КОМУНІКАЦІЯ ОЗНАЧАЄ «З ЛЮДЬМИ» (частина 1)

Фахівці вважають, що під час комунікації за допомогою мови може бути передано лише 7% інформації, тоді як невербальним способом, за допомогою інтонації – 38% і мови тіла – 55%. 

Золоте правило – тримай дистанцію

Здебільшого ми підсвідомо відчуваємо зони спілкування, навіть якщо нічого не чули про них. Але все ж потрібно про них знати, щоб не допускати «несанкціонованого» втручання в чужий простір, що може негативно позначитися на результатах спілкування.

  • Інтимна зона (15–46 см) – найголовніша. Люди оберігають її як одну з найвищих цінностей. У цю зону мають допуск ті, хто перебуває з людиною в тісному емоційному контакті: діти, батьки, родичі, чоловік, дружина, коханець, коханка, близькі друзі.
  • Особиста зона (46–125 см) – у такому діапазоні спілкуються з друзями, однодумцями. Зазвичай така відстань розділяє людей на нарадах, офіційних прийомах, конференціях, тренінгах, дружніх вечірках та ін.
  • Соціальна зона (1,2–2,5 м) – відстань під час спілкування з приятелями та колегами.
  • Публічна зона (понад 2,5 м) – розділяє людей під час переговорів, візитів керівників, спілкування з великою аудиторією.

Хочете, щоб люди почували себе затишно в процесі спілкування, дотримуйтесь золотого правила: «Тримай дистанцію».

Як налагодити психологічний контакт

Контакт поліпшують:

  • відкрита невербальна комунікація;
  • усмішка;
  •  демонстрація щирості, живого інтересу до співбесідника;
  • компліменти;
  • розмова на загальні теми;
  • поступове розширення тем для розмови;
  • пошук цікавих для співрозмовника тем;
  • виконання маленьких послуг;
  • попередній успішний досвід спілкування;
  • спілкування на рівних;
  • впевнена демонстрація власної компетентності, готовності вирішувати  проблеми;
  • визначення спільного інтересу і свого ставлення;
  • пояснення власних дій;
  • дотримання принципу «Я відкрився – зі мною безпечно – ти також можеш відкритися».
Контакт погіршують:

  • погрози;
  • позиція зверху, некоректна позиція знизу, ігнорування співрозмовника;
  • попередній негативний досвід;
  • випитування інформації;
  • реальні чи уявні погрози співрозмовнику;
  • некоректне використання комунікативних технік;
  • відмова виконати невеликі прохання;
  • некоректна відмова від пригощання;
  • невербальний пресинг;
  • поради і повчання як жити.

Як правильно ставити запитання
Залежно від мети розмови запитання бувають відкриті, закриті, альтернативні.
Відкриті вимагають розгорнутої відповіді співбесідника та починаються зі слів: що? де? коли? чому? як? тощо. Призначення таких запитань:

  • захопити ініціативу, щоб співбесідник повніше розкрив себе;
  • отримати якомога більше інформації на ту чи іншу тему;
  • спонукати до вільного обміну інформацією;
  • дізнатися про погляд співбесідника і домогтися довірливого ставлення;
  • підштовхнути до роздумів над запитанням (наприклад: «Чому ви так думаєте?», «Що, на ваш погляд, потрібно зробити в цій ситуації?»).

Підготував Олександр Фандєєв, спецкор

Повну версію статті читайте в паперовій версії журналу № 7/2020.

president banner1 banner4 banner3 banner2 banner5