприємств за стандартом OHSAS 18001 «Системи менеджменту професійної безпеки та здоров’я». Проте як немає панацеї від усіх хвороб, так немає системи, спроможної вмить вирішити безліч болючих проблем, що нагромаджувалися десятиріччями. Водночас у разі грамотного впровадження й використання систем менеджменту компанія може досягти значних результатів як у сфері ОП, так і в інших напрямах діяльності.
На жаль, економічна ефективність впровадження та функціонування систем менеджменту на вітчизняних підприємствах є досить низькою. Причин цьому декілька:

  • відсутність відповідальності в менеджерів і вищого керівництва;
  • формальне ставлення до справи начальства та персоналу;
  • нерозуміння суті систем менеджменту працівниками компанії та, як наслідок, «ручне» управління підприємством.

Найчастіше складнощі з впровадженням міжнародних стандартів викликані тим, що вони написані західними фахівцями під західний менталітет. В основі стандартів серії ISO 9000, 14000, 50000, OHSAS 18000 перебуває людина, а не система. Цим й обумовлені помилки наших управлінців у ході впровадження систем менеджменту на вітчизняних підприємствах.
У сучасній Україні застосовуються (і застосовувалися раніше в колишньому СРСР) системи управління, за назвою та суттю схожі з тими, що впроваджуються на основі зазначених стандартів. Наприклад, система якості реалізована як вихідний контроль (боротьба з браком), система екологічного менеджменту передбачає виконання законодавчих вимог (лімітування шкідливих викидів і відходів) та контроль з боку держави через екологічні інспекції. Система енергетичного менеджменту містить контроль за дотриманням норм енергоспоживання з боку держави (через інспекції з енергозбереження) та виконання заходів щодо енергоефективності (через комісії з енергозбереження). Система управління професійною безпекою та здоров’ям реалізується як система управління охороною праці (СУОП).
У зв’язку з цим виникає логічне запитання: навіщо нам міжнародні стандарти, якщо в нас усе це давно працює? Здавалося б, треба лише розбудовувати наявні системи (інвестувати в них, структурувати тощо). Щоб відповісти на це запитання, давайте розберемося, що нового та інноваційного несе система, побудована на одному з міжнародних стандартів, що вказані вище…

Вадим Трофімчук, начальник технічного відділу
УМГ «Черкаситрансгаз» ПАТ «Укртрансгаз»

president banner1 banner4 banner3 banner2 banner5
Замовити дзвінок